Оригінальне дослідження провели нейрофізіологи інституту Макса Планка в Берліні. Вони вчили групу безграмотних індійських жінок читати і за допомогою томографа фіксували, що ж відбувається всередині голови людини внаслідок цього.
Результат уразив вчених. З'ясувалося: чим більше читає людина, тим синхронніше працюють нейронні ланцюжки, що з'єднують найскладніші ділянки її головного мозку. Читання утворює в ньому своєрідний "трикутник інтелекту". І саме це корінним чином відрізняє нас від мавп, з якими, як відомо, у нас на 98% однакові ДНК.
А що ще відомо про вплив читання на мову, мислення, пам'ять? Чи має значення, що саме, в якому віці і в якій кількості читати?
— Люди вчаться читати, як правило, у дитячому віці. Чи однаково читання впливає на мозок дітей і дорослих?
— Дітей регулярне читання не лише розвиває, а й призвичаює до творчого та аналітичного мислення, робить більш організованими. Доведено: ті, хто багато читав у дитинстві, вміє краще активізувати свої інтелектуальні ресурси, ніж той, хто читав мало, — каже Олег Кульчицький, доктор медичних наук, геронтолог.
Але у похилому віці ефект, як з'ясувалося, не менший. Так, дослідження довели: у старших людей, які щодня проводять за книгою щонайменше годину, обумовлені віком негативні зміни інтелекту, погіршення пам'яті розвиваються майже втричі повільніше. А при відмові від читання книжок процеси сповільнення мозкової діяльності пришвидшуються на майже 50 відсотків.
Читання — це наче вітамінно-протеїновий коктейль для мізків. Спортсмени п'ють такі напої, щоб нарощувати м'язи. Специфіка читання у тому, що у цьому процесі задіюються переважно вищі зони мозку. У людини, що вміє читати, він працює геть в іншому режимі, ніж у неграмотної особи, при інтелектуальній роботі одночасно вмикаються кілька мозкових центрів.
— Чи має значення, що саме читаєш?
— Дослідники рекомендують читати складні і об'ємні книги, — пояснив Євген Заїка, психолог, кандидат психологічних наук. — Що більше таких книг прочитано, то краще вміє мозок вибудовувати довгі ланцюжки причинно-наслідкових зв'язків і підтримувати їх упродовж життя. А от перегляд телевізора (це пасивний спосіб отримання інформації) не дає такого ефекту.
Завдяки МРТ науковці спостерігали, як працює мозок волонтерів під час читання роману і перегляду його екранізації. Здавалося б, той самий сюжет, аналогічні діалоги. Але це такі ж різні речі, як виконання спортивних вправ самотужки і споглядання того, як їх виконують інші.
— Не секрет, що нинiшнi дiти не надто люблять традиційні книги, вони надають перевагу електронним джерелам iнформацiї. Чи це не вiдiб'ється на розумових здiбностях майбутнього поколiння?
— Читаючи книгу, людина засвоює iнформацiю за певним послiдовним кодом. Із розвитком iнформацiйних технологiй вiдбувається перехiд вiд послiдовного коду засвоєння iнформацiї до бiльш iнформацiйно мiстких, образних кодiв. Вони дозволяють легше засвоювати дуже складнi iдеї. Гадаю, в цьому немає нічого поганого. Важливим є зміст інформації.
— І все ж, якщо йдеться про літературу, то яка саме найкраще розвиває мозок?
— Під час одного цікавого дослідження науковці запропонували волонтерам, що брали участь в експерименті, читати різні книги (белетристику, наукову фантастику тощо) з різною метою: для задоволення і так, щоб зробити критичний аналіз тексту — як перед іспитом.
Дослідження показало: при переході від читання заради задоволення до аналітичного відбувається різка зміна видів нервової діляності мозку і навіть характеру кровообігу в ньому. Задіюються щоразу інші ділянки, що відповідають за здатність до пізнання, образне мислення, інтуіцію, за концентрацію уваги. Звідси висновок: читати слід не просто розумні, а різноманітні книги, адже мозок, як і тіло, не любить одноманітності.
І ще одна дуже важлива деталь: читати слід постійно, щодня. Це має стати здоровою звичкою — як чищення зубів чи вранішня зарядка. Якщо ж припинити це робити, мозок поступово "згасає" — точно так, як втрачає форму нетреноване тіло.
Ірина КОНТОРСЬКИХ
Дзьобак Володимир
РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ
