"Революція" в комуналці: тепло подешевшає на 15%, але кожен українець заплатить за аудит квартири

Кабінет міністрів затвердив нові будівельні норми, крім того, цього року приймуть низку важливих законопроектів у сфері ЖКП.
Міністерство регіонального будівництва ухвалило нові Державні будівельні норми (ДБН). Документ стосується нормативів теплоізоляції будівель, які, як заявляють у міністерстві, дозволять скоротити споживання тепла на 15%, пропорційно знизяться і суми в платіжках. Крім того, вже найближчим часом, за словами віце-прем'єра Геннадія Зубка, парламентарій повинен прийняти нову редакцію закону "про Житлово-комунальні послуги" та закон "Про енергетичну ефективність будівель". Коли і як вплине на українців "комунальна революція"?

Платити за тепло менше

Прийнятий ДБН, впевнений заступник міністра регіонального будівництва Лев Парцхаладзе, дозволить щорічно економити 1 мільярд гривень (споживання газу скоротиться на 150 мільйонів кубометрів газу). Чиновники переглянули вимоги до енергоефективності будівель, які доведеться враховувати всім будівельникам ще на етапі проектування.

"Завдяки прийняттю цієї норми, послуги на тепло в новобудовах стануть дешевші на 15%. До того ж, Україна зможе додатково економити по 1 млрд грн на рік, тобто через 5 років це може бути вже 5 млрд. Для енергонезалежності нашої країни – це великий крок", – сказав Парцхаладзе.

Однак платити на 15% менше за тепло зможуть лише мешканці тих будинків, які з'являться після впровадження нової ДБН. Решті, щоб платити менше, доведеться інвестувати гроші в утеплення вже побудованих будівель. Потенціал такої економії величезний. Вже зараз, як показує практика, мешканці утеплених багатоповерхівок можуть платити за опалення квадратного метра до п'яти гривень, в той час як у будинках з низькою енергоефективністю опалення може обходитися дорожче 30 гривень, тобто в шість разів дорожче.

За словами голови одного з київських ОСББ Василя Рудницького, в його будинку опалення одного квадратного метра коштує 6,85 гривні. Так, за тепло в квартирі площею 50 квадратів доведеться віддати всього 342,5 гривні. У той же час жителям столиці, які живуть в такій же квартирі, але, приміром, в будинку без теплового лічильника, доведеться заплатити 1648,5 гривні. "У нас батарея трохи тепла, а в хаті не менше 20 градусів! Будинок утеплений, поставлений лічильник, створений тепловий пункт", – пояснює Василь Рудницький. Домогтися такого результату вдалося за рахунок термомодернізації будинку – утеплення стін, швів, заміни вікон. Чим менше "втрачається" тепла, тим менше доведеться платити за опалення.

Щоб платити менше, досвідчений енергоаудитор, менеджер ДТЕК ЕСКО Сергій Свистюк радить встановити лічильники, індивідуальний тепловий пункт, провести енергоаудит та утеплити будинки.

"Якщо це стосується системи опалення, то це повинні бути погодозалежні регулятори, балансувальні клапани на стояки, терморегулятори на батареях у квартирах", – зазначає Сергій Свистюк. Така система у будинку на 100 квартир може обійтися в 300 тисяч гривень, тобто всього за 3000 гривень з кожної квартири. Таке обладнання дозволить економити від 15 до 30% тепла і окупиться за 2-3 опалювальних сезони.

Якби Україна досягла рівня енергоефективності Польщі, впевнений заступник голови парламентського комітету з питань паливно-енергетичного комплексу Олександр Домбровський, і відмовилася від імпорту газу, добробут українців можна було б збільшити в 3,5 рази. "За 25 років незалежності північному сусідові ми заплатили понад 100 мільярдів доларів за газ, це ще один ВВП", – розповідає парламентарій.

Крім того, за словами віце-прем'єра Володимира Гройсмана, якби Україна відмовилася від імпорту газу в результаті збільшення обсягів власного видобутку та скорочення споживання, курс долара, навіть з урахуванням складної економічної ситуації, був би на рівні 18,5 гривень.

До кінця року українців хочуть зобов'язати платити пеню та проводити аудити

"На пленарному тижні будемо просити один день енергоефективності в Раді", – заявив віце-прем'єр Зубко. Вже найближчим часом Рада повинна прийняти кілька важливих законопроектів, серед яких "Про енергетичну ефективність будівель" та нова редакція закону "Про житлово-комунальні послуги".

Згідно з першим документом, усі об'єкти будівництва і вже зведені будівлі повинні пройти аудит енергетичної ефективності за свій рахунок. Якщо енергоаудит будуть проводити в житловій багатоповерхівці, платити доведеться всім власникам квартир. Як відзначають експерти, в середньому аудит типової багатоповерхівки може обійтися в 5-12 тисяч гривень. Сума залежить від площі будинку та обладнання, яке використовує енергоаудитор. Наприклад, сім'ї, яка живе в будинку на сто квартир, за аудит доведеться заплатити від 50 до 120 гривень.

Приблизна вартість енергоаудиту для багатоповерхівок:

•  - до 100 квартир – 9.5 тис. гривень
• - до 300 квартир – 12 тис. гривень
• - до 350 квартир – 13 тис. гривень

"Цей закон зобов'язальний. Ми всі повинні розуміти, що цей закон встановлює вимоги до кожної будівлі проводити енергетичний аудит і мати сертифікат енергетичної ефективності при певних обставинах. Більше того, закон зобов'язує власників житла проводити технічний огляд систем кондиціонування та водопостачання, це стосується систем, які мають велику потужність", – відзначає співавтор законопроекту Альона Бабак.

У новій редакції закону "Про житлово-комунальні послуги" вводиться поняття "управитель" ОСББ, крім того, в документі є, як зазначає Олена Бабак, спірний момент – українців з боргами за комуналку планують зобов'язати платити пеню.

"У разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов'язаний сплачувати пеню у розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,1 відсотка за кожний день прострочення від суми боргу", – йдеться в законопроекті. Так, за рік борг може зрости на 36,5%. Максимальна пеня не може становити більше 100% від суми боргу. Пеня нараховується після 20 числа кожного місяця. Так, якщо прострочити платіжку на 10 днів, доведеться заплатити всього на 1% більше.

Відзначимо, ціни на житлово-комунальні послуги в Україні з січня по жовтень 2016 зросли на 32,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року, говориться в повідомленні Держстату. Найбільший відсоток зростання цін припадає на гарячу воду і опалення – 75,3%. На електроенергію за 10 місяців цього року ціна зросла на 63%. Окремо за воду населення буде платити на 30,5% більше ніж в минулому році. Ціни на природний газ зросли на 21,5%. Цей показник менше, ніж у жовтні минулого року, коли ціна піднялася до 42,2%. За каналізацію населення також платити більше на 20,7%.