загрузка...
Блоги
Дзьобак Володимир Дзьобак Володимир РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Чи дотримуєтесь Ви правил карантину?

11 уроків українцям від Павла Загребельного

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати

3 лютого виповнилося 8 років з дня смерті українського письменника Павла Загребельного...

Він один із тих, чия творчість залишається актуальною в зовсім нові часи. Гуманіста і мислителя Загребельного читають і зараз, шукаючи в його творах життєвої мудрості.

Тут зібрані 11 цитат письменника, які можна сприймати в тому числі як поради нинішньому поколінню українців.

 “Але живі борються! Ні голод, ні нещастя, ні сама смерть не об’єднують людей. Об’єднує їх боротьба. Тільки в ній порятунок для людини. Тільки в ній здобувається найголовніше – воля, свобода”.

 “Труднощів не існує лише для тих, хто не здатен розмірковувати”.

 “Не обставляй себе сірими нікчемами, йдучи на діло велике, бо й сам посірієш!”.

 “Таємниця свободи не в Божій мовчазній всемогутності, а в людському крику незгоди”.

 “Стаєш безпорадним, коли не знаєш, з ким боротися, що долати”.

 “Хто починає з втрати незалежності суджень, кінчає втратою сил душевних”.

 “Лицемірство й обман ніколи не сміються, а завжди надягають машкару поважності”.

 “Жива людина завжди складніша й дорожча за всі наймудріші писання й відповіді”.

 “Найдорожче для людини – це думка, а вся солодкість думки – в рідній мові. Ворог може захопити територію. Він може сплюндрувати міста й села. Але доки живе душа народу – народ безсмертний. Вмирає душа – вмирає й народ. Без мови немає народу. Він зникає з лиця землі, як древні ацтеки. Чи не тому ворог зазіхає найперше на мову народу, який він хоче уярмити?”

 “А що таке старість? Може, її й немає зовсім, а є тільки зношеність душі. В одних душі зношені вже замолоду, в інших – незаймані до високих літ”.

 “Людина вмирає, а дім, зроблений нею, стоїть, і пісня, складена нею, співається тисячу літ, і казка живе спервовіку, витвори думки й уяви триваліші за саму людину. І правда про людину так само існує довше, ніж сама людина”.

Підпис українського письменника Павла Загребельного (1924–2009)

 

Джерело:
До списку новин