Блоги
Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Необхідне Вам лікування співвідносно з Вашою пенсією становить:

93-річна зв’язкова УПА звела капличку на місці криниці, в якій - вся її рідня

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати

У селі Ігнатівка, що в Млинівському районі на Рівненщині, відправили поминальний молебень в знак світлої пам’яті про борців за волю України. Це відбулося біля пам’ятного місця – каплички, що постала на місці криниці, в яку 1943 року кидали убитих патріотів-українців.

Із-поміж убієнних й схоронених в колодязі було також сімейство Збирунів: батьки Лікерія Лук’янівна та Сергій Хомович, їхні діти Людмила, Анатолій, Ольга зі своїм малолітнім сином.

А ще одній дитині Збирунів – доньці Марії – тоді, 74 роки тому, пощастило вберегтися від жахіття, що нагрянуло на село. Наразі їй, мешканці міста Дубно Марії Циганковій (Збирун), 93 роки. Але все-таки, зібравши, як сама каже, всю силу духу, Марія Сергіївна прибула до Ігнатівки, де і поділилася спогадами.

Пані Марія своїм спогадом найвиразніше вихоплює два дні – неділю та понеділок. Згадана неділя була найрадіснішою в її житті – бо виходила заміж за коханого хлопця. А понеділок став наскрізною раною, яка не загоюється й досі, – бо втратила і батька, і брата, і сестру. Вони повернулися із сусідньої Мильчі додому, залишивши, як тоді годилося, Марію в невістках. Не зчулися, як хтось підкрався до хати. Пізніше з’ясувалося, що це були енкаведисти, перевдягнені в повстанську форму. Вирок сім’ї вони винесли за те, що справжні повстанці знаходили тут підтримку та поміч. А щоб приховати свій злочин, убивці поскидали тіла в глибоку криницю. Пізніше такий же самосуд було вчинено над ще однією сестрою Марії – Ольгою, повстанською станичною. Кинули в колодязь і її малолітнього сина.

Саму ж Марію доля вберегла. Каже: мабуть, через те, що ходила вагітною. І водночас одинокою – бо чоловіка невдовзі після одруження забрали в армію, а звідти на нього прийшла похоронка…

Марія Збирун хоч була убита горем, але не здалася на поталу долі. Не відреклася і від своїх переконань. Стала ще більше допомагати УПА, виконувала обов’язок зв’язкової. Її, вагітну, жодного разу не запідозрили в тому, що передає повстанцям секретні грифи. А ще вона шила для вояків рукавиці, в’язала шкарпетки і все це також доставляла до лісу.

Про місце вічного спочинку батьків, брата, сестер, племінника дізналася уже в повоєння. На той час криницю уже засипали. Дочекалася тоді Світлого Воскресіння Христового і саме цього дня встановила на «мертвій криниці» пам’ятного хреста, покликала батюшку з Хорупаня, щоб його освятив. А потім, в дев’яностих роках, на власний кошт звела на місці ветхого хреста капличку.

Євген ЦИМБАЛЮК,
краєзнавець.

 

До списку новин