Уже цього року в Китаї народиться перша у світі дитина з покращеною ДНК...
Хто не хотів би бачити своїх дітей розумними, сильними, вродливими ну і, звісно ж, здоровими -- від народження? Знаємо, що це залежить від волі Божої. І від генів. І якщо на перший чинник нічим, окрім щирих молитов, людина вплинути не може, то з рештою усе інакше -- пише газета Експрес.
Про те, що поліпшення людського геному -- завдання, досяжне для науки, уперше заявили ще в минулому столітті. Але лише нині з'явилися технології, що дозволяють це зробити не лише теоретично. Йдеться, зокрема, про технологію "CRISPR", що дозволяє редагувати ДНК ще не народженої дитини, видаляючи певні гени і залишаючи інші. Саме завдяки цій технології вже 2017 року у Китаї народиться на світ перше немовля з відредагованою ДНК.
Якою вона може бути, ця "дизайнерська" дитина, у спадковий матеріал якої втрутилися біоінженери? У який спосіб науковці редагують гени і звідки знають, що саме вони редагують? Наскільки ризикованим є таке втручання? З'ясовуємо це з Олександром Колядою, генетиком, науковим співробітником Інституту геронтології АМНУ, та професором Олександром Вайсерманом, доктором медичних наук.
-- Поясніть насамперед, будь ласка, що нині відомо про людські гени і наскільки наука здатна впливати на них?
О.Коляда: -- Про те, що людину можна вдосконалити ще до її народження, вперше заговорили на початку минулого століття. Євгеніка, наука про селекцію людини, була дуже популярною у нацистській Німеччині (цей факт дещо зіпсував репутацію самої науки). Про створення надлюдей замислювався й один з ідеологів комуністичної держави Лев Троцький. Лише наприкінці ХХ століття з розвитком генетики і репродуктивних технологій постало питання про генетичну селекцію у боротьбі з тими вродженими недугами, природа яких нині добре вивчена.
-- Чи всі гени людини наука здатна відредагувати?
-- Генна інженерія може втрутитися у діяльність більшості відомих генів. Уже виділені гени, що відповідають за спадкові хвороби, за зовнішність, фізичну міць, схильність до агресії (а отже і до злочинів), певні таланти тощо. "Вирізати" певний ген із ділянки ДНК чи лишити його можливо ще в пробірці, тобто до народження дитини.
Питання однак у тому, чи завжди є резон це робити. Адже ген може відповідати лише за схильність, і проявляється вона лише за певних умов. Наприклад, не всі люди, що мають гени довгожителів, проживуть саме стільки, скільки запланувала природа. Бо на схильності накладається і спосіб життя, і система харчування, й умови проживання, виховання, інші фактори.
-- Як практично можна визначити, чи успадкує дитина той чи інший набір генів?
О. Вайсерман: -- Є особливі ділянки молекули ДНК, які виявлено завдяки методиці генетичного скринінгу генетичних послідовностей. Знаючи ці послідовності, за аналізом крові наука здатна передбачити з майже абсолютною точністю, хто має ризик вродженої, несумісної з довгим життям, недуги. Чи, навпаки, шанс дожити до глибокої старості. Це ж стосується і зовнішніх ознак, як от колір шкіри, волосся, очей тощо.
-- А що відомо про технологію "CRISPR"? Чи застосовують її десь у світі ще, крім Китаю?
О.Вайсерман: -- Біля витоків системи "CRISPR" стоять японські та іспанські генні інженери. Ця технологія була заявлена як метод редагування геномів із метою лікування спадкових недуг. Далі цю систему розробляли науковці з лабораторій США, Великобританії та КНР. У більшості країн Європи діє заборона на генетичні модифікації зародків людини. У Китаї це не заборонено, що й дозволило медикам піти далі від фундаментальних досліджень і зважитися на застосування "CRISPR" у клінічній практиці.
В основі цього експерименту, результат якого науковий світ, можливо, побачить вже невдовзі, -- здавалося б, зрозуміла ідея. У Піднебесній народжуваність дітей через перенаселення регулюється державою. Батьки хочуть бачити своїх, можливо, єдиних сина чи доньку здоровими, розумними, життєздатними. Важливим є і те, що поліпшення інтелектуальних здібностей населення може прискорити темпи економічного зростання країни. Впливаючи на гени, що відповідають за спадкові хвороби, а також за зовнішні показники, схильність до наук чи мистецтв, до агресії, за працелюбність тощо, медики не просто сприяють народженню ідеального немовляти, а й наближають процвітання держави.
-- Але, мабуть, є й темний бік у цій методиці?
-- Так, і він полягає в тому, що досі немає жодних гарантій відсутності побічних мутацій і спадкових дефектів у таких немовлят. Втручання в ДНК людини пов'язане з високим ризиком так званого забруднення під час виконання маніпуляції на ДНК, наслідки якого можуть бути непередбачуваними. І, не виключено, проявляться вони не відразу. Ніхто не знає, якою виросте вдосконалена дитина і якими будуть її діти, якщо вона взагалі зможе відтворюватися. Саме з цих міркувань більшість наукових центрів світу досі не зважилися на експеримент з "дизайнерськими" дітьми.
Ірина КОНТОРСЬКИХ