Серед молоді дедалі популярніше носити стрижку з чубом ("оселедцем"). Таку зачіску можна побачити на модних показах, обкладинках глянцевих журналів. Однак в Україні таку стрижку ми називаємо козацькою, бо так виглядали козаки. А виявляється, це не зовсім так...
Чому? Про це газета Експрес розпитує академіка Степана Павлюка, директора Інституту народознавства НАН України.
-- Звідки до нас прийшла чоловіча стрижка з чубом?
-- Загалом такий спосіб укладання волосся походить із Азії. А на наші території ця зачіска прийшла завдяки сарматам ще в ІІ -- ІІІ столітті. У письмових згадках вперше на теренах України чуб зафіксовано в князя Святослава -- так візантійський мандрівник Лев Диякон описав вигляд руського князя у своїх розповідях. Отож саме з того часу ця зачіска з'явилася в українській традиції. І вже через багато сотень років стала популярною серед козаків.
-- І чим же козацтву сподобався такий стиль?
-- Існує легенда, яку з гумором описує Степан Руданський. Мовляв, таку зачіску козаки носили для того, аби при відрубуванні голови голубам було легше схопити її за чуприну та забрати на небо. А ще вважалося, що чуб схожий формою на збіжжя. Давні українці зберігали його, бо вірили в те, що там ховаються духи поля. І наступного року поле вродить добре. А на голові така зачіска є символом добрих духів, що оберігають козацьку голову від ворожої шаблі.
До речі, варто розрізняти чуб і чуприну, бо це дві різні зачіски.
-- Справді? І чим вони різнилися?
-- Коли робили чуб, на скронях, над чолом та на потилиці вистригали волосся повністю. А на маківці залишали довге волосся шириною в долоню. І характерним було те, що чубом покривалися всі частини голови, які були виголені навколо нього. Чуби носили пани, городові козаки та посполиті.
А от козацька чуприна голилася по-іншому. Усю голову залишали лисою, а над чолом залишали пасмо на три пальці. Довге волосся вкладали на лівий бік та закручували за вухо. Чому саме зліва? Бо з цього боку, біля серця, козаки носили свої нагороди та військове спорядження.
-- Чуприну часто називають оселедцем. А звідки походить така назва?
-- Справді, літописці XVII століття засвідчують, що українські пострижені чуприни називали оселедцем росіяни. Ця зневажлива назва власне й походить від рибини, що схожа на цю зачіску. Також існувала ще одна назва -- "хохлівка". Утім навіть попри такі знущання над зачісками козаків, чуприна завжди була ознакою елітності.
-- Хто саме мав право її носити?
-- Раніше підстригати голову під чуприну міг юнак, якому виповнилося хоча б 16 років. Однак цю зачіску також треба було й заслужити. Наприклад, хлопець повинен був мати певний соціальний стан або ж проявити себе у війську. Це відбувалося після його 20-ліття. Таку зачіску носили також старшини, сотники або досвідчені козаки, які досягли великих бойових успіхів. Решта мали сидячий підстриг під макітру. У XVIII столітті така зачіска поширилася і на міщан. Багаті поміщики, що досягали високого соціального стану, теж носили таку зачіску. Адже це показувало їхній високий статус.
Вікторія СЕРЕДА