загрузка...
Блоги
Дзьобак Володимир Дзьобак Володимир РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Чи дотримуєтесь Ви правил карантину?

Зростання тарифів на ЖКП за роки незалежності України: Опалення, газ, електроенергія

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати

Зростання комунальних тарифів – одвічна проблема енергозалежних країн. Попри запровадження субсидій та інших механізмів зменшення навантаження на гаманці простих українців, заборгованість за житлово-комунальні послуги в країні продовжує зростати. Як змінювався розмір тарифів на різні комунальні послуги в Україні, з тим, як зростала середня заробітна плата?

Як піднімалася ціна на центральне опалення житла

Не будемо занурюватися надто глибоко в минуле, а почнемо вже з новітньої історії країни – моменту впровадження національної валюти.

Так, на світанку існування гривні ціни на опалення встановилися на рівні в 50 копійок за квадратний метр. Таким чином, для однокімнатної квартири площею близько 40 квадратних метрів щомісячна платіжка за опалення обходилася в 1996 році на суму близько 20 гривень за середньої зарплати в сотню гривень або 20% від місячного заробітку однієї людини.

Наступні чотири роки вартість опалення залишалася такою ж, а зарплата потроху зростала, й у 1999 році досягла суми близько 150 гривень, що трохи знизило навантаження на кишеню українців у частині оплати опалення. Так, на цей час за опалення 40 квадратних метрів потрібно було б віддати близько 13% зарплати.

Однак уже в 2000 році опалення подорожчало до 80 копійок за квадратний метр, і хоча розмір середньої зарплати також збільшився до 180 гривень, на той момент опалення 40 квадратних метрів обходилося приблизно в 17% зарплати.

Така ціна за опалення протрималася до 2005 року, причому за цей час середня зарплата в країні зросла дуже відчутно й склала 640 гривень, що знизило «опалювальне» навантаження до рівня в 5% від середнього доходу щомісяця.

У 2006 році опалення знову подорожчало – цього разу рівно вдвічі – до 1,6 гривні за квадратний метр, але при цьому рівень зарплат в країні продовжив зростання до середнього рівня в 865 гривень на місяць. Таким чином, споживачі не надто відчули тиск на свою кишеню: в цей час на опалення однокімнатної квартири йшло близько 7% зарплати однієї людини.

Тариф в 1,6 гривні протримався до 2008 року, коли середня зарплата в Україні досягла півтори тисячі гривень: цього року на оплату опалення однокімнатної квартири на місяць ішло близько 4% заробітку.

І хоча в 2009 році вартість опалення знову зросла до 2,38 гривні за квадрат, зарплати продовжували зростати й становище практично не змінилося.

Наступний підйом вартості опалення відбувся в 2011 році, коли ціна обігріву одного квадратного метра зросла до 2,91 гривні, а середня зарплата на той момент складала близько 2,3 тисячі гривень. Така ситуація протрималася до кінця 2013 року, коли опалення однокімнатної квартири обходилося приблизно в 4% середньої зарплати в 3 тисячі гривень.

Уже з 2014 року тариф на опалення почав зростати стрибками разом з інфляцією, хоча зарплати при цьому залишилися приблизно на рівні минулого року й склали трохи більш ніж 3 тисячі гривень – у цей час на опалення 40-метрової однокімнатної квартири йшло приблизно 11% зарплати. В 2015 році стався новий виток подорожчання до 16,14 гривні за квадратний метр (близько 18% зарплати).

З 2016 року вартість опалення встановилася в районі 33 гривень за квадратний метр, і відтоді зарплати потроху зростають, хоча рівень інфляції залишається істотним. Так, на сьогодні українці віддають за опалення частку зарплати, яку можна порівняти з 1996 роком: оплата опалення 40 квадратних метрів житла обійдеться майже в 20% заробітку однієї людини.

Як змінювався тариф на електроенергію

Від 1992 до 1996 року, коли національною валютою був перехідний купоно-карбованець, середньомісячна зарплатня українців зросла з 1,523 тис. до 3,208 млн куп.-крб., тобто номінально вона збільшилася в 2106 разів... Гіперінфляція тоді спричинила не лише збільшення кількості нулів у зарплатах, але й зростання тарифу на електрику з 15 копійок до 450 куп.-крб. за 1 кВт-год, себто в 3000 разів. За роки користування гривнею цей розрив тільки збільшувався – хоча й різними темпами в різні періоди.

З 1996 року й досьогодні середньомісячна зарплата, за даними Держстату, зросла майже в 64 рази, тоді як тариф на електроенергію за той самий час зріс приблизно в 20,2 раза. Так, у січні 1996 року 1 кВт електроенергії коштував 8,3 коп, при цьому середня заробітна плата сягала 103,28 грн. За п’ять років середні заробітки українців зросли до 253,39 грн, але «підтягнулася» й ціна на електрику – 15,6 коп за кВт.

Ще за 5 років, у 2006-му, за один кВт електроенергії платити вже доводилось 24,4 коп., тоді як зарплата по країні в середньому становила 864,91 грн. Наступні 11 років стали періодом стрімкої інфляції: незважаючи на те, що суми заробітків росли, зростали й розцінки на комунальні послуги. Наприклад, у 2011 році співвідношення було таким: 2297 грн проти 36,5 коп./кВт.

Нарешті, нині, за розрахунку середнього показника споживання електроенергії, його вартість складає 1,68 грн, при тому, що середня зарплатня станом на квітень поточного року сягає 6,659 грн.

Нагадаємо, 22 червня Верховна Рада запровадила обов’язкове встановлення лічильників тепла в будинках і під’їздах. Кількома днями раніше в КМДА обґрунтували підвищення тарифів на обслуговування будинків і прибудинкових територій.

Порівняння тарифу на газ і середньомісячної заробітної плати в роки незалежності України

У період стрімкої інфляції, що тривав в Україні з 1991 по 1996 рік (до запровадження гривні), тариф на газ для споживачів зріс із 21 коп. до 380 куп. крб за кубометр. Разом з тим, середньомісячна заробітна плата по Україні за ці роки збільшилася з 1,52 тис. куп. крб до 3,208 млн куп. крб.

На момент, коли в обіг була введена чинна національна валюта, середня зарплата в країні становила 103,28 грн, а один кубометр газу в середньому коштував 11,5 коп. За п’ять наступних років заробітна плата зросла більш ніж у два рази, а газовий тариф – приблизно в півтора (253,39 грн і 17,5 коп. за куб. м відповідно).

Наступне п’ятиріччя стало періодом чергового зростання зарплат, але виросла й ціна на газ. За середньої заробітної плати у 864,91 грн українські споживачі сплачували за кубометр блакитного палива вже 31,5 коп. У 2011-му збільшення зарплат і ціни на газ було приблизно пропорційним: середній заробіток по країні складав 2,297 тис. грн, а вартість кубометра газу – 72,5 коп. Знадобилося всього три роки, щоб тариф на газ перетнув позначку в 1 гривню (за зарплати майже 3,2 тис. грн), після чого швидкість зростання тарифів значно перевищила швидкість росту заробітних плат. Станом на квітень 2017 року, за даними Держстату, середня заробітна плата по Україні складала майже 6,66 тис грн, а середня вартість кубометру газу для населення – 6,88 грн.

Зображення максимального розміру (відкриється в новому вікні)

 

Джерело:
До списку новин