Після того як депутати і чиновники найвищого рангу заповнили свої електронні декларації і їм за це нічого не було, вони вирішили взятися за перевірку фінансового становища всіх українців. Певною мірою цьому посприяли прийняті в "бюджетну ніч" законопроекти, що вносять правки в тому числі і в податковий кодекс.
Однак здебільшого перевірка кишень українців відбудеться завдяки іншим двом подіям, що сталися в кінці минулого року: націоналізації ПриватБанку і постанові НБУ про зниження граничної суми готівкових розрахунків.
В принципі, це і є ті три основні драйвери, які в повній мірі зможуть допомогти компетентним органам "заглянути під матраци" населення країни. Тепер зупинимося на кожному з них детальніше.
Слава Україні і всього нам найкращого, успіхів. Ура!
21 грудня вже минулого року на вечірньому, а фактично - ранньо-ранковому засіданні, Верховна Рада України о 4:52 все-таки ухвалила основний кошторис, за яким країна житиме весь наступний рік. У всякому разі, якщо не виявиться, що цифри, закладені в Держбюджет-2017, м'яко кажучи, далекі від реальності. Але з огляду на радість Прем'єр-міністра Володимира Гройсмана, яку він висловив прямо в залі засідань парламенту, і те, що він вже встиг дати основному кошторису країни ім'я "Людоцентричний", швидше за все, особливих надій на його перегляд поки немає.
Але справа навіть не в самому бюджеті і в його дохідній і видатковій частинах, а в тому, звідки в цих розділах головного кошторису країни з'явилися саме такі цифри, які там з'явилися. Цього не могло статися, якби перед тим не були ухвалені три законопроекти: № 5130, № 5132 і № 5368, за які, власне, і йшли основні торги. Оскільки, грубо кажучи, ці нормативно-правові акти і дозволять в повній мірі забезпечити в наступному році постійний приплив грошей в казну.
В основному збільшення дохідної частини держбюджету базується на зростанні надходжень ПДВ, ПДФО, ренті і акцизі. Таким чином, ПДВ – наразі найважливіший податок у фінансовій системі України, що дає близько 40% всіх доходів бюджету. Щоправда, докладніше про нього ми поговоримо трохи далі. Другим за "прибутковістю" для бюджету є податок на доходи фізосіб. У зв'язку з нововведеннями в законодавстві саме тут і очікується основне зростання дохідної частини бюджету.
5130
І допоможе в цьому на перший погляд нічим не примітний закон зі скромною назвою "Закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України", який у підсумку і став тим самим переломним моментом української історії, з легкістю закріпивши за населенням обов'язок заробляти мінімум 3200 гривень на місяць, а за роботодавцем - платити з цих грошей податки. Щоправда, як ми всі вже знаємо, згідно із задекларованою в цьому ж законі тарифною сіткою, такий обов'язок не покладуть на бюджетників. Їх зрівняють у правах і дозволять отримувати оклад, прив'язаний до прожиткового мінімуму.
При цьому, що цікаво, закон прописаний таким чином, що хочеш не хочеш, але якщо ти "приватник", то 3200 - платити зобов'язаний. Ця норма, до речі, торкнулася і приватних підприємців-"спрощенців". Якщо раніше вони мали можливість не платити єдиний соціальний внесок в місяць, у який не отримували прибуток, то зараз ця виплата стала не просто обов'язковою, вона ще й виросла вдвічі.
Це призвело до того, що українці почали масово закривати свої ФОПи. Після підписання закону (27 грудня 2016 року) і до початку 2017-го їх кількість по всій країні скоротилося майже на 11 000.
5132
Цей закон "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році" став своєрідною ресурсною базою для Бюджету-2017. Крім усього іншого, він закріпив підвищення акцизів, дав право і обов'язок ДФС формувати і вести Реєстр одержувачів бюджетної дотації для розвитку сільгоспвиробників, зобов'язав запровадити Електронну систему перевірки показників, які пов'язані з визначенням оціночної вартості об'єктів оподаткування, щоб "поліпшити" оподаткування доходів фізосіб від продажу нерухомості. Але найголовніше: він прив'язав ставки податків до мінімальної заробітної плати. Тієї самої. Нової. Що зросла вдвічі.
5368
Цей закон "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні", ухвалений все в ту ж бюджетну ніч, здебільшого торкнувся реєстрації податкових накладних, ввівши, на думку деяких експертів, ще більш очевидну корупційну складову.
Відносно невелика "перемога" щодо цього закону полягає в тому, що з нього вилучили норму про передачу "баз даних та інформаційних ресурсів від ДФС України центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної фінансової політики (це про Міністерство фінансів. - Прим. ред.), або державному підприємству, віднесеному до сфери його управління".
Поки всі спали
У підсумку, незважаючи на те, що повноцінну податкову реформу ніхто вводити не збирався, щоб уникнути заворушень, необхідні модифікації законодавства провели тихо і спокійно під егідою прийняття бюджету. А щоб ні в кого не було особливо багато вільного часу для висловлення невдоволення, більшість нововведень вже запрацювала (з 1 січня).
Описані вище закони, ухвалені під кінець року, досить однозначно описують, яким саме чином можновладці прагнуть поповнити бюджет. З усього видно, що основний тягар реформ, як завжди, ляже на плечі "пересічного" громадянина. І це стосується не тільки ПДФО або ЄСВ, які сплачуються прямо з доходу. Справа в тому, що й інші податки, такі як ПДВ або акцизні збори, фактично також платить сам кінцевий споживач у складі ціни придбаних товарів чи послуг.
Не вийшло ввести нульове декларування - отримаєте ліміт
Ясна річ, коли хтось починає розуміти, що всі проблеми державного бюджету, включаючи витрати на утримання депутатського корпусу та інших частин депутатської тушки, лягають непосильним тягарем на його плечі, на які вже поклали тарифи й АТО, він починає замислюватися про те, щоб якось обійти ці зобов'язання. Таким чином, як бізнес, так і фізособи намагаються за можливості глибше піти в тінь.
Та де там. Держава подбала і про тих, хто думає, що вони зможуть працювати по-сірому і розплачуватися готівкою. З першого числа цього року набула чинності чергова постанова НБУ, яка скоротила норму розрахунку за допомогою готівкових коштів утричі. Більше того, за розрахунки готівкою на суму понад 50 тисяч гривень Нацбанк обіцяє карати штрафом до 17 тисяч гривень.
За словами директора Українського аналітичного центру Олександра Охріменка, відповідне нововведення з великим ступенем ймовірності може стати першим кроком на шляху до нульового декларуванню доходів громадян України, яке вже не перший рік має намір провести нинішнє керівництво країни.
"Вносячи на банківський рахунок суму більше 150 тисяч гривень раніше треба було пояснити, де ви взяли ці гроші. У майбутньому доведеться пояснювати, де взяли гроші на покупки вартістю понад 50 тисяч. Якщо людина не зможе пояснити, то повинна буде заплатити податки, як зі звичайного доходу. Це крок до запровадження загального декларування доходів. Держава зможе контролювати не тільки доходи, а й витрати", - стверджує Охріменко.
Націоналізація приватності
Звичайно, знайдуться скептики, які скажуть, що в нашій країні не існує механізмів, які дозволять НБУ контролювати всі покупки. В якомусь сенсі вони мають рацію. У всякому разі, до недавнього часу багато дрібних, та й середньої величини приватних підприємців також думали, що їхні "рухи готівки" по рахунку зберігаються в таємниці.
Так було до націоналізації ПриватБанку, через який проходила якщо не більша, то значна частина взаєморозрахунків між фізичними і юридичними особами. Якщо врахувати, що тепер ця інформація вже відійшла у власність держави і компетентних відомств, мимоволі починаєш розуміти, що хто-хто, а звичайний українець незабаром опиниться в ситуації, коли держава зможе до копійки порахувати його фінансове становище і "коли що" - вилучити надлишки.
Перспективи зростання
Як би там не було, на сьогоднішній день ще не до кінця зрозуміло, яким чином буде розвиватися ситуація з наповненням державного бюджету. Незрозуміло і те, як за допомогою суттєвого збільшення фіскального тиску і подальшого знищення малого та середнього бізнесу уряд збирається нарощувати ВВП. Одне зрозуміло точно: поки що однією з найбільш імовірних моделей розвитку такого сценарію стане модель поступового перетворення України на Білорусь - країну, де переважна кількість підприємств належить державі. Щоправда, працівники цих установ отримують заробітну плату зовсім не за тією тарифною сіткою, яку запропонували нашим бюджетникам.
Подібну думку висловив і Олександр Охріменко: "Це тільки початок. За умови таких податків і перевірок бізнес буде просто закриватися або банкрутувати. В кінцевому підсумку в Україні буде тільки один бізнес - він же одна велика компанія, яка буде робити реформи і працювати заради людей і заради Героїв Майдану".
Хоча в короткостроковій перспективі нас, швидше, очікує лише зростання рівня безробіття, як у приватному, так і в державному секторі.
Дзьобак Володимир
РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ
