За результати дворічного дослідження проекту Індекс моніторингу реформ Міністерство юстиції України увійшло до трійки лідерів міністерств, які найактивніше запроваджують реформи. Серед найуспішніших напрямків – створення антикорупційних органів, запуск системи електронного декларування, відкриття реєстрів, перехід до надання послуг через Інтернет. sknews.net
Крім того, за безпосередньої участі Міністерства юстиції запущено одну із найважливіших реформ для нашої країни – судову. Зокрема, вже набрав чинності Закон України «Про вищу раду правосуддя». Це — важливий крок на шляху змін судової гілки влади.
Саме про це — сьогоднішня розмова з начальником Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області Олегом Трейтяком.
Кореспондент: Тож основним завданням новоствореного органу є забезпечення незалежності судової влади та її функціонування на засадах відповідальності й підзвітності перед суспільством. Та для цього Вища рада правосуддя наділена певними повноваженнями. Розкажіть про них детальніше.
Трейтяк: Вища рада правосуддя буде опікуватися формуванням доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, додержанням норм Конституції і законів України, а також професійної етики в діяльності суддів і прокурорів.
Новий закон значно розширює повноваження Вищої ради правосуддя у порівнянні з повноваженнями попереднього органу – Вищої ради юстиції. Тепер Вища рада правосуддя:
вносить подання про призначення судді на посаду;
ухвалює рішення про звільнення судді з посади, про порушення суддею чи прокурором вимог щодо несумісності;
надає згоду на тримання судді під вартою чи арештом;
розглядає скарги на рішення відповідних органів про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора;
забезпечує здійснення дисциплінарним органом дисциплінарного провадження щодо судді;
бере участь у визначенні видатків Держбюджету на утримання судів, органів та установ системи правосуддя.
Як бачимо, раніше деякі повноваження належали Парламенту.
Кореспондент: Враховуючи ці повноваження хотілося б більш конкретно поговорити про те, яким чином Рада здійснюватиме свої повноваження?
Трейтяк: Як правило, Вища рада правосуддя діє у пленарному складі, якщо інше не встановлено цим Законом.
Для розгляду справ щодо дисциплінарної відповідальності суддів Вища рада правосуддя утворює Дисциплінарні палати з числа своїх членів. Кількість Дисциплінарних палат та кількісний склад кожної палати визначаються рішенням Вищої ради правосуддя.
Вища рада правосуддя та Дисциплінарні палати здійснюють шляхом проведення відкритих засідань, у виняткових випадках засідання проводяться у закритому режимі. Голова Вищої ради правосуддя визначає дату, час і місце проведення засідання Вищої ради правосуддя, пропонує порядок денний засідання, який затверджується Вищою радою правосуддя.
Інформація про дату, час і місце проведення засідання Вищої ради правосуддя, а також проект порядку денного засідання, крім випадків, передбачених регламентом Вищої ради правосуддя, оприлюднюється на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя.
Особа, питання щодо якої має розглядатися Вищою радою правосуддя, повідомляється про такий розгляд не пізніш як за 10 календарних днів до дня засідання, крім випадків, якщо законом не вимагається участь такої особи у засіданні, а також якщо інше не визначено цим Законом.
Особа вважається належним чином повідомленою, якщо повідомлення направлено на адресу її місця проживання чи перебування або на адресу суду чи прокуратури, де така особа обіймає посаду, а за неможливості такого направлення – розміщене на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя.
Важливо зазначити, що Вища рада правосуддя, її органи, член Вищої ради правосуддя для здійснення своїх повноважень мають право витребовувати та одержувати на їх запит необхідну інформацію та документи від:
1) суддів, судів, органів суддівського самоврядування, інших органів та установ у системі правосуддя;
2) органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб;
3) юридичних осіб.
Право робити запити від імені Вищої ради правосуддя має Голова Вищої ради правосуддя або його заступник. Член Вищої ради правосуддя має право робити запити у справі, по якій такий член є доповідачем.
Особа, яка отримала запит Вищої ради правосуддя, її органу або члена Вищої ради правосуддя зобов’язана протягом десяти календарних днів з дня його отримання надати необхідну інформацію та/або відповідні документи (їх копії).
У разі отримання запиту щодо надання інформації щодо подання про надання згоди на затримання, утримання під вартою чи арешту судді інформація та документи надаються невідкладно, однак не пізніше 3 днів з дня отримання запиту.
Кореспондент: А взагалі, хто може звернутися, ким ініціюється розгляд питань, віднесених до компетенції Ради?
Трейтяк: Дисциплінарна скарга щодо судді або заява про порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності їх посад може бути подана будь-якою особою, якій відомі відповідні факти.
Заява чи скарга подається у письмовій формі та повинна містити:
1) прізвище, ім’я, по батькові (найменування) заявника, адресу його місця проживання (перебування) або місцезнаходження, номери засобів зв’язку;
2) прізвище, ім’я, по батькові та посаду судді (суддів), прокурора (прокурорів), щодо якого (яких) подано заяву (скаргу);
3) конкретні відомості про наявність у поведінці судді ознак дисциплінарного проступку (порушення вимог щодо несумісності);
4) посилання на фактичні дані (свідчення, пояснення, інші докази), що підтверджують зазначені заявником відомості.
Дисциплінарне провадження щодо судді може ініціюватись також Дисциплінарною палатою чи Вищою кваліфікаційною комісією суддів України у випадках, визначених законом.
Що стосується розгляду питання про надання згоди на затримання, утримання під вартою чи арешт судді, то відповідне подання до Вищої ради правосуддя подає Генеральний прокурор або його заступник.
Таке Подання повинно бути вмотивованим, містити конкретні факти і докази, що підтверджують вчинення суддею суспільно небезпечного діяння, визначеного Кримінальним кодексом України, обґрунтування необхідності такого затримання (утримання).
Кореспондент: Ну і під кінець нашої розмови хотілося б почути про склад Вищої Ради Правосуддя.
Трейтяк: Рада складається з 21 члена, з яких: 10 обирає з’їзд суддів України, по 2 призначають Президент, Верховна Рада, з’їзд адвокатів, всеукраїнська конференція прокурорів і з’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів і наукових установ.
Голова Верховного Суду входить до складу ради за посадою.
Строк обрання членів ради – 4 роки, одна й та сама особа не може обіймати посаду два строки поспіль.
Склад Ради затверджується Указом Президента України.
Членом Вищої ради правосуддя може бути обраний чи призначений: громадянин України, не молодший 35 років, який володіє державною мовою, має вищу юридичну освіту та стаж професійної діяльності у сфері права не менше 15 років, належить до правничої професії, відповідає критерію політичної нейтральності.
При цьому, НЕ МОЖЕ бути членом Вищої ради правосуддя особа, яка є:
* членом або обіймає посаду в політичній партії, іншій організації, яка має політичні цілі або бере участь у політичній діяльності;
* бере участь в організації або фінансуванні політичної агітації чи іншої політичної діяльності.
Член Вищої ради правосуддя не має права суміщати свою посаду з будь-якою посадою, зокрема, в органі державної влади або місцевого самоврядування; зі статусом народного депутата України або з підприємницькою діяльністю.
Кореспондент: На останок додам, що рішення Ради можна оскаржити виключно у Верховному Суді України.
Як бачимо, на новостворений орган держава покладає досить великі сподівання. І враховуючи досвід успішного проведення реформ за участі Міністерства юстиції, у Вищої ради правосуддя є всі шанси стати флагманом позитивних суддівської гілки влади.
Спілкувався Ігор Юхрименко, обласне радіо “СІВЕР-ЦЕНТР”. На фото: Олег Трейтяк
Дзьобак Володимир
РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ
