Серед молоді дедалі популярніше носити стрижку з чубом ("оселедцем"). Таку зачіску можна побачити на модних показах, обкладинках глянцевих журналів. Однак в Україні таку стрижку ми називаємо козацькою, бо так виглядали козаки. А виявляється, це не зовсім так...
Чому? Про це газета Експрес розпитує академіка Степана Павлюка, директора Інституту народознавства НАН України.
-- Звідки до нас прийшла чоловіча стрижка з чубом?
-- Загалом такий спосіб укладання волосся походить із Азії. А на наші території ця зачіска прийшла завдяки сарматам ще в ІІ -- ІІІ столітті. У письмових згадках вперше на теренах України чуб зафіксовано в князя Святослава -- так візантійський мандрівник Лев Диякон описав вигляд руського князя у своїх розповідях. Отож саме з того часу ця зачіска з'явилася в українській традиції. І вже через багато сотень років стала популярною серед козаків.
-- І чим же козацтву сподобався такий стиль?
-- Існує легенда, яку з гумором описує Степан Руданський. Мовляв, таку зачіску козаки носили для того, аби при відрубуванні голови голубам було легше схопити її за чуприну та забрати на небо. А ще вважалося, що чуб схожий формою на збіжжя. Давні українці зберігали його, бо вірили в те, що там ховаються духи поля. І наступного року поле вродить добре. А на голові така зачіска є символом добрих духів, що оберігають козацьку голову від ворожої шаблі.
До речі, варто розрізняти чуб і чуприну, бо це дві різні зачіски.
-- Справді? І чим вони різнилися?
-- Коли робили чуб, на скронях, над чолом та на потилиці вистригали волосся повністю. А на маківці залишали довге волосся шириною в долоню. І характерним було те, що чубом покривалися всі частини голови, які були виголені навколо нього. Чуби носили пани, городові козаки та посполиті.
А от козацька чуприна голилася по-іншому. Усю голову залишали лисою, а над чолом залишали пасмо на три пальці. Довге волосся вкладали на лівий бік та закручували за вухо. Чому саме зліва? Бо з цього боку, біля серця, козаки носили свої нагороди та військове спорядження.
-- Чуприну часто називають оселедцем. А звідки походить така назва?
-- Справді, літописці XVII століття засвідчують, що українські пострижені чуприни називали оселедцем росіяни. Ця зневажлива назва власне й походить від рибини, що схожа на цю зачіску. Також існувала ще одна назва -- "хохлівка". Утім навіть попри такі знущання над зачісками козаків, чуприна завжди була ознакою елітності.
-- Хто саме мав право її носити?
-- Раніше підстригати голову під чуприну міг юнак, якому виповнилося хоча б 16 років. Однак цю зачіску також треба було й заслужити. Наприклад, хлопець повинен був мати певний соціальний стан або ж проявити себе у війську. Це відбувалося після його 20-ліття. Таку зачіску носили також старшини, сотники або досвідчені козаки, які досягли великих бойових успіхів. Решта мали сидячий підстриг під макітру. У XVIII столітті така зачіска поширилася і на міщан. Багаті поміщики, що досягали високого соціального стану, теж носили таку зачіску. Адже це показувало їхній високий статус.
Вікторія СЕРЕДА
Дзьобак Володимир
РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ
