Міліцейські пенсіонери вимагають додатково п’ять мільярдів на рік. Аваков підтримує

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати

Сотням тисяч екс-міліціонерів, у тому числі звільненим через реформу МВС, підвищать пенсію у середньому на 2 тис. гривень

У Кабміні зріє конфлікт. Голова МВС Арсен Аваков тисне на уряд, вимагаючи додаткових 5,6 млрд гривень на підвищення пенсій колишнім співробітникам органів внутрішніх справ. У свою чергу колеги Авакова в Кабміні побоюються ефекту доміно – перерахунку пенсій у такому разі можуть вимагати інші категорії громадян. Наприклад, пенсіонери Міністерства оборони. Проте відповідні гроші у бюджеті не закладено. Аби вирішити суперечку на свою користь уже цього року, міліціонери пішли в суд.

Перед звільненням з посади голови Національної поліції Хатія Деканоїдзе підрахувала вартість перетворення міліції на поліцію – 300 млн доларів. Ці кошти мають піти на забезпечення більш як 100 тисяч поліцейських необхідним обладнанням, транспортом тощо.

Справжня вартість реформи значно більша. Як мінімум на 5,6 млрд гривень на рік. Саме таку суму наразі очікує Міністерство внутрішніх справ на збільшення пенсій колишнім співробітникам. Це третина всього фінансування, що було виділено на Національну поліцію у 2017 році (15,5 млрд гривень).

Бюджет МВС у 2017 році перевищив 46 млрд гривень (на 12% більше, ніж у 2016 році). При цьому на потреби Національної поліції передбачено 15,5 млрд гривень (міністр внутрішніх справ Арсен Аваков ідеальним вважав суму 23 мільярди). За словами екс-голови Нацполіції Хатії Деканоїдзе, 90% бюджету поліцейських іде на їхнє грошове забезпечення.

Пенсійне забезпечення колишніх міліціонерів прив’язане до розміру зарплат співробітників МВС, які істотно збільшились після утворення Національної поліції. Нову пенсію міліцейські пенсіонери мали б отримувати з 1 січня 2016 року, але досі їм платять по-старому.

Відповідно до закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», пенсія вихідцям з системи МВС залежно від вислуги років може становити 50–70% від розміру всіх видів грошового забезпечення на аналогічній посаді (яке враховує військове звання, надбавки, доплати, підвищення).

До останнього часу влада навіть не оприлюднювала загальну суму, потрібну для перерахунку пенсій. Вона стала відомою лише 14 квітня 2017 року завдяки судовому позову від трьох колишніх міліціонерів, які вимагають від Пенсійного фонду забезпечити належне фінансування.

Цьому передувало перекриття екс-міліціонерами траси Київ – Чоп на Рівненщині наприкінці минулого року та обіцянки голови МВС вирішити питання.

«Сьогодні опер, який після того, як було прийнято закон про Нацполіцію, пішов на пенсію, маючи 20 років вислуги, отримав шість тисяч пенсії, а полковники, сержанти, які працювали по 30 років, отримують півтори–три тисячі пенсії», – скаржився журналістам учасник минулорічної акції, пенсіонер Юрій Михальчук.

За тиждень, вітаючи правоохоронців у відставці з Днем ветеранів МВС, Арсен Аваков пообіцяв пришвидшити процес індексації. Він заявив, що до Міністерства соцполітики та Пенсійного фонду вже спрямовано відповідні звернення.

Насправді перші значні кроки було зроблено Міністерством внутрішніх справ лише наприкінці зими. Про це йдеться у матеріалах згадуваного судового позову. У лютому МВС скерувало до Пенсійного фонду повідомлення про наявність підстав для перерахунку пенсій колишнім міліціонерам та про готовність подати до управлінь ПФУ відповідні довідки.

У відповідь фонд вказав на відсутність належної інформації у зверненні від міністерства (МВС не зазначило списки осіб, пенсії яких підлягають перерахунку; також не було надано інформацію про затвердження схеми прирівняння посад осіб начальницького і рядового складів органів внутрішніх справ до посад у Національній поліції та інше).

МВС урешті-решт надало всі уточнення і після цього Пенсійний фонд (28 березня 2017 року) поінформував обласні управління про наявність підстав для перерахунку пенсій особам начальницького і рядового складів органів міліції. Водночас фонд звернувся до Міністерства соцполітики як головного розпорядника бюджетних коштів про виникнення обставин, що тягнуть за собою необхідність виділення додаткових асигнувань на загальну суму 5,6 млрд гривень.

Зрушення з місця не означає автоматичне розв’язання проблеми. Як повідомив у коментарі «Главкому» віце-прем’єр-міністр України Павло Розенко, грошей немає. «Проблема в тому, що ці кошти не було закладено у державний бюджет, тобто у Пенсійному фонді вони відсутні, – стверджує віце-прем’єр-міністр. – Треба серйозно розібратися, чи є підстави для проведення такого осучаснення… Тут питання не тільки фінансове, а й політичне: взяти лише одну категорію громадян і провести осучаснення – не знаю, наскільки це правильно». 

Розенко не сказав про це вголос, але іншими категоріями громадян, які можуть також претендувати на збільшення пенсій, є пенсіонери Міноборони. З січня минулого року зарплата військових також зросла – у середньому вдвічі. Таким чином, якщо підвищення пенсій відбудеться для пенсіонерів Міністерства внутрішніх справ, Міністерство оборони не зможе стояти осторонь і вимагатиме поліпшення соцзабезпечення і для своїх пенсіонерів.

На думку Розенка, останнє слово буде не за Міністерством соцполітики чи Пенсійним фондом, а за Міністерством юстиції. «Це досить великі кошти. Очевидно, що без змін до державного бюджету Пенсійному фонду таку суму ніде взяти», – впевнений чиновник.

Один із авторів судового позову до Пенсійного фонду – колишній співробітник МВС Ігор Александрук – повідомив «Главкому», що питання перерахунку пенсій стосується понад 230 тис. колишніх співробітників органів МВС. Він упевнений, що без тиску, зокрема через суд, депутати не погодяться на внесення відповідних змін до бюджету.

Федір Орищук, Наталія Сокирчук, «Главком»

 

Джерело:
До списку новин