Розважальний клуб для пенсіонерів з'явився у Боровій

Фітнес, комп’ютерні курси, спортивні змагання… Ще й посадовців до себе на розмову викликають. Новостворений у Боровій клуб «кому за 60» підриває селище, що й молодь заздрить.

Щоб не сиділи вдома
У райцентрі Борова дуже багато пенсіонерів. Роками вони були відрізані від суспільства. Сидять по квартирах і домівках, нікуди не ходять, про життя поговорити нема з ким. Принаймні таку ситуацію описує у своєму селищі 63-річна Зоя Іванівна Гармаш – місцева руйнівниця стереотипів, ватажок пенсіонерів і пенсіонерок Борівщини і просто неймовірної життєвої сили людина. Ця жінка згуртувала довкола себе понад півсотні однолітків, що минулого листопада організувалися у Клуб активного довголіття «Мальва». 

Усе почалося тоді, як Зоя Гармаш вийшла на пенсію, і в неї з’явилася купа вільного часу. Жінці вже давно було нестерпно дивитися, як нудьгують односельці поважного віку.

– Я часто зустрічала пенсіонерів, які ходили понурими, ніхто нічим не зайнятий, усі бідкалися: та що воно за життя таке – і грошей нема поїхати кудись, і в містах театри є, музеї, розваги, а в нас нема нічого, – розповідає Зоя Гармаш.

Тому одного дня вже на пенсії вона пішла по Боровій: у Будинку культури домовилася про виділення для засідань клубу приміщення, у місцевих спонсорів попросила фінансової підтримки на його відкриття, обійшла знайомих пенсіонерів, поширила по селищу інформацію про «Мальву»… До речі, назву для клубу обрали символічну, бо квітка мальви вважається оберегом родини, оселі, вона приносить затишок і добробут.

Потім пенсіонерка закупила (що власним коштом, що спонсорським) канцтовари, посуд і чайники для посиденьок, адже хоч клуб і безалкогольний, але – з чаюванням. Жінка оформила цікаві плакати на пенсійну тему, прикрасила приміщення, організувала концертну програму з гуморесками, частівками та піснями... На відкриття зійшлося майже 60 пенсіонерів. Було навіть керівництво Борової. Клуб розпочав свою роботу так завзято, що поголос про шалених бабусь і дідусів пішов селищем і околицям. Тепер охочих стати членами «Мальви» стільки, що приміщення не дозволяє розмістити всіх. А до Зої Іванівні телефонують із сусідніх сіл, аби в їхній місцевості організували щось подібне. 

"Від зустрічі до зустрічі ми заряджаємося ємоціями"

«На килим» до пенсіонерів

Члени клубу «Мальва» збираються двічі на місяць. Але коли вже сходяться, то спілкування може затягнутися на півдня. «Від зустрічі до зустрічі ми заряджаємося емоціями», – так кажуть мальвісти. Серед членів «Мальви» – колишні держслужбовці, лікарі, правоохоронці, інженери, бібліотекарі, прості робітники й доярки…

– Люди, які по 30–40 років пропрацювали в нашому селищі на різних посадах. Тепер усі ми зараз об’єднані одним статусом – пенсіонери, – каже Зоя Гармаш.

Хоч жінок і більше у клубі, але заглядають сюди й чоловіки. Хтось сам, а хтось і парою приходить. Та жінки частіше віджартовуються на пропозицію Зої Іванівни, щоб і їхні половинки приходили до клубу: «Ми сюди приходимо, аби відпочити від них».

До роботи «Мальви» його фундаторка поставилася ґрунтовно.
– Я написала програму, у яку включила положення про те, що наші пенсіонери мають, зокрема, знати про розвиток нашого селища й району, що робиться в ньому, які плани. Не в усіх є Інтернет, а я хочу, щоб мої пенсіонери знали, що коїться у світі і тримали руку на пульсі. Я обійшла всі наші організації і попередила, що буду запрошувати їх на зустрічі, – розповідає Зоя Гармаш.

Пенсіонерка спочатку пішла до лікарні. Там запросила медиків до клубу, щоб ті розповіли про здорове харчування для людей поважного віку, про те, як зберегти зір, тощо. На друге засідання клубу прийшли завідувач сімейної амбулаторії Марина Степаненко й офтальмолог Оксана Синицька. Потім помандрувала до місцевого спортивного комплексу, щоб домовитися, аби члени клубу відвідували фітнес. Далі – до школи, там також пішли назустріч, і тепер пенсіонери «Мальви» будуть сучасними і просунутими, адже матимуть змогу відвідувати комп’ютерні курси. А ще були походи до юристів, психологів, до місцевого Пенсійного відділу, так Зоя Іванівна дійшла й до селищного голови Олександра Тертишного, який прийшов на чергове зібрання клубу й розповів про об’єднання громад. 

У лютому члени клубу відзначили 30-річчя створення ветеранської організації у Борівському районі

«Відірватися» за 20 гривень
Кожна зустріч у клубі «Мальва» присвячена певній темі. На першій зустрічі всі перезнайомилися, згадували, хто де працював, хто народився в Боровій, а хто приїхав сюди. Уже далі, окрім прослуховування лекцій від запрошених гостей, вони спілкуються на різні теми, як от: «Під звуки музики минуле постає», «Солодощі мого дитинства». До речі, на цю зустріч члени клубу мали зробити і принести солодкі вироби, які самі полюбляли в дитинстві. Це і півники, і кренделики, печиво… Ними потім і смакували. Але не чаюванням єдиним. Тут і співають, і танцюють, читають вірші й навіть театральні постановки роблять. Одну із зустрічей присвятили коханню. Говорили про любов до матері, до країни, свого селища, до Бога, до дітей, і, звичайно, не обійшлося без розмов про кохання між чоловіком і жінкою. У клубі відзначають дні народження своїх членів, професійні свята. Новий рік бабусі й дідусі «Мальви» зустріли в місцевому кафе. 

Після Різдва організували зимовий пікнік на Осколі. Змагалися в бігу на лижах у лісі, потім відновлювали сили запашною рибною юшкою. Другого лютого відзначали 30-річчя створення ветеранської організації в Борівському районі. А на День закоханих 14 лютого у «Мальві» було заплановано похід до бані. Із настанням тепла члени клубу мріють про екскурсії до музеїв Харкова, і вже заплановано мандрівку до Слав’яногорська й у Соледар. 

Новорічно-різдвяні свята "Мальва" зустріла рибною юшкою і зимовими розвагами
Члени клубу розбилися за інтересами: хтось вишиває, хтось плете. Невдовзі збираються робити виставку з рукоділля. До речі, клуб фінансують самі ж його члени. Членський внесок на місяць складає 20 гривень. Цими грошима поки й обходяться, хоч спонсорам будуть раді.

У Боровій появу такого клубу зустріли привітно. Навіть директор місцевої школи запропонувала Зої Іванівні робити щось подібне зі школярами. 

– Телефонують і із сусідніх сіл, просять, щоб і в них таке організували, але транспорту в мене немає, щоб їх звозити до Борової, а на місця готова приїхати допомогти організувати подібні клуби, – говорить лідер «Мальви». – Уже і 45-річні просять, щоб для них організували дозвілля.

Зоя Іванівна ділиться, що хотілося, аби борівський клуб поїхав у гості до іншого подібного клубу, або його запросити до себе в район. Та не знає, чи є ще де по області подібні гурти. Якщо й немає, то сподівається, що їхній приклад спонукатиме й інших пенсіонерів Харківщини об’єднуватися та організовуватися. Бо хто, як не самі ми, є ковалями власного дозвілля і доброго настрою.

Тетяна Василець