Твоя віра в конкретну людину - це твій вклад в неї, посилення її. Слабшає віра - відносини сходять нанівець. Міцніє віра - двоє вірять одне в одного і можуть зробити багато, набагато більше ніж 1+1. Так буває і в дружбі, і в шлюбі. Усе велике народжувалося від того, що двоє зважилися повірити одне в одного. Найскладніша ситуація - коли один ще вірить, а інший вже ні. Моєю мовою це називається "розгерметизація у відкритому космосі".
Додати можу лише те, що здатність вірити в іншу людини є мірою віри в самого себе. Чим більше у людини всередині, тим більше у неї здатності вірити. Вірити в іншого - значить посилити його. А посилити когось може тільки той, хто сам сильний. Якщо ти віриш в іншу людину, то в першу чергу це означає твою власну наповненість: тобі є що віддати, чим підтримати іншого. Сам цей факт означає, що ти не віддаєш останнє, що у тебе є: навіть якщо інший оступиться, вчинить не відповідно до твоєї віри в нього, від тебе не відніметься, твій світ не завалиться. Тому вірити - це риса сильних людей. Слабкі люди ніколи ні в кого не вірять. Вони живуть в стані хронічної порожнечі і незахищеності, не здатні ні на які серйозні стосунки ні з самими собою, ні з іншими.
Ігумен Евменій
Дзьобак Володимир
РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ
