Основний зміст реформи охорони здоров’я такий: держава гарантує громадянам оплату медичних послуг у межах певного затвердженого нею «пакету». Про це розповів експерт з медичної реформи Реанімаційного пакету реформ, лікар-педіатр за фахом Олександр Ябчанка.
Пан Ябчанка входить до числа фахівців, які консультують український Уряд.
– Сьогодні стаття 49 Конституції України обіцяє громадянам безоплатне медичне обслуговування в державних і комунальних закладах охорони здоров’я, – нагадав експерт. – На практиці 95 відсотків вартості ліків оплачують пацієнти. Крім того, на «неформальні платежі» лікарям витрачається, за оцінками фахівців, суми, еквівалентні цілому бюджетові охорони здоров’я України.
Держава, обіцяючи безоплатну медичну допомогу, по суті, перекладає цю обіцянку на плечі лікарів: медик, маючи середню зарплату близько 3,5 тис. грн, поставлений перед вибором, у які ролі виступати: або в ролі жебрака, очікуючи подачки від пацієнта, або в ролі рекетира, вимагаючи в людини винагороди за свої «безоплатні» послуги.
І так невеличкий бюджет охорони здоров’я, як наголосив пан Ябчанка, витрачається вкрай нераціонально: лікарі, яких цінують пацієнти, й лікарі, до яких люди не йдуть, отримують приблизно однакову зарплату. А пацієнти, знаючи, що до лікаря «не можна йти з порожніми руками», намагаються триматися від медицини подалі, доки не припече. А коли стає зле, то йдуть передусім до аптеки або шукають вирішення проблеми в Інтернеті. До лікаря звертаються в останню чергу. В таких умовах про жодну профілактику або ранню діагностику не йдеться.
Уряд пропонує здійснити три основні речі:
1. Відмовитися від нездійсненних обіцянок про «безоплатну медичну допомогу» та перейти до гарантованої оплати конкретного пакету медичних послуг.
2. Перейти від фінансування лікувальних закладів просто за те, що вони існують, до закупівлі в них за державний кошт певних медичних послуг.
3. Запровадити принцип «гроші ходять за пацієнтом»: держава закуповує медичні послуги там, куди звертається пацієнт – незалежно від того, де він офіційно зареєстрований.
Ці принципи в перспективі пропонується запровадити на всіх трьох рівнях охорони здоров’я – первинному (терапевт, педіатр або «два в одному» – сімейний лікар), вторинному (вузькі спеціалісти) і третинному (високоспеціалізована медична допомога в обласних лікарнях, диспансерах, інститутах). Але розпочати реформу планують із першого рівня. Раніше планувалося, що нова система запрацює з липня, але через гальмування змін Верховною Радою цей термін перенесли на січень 2018 року.
«Пакет» медичних послуг, який оплачуватиметься державою, охоплює всі послуги первинного рівня. Як буде на інших рівнях – визначатимуться згодом. Зараз вважається, що точно безоплатною залишиться екстрена медична допомога, допомога вагітним, породіллям і немовлятам, а також паліативна допомога (невиліковним хворим).
На первинному рівні (терапевт, педіатр, сімейний лікар) нова система, в разі її схвалення Верховною Радою, працюватиме так.
Пацієнт обирає лікаря (терапевта, педіатра або сімейного лікаря), до якого звертатиметься з будь-яких проблем зі здоров’ям. Із цим медиком пацієнт укладає «декларацію». Після цього лікар заносить пацієнта у загальноукраїнський реєстр пацієнтів.
Національна служба охорони здоров’я (яка має бути створена, щоб розпоряджатися державними коштами для медицини) укладає договір із тим закладом (поліклінікою, амбулаторією тощо), де працює лікар. Кошти виділятимуться залежно від кількості укладених декларацій та стану здоров’я потенційних пацієнтів (за лікування дітей, літніх і хворих людей платитимуть більше).
Після цього заклад укладає договір із лікарем, причому зарплата лікаря також залежить від того, скільки і яких пацієнтів уклали з ним декларацію. При цьому пацієнт у перші роки після реформи зможе вільно змінювати свого лікаря, щоб обрати найкращого. Натомість, лікар не зможе відмовити пацієнтові в укладанні декларації (хіба що медик укладе не менше 2000 декларацій, а отже вважатиметься перевантаженим).
Як наголосив Олександр Ябчанка, для того, щоб ця система запрацювала, потрібно, щоб Верховна Рада схвалила запропоновані Урядом зміни до законодавства, а після цього були ухвалені необхідні підзаконні акти.
Дзьобак Володимир
РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ
