загрузка...
Блоги
Дзьобак Володимир Дзьобак Володимир РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Чи дотримуєтесь Ви правил карантину?

Економіка наших гаманців. Чому ростуть ціни на продукти та коли вони падатимуть

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати

Держава більше не регулює ціни на продукти. Мережею поширилася паніка буцімто зараз продукти почали масово дорожчати. Однак є інші причини, які впливають на зростання цін, а також приводи, які можуть знижувати вартість продуктів.

Зростання цін. Що, коли і наскільки?

Якщо порівнювати ціни за травень і червень, то дані державної служби статистики говорять, що ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 3,3%.

Найбільше подорожчали яйця, овочі та фрукти. Зростання сягнуло 18%.

На 4,1–0,8% зросли ціни на м’ясо та м’ясопродукти, сало, рис, хліб.

Саме ж виробництво, а не продаж, знизилося у вартості на 0,1%. Відповідно до цього начальник департаменту агропромислового розвитку Полтавської ОДА Сергій Фролов говорить, що часто зростання цін на продукти залежить не від виробників, а від тих, хто цю продукцію продає:

 – Ціни формуються внаслідок політики торгових мереж. Вони роблять свої надбавки і цей процес фактично ніхто не контролює, – говорить пан Сергій.

У той же час, кожен продукт має своє специфіку ціноутворення. Приміром, ціна на хліб у 50 % залежить від собівартості борошна. За словами Сергія Фролова, на Полтавщині через погодні умови прогнозується менший урожай зернових, ніж спочатку і тому є можливість, що ціни на хлібобулочну продукцію підуть угору.

Поки що ж виробництво хлібобулочних і борошняних виробів зросло на 0,3%, а товарів борошномельно-круп’яної промисловості подорожчало – на 0,5%.

Виробництво м’яса та м’ясних продуктів подорожчало на 4,3%, тютюнових виробів – на 0,8%.

Але це тільки за травень-червень. Якщо брати річний період, то вартість продуктового кошика зросла майже на третину. Візьмемо свинину: у середньому за кілограм такого виду м’яса продавці просять від 110 гривень. Минулого року свинина вартувала 70-80 гривень.

Підскочила й ціна кілограма молодої картоплі за цей рік – від 10 грн до 20 гривень. Капуста вартувала 5 гривень, тепер – 15. Цибуля коштує не 8 гривень, як торік, а 14 гривень за кілограм.

Щодо овочів, то тут маються такі  пояснення: цього року аграрії посіяли значно менше овочевих культур, аніж минулого. Свою роль зіграли і травневі заморозки.

Чому зростають ціни: калейдоскоп причин

Українці таке зростання пов’язують зі скасуванням державного регулювання цін на продукти. Однак економіст Андрій Новак вважає, що потрібно розглядати ряд причин.

– Потрібно брати до уваги елементи собівартості. Ростуть ціни на енергоносії, а значить – і на продукти. Все буде залежати від підвищення цін на енергоносії, – говорить Новак.

Крім того, важливим фактором підвищення цін є зростання прайсу на іноземні продукти харчування. Це, за словами Андрія Новака, пов’язане із девальвацією гривні, яка відбувалася останні три роки. Якщо девальвація гривні буде продовжуватися – ростимуть і ціни.

Загалом, курс гривні, як і будь-якої валюти, залежить від трьох основних факторів:

– Зовнішньоторговельний баланс (експортно-імпортний);

 – Платіжний баланс (окрім торгівлі вираховують прямі фінансові потоки, притік-відтік валюти);

 – Державний борг.

Експорт та імпорт в Україні на сьогодні відносно збалансований. Як говорять дані держстату за 2016 рік, валовий обсяг експорту товарів у країни призначення має показник 36361711,2 тисяч доларів.

Валовий обсяг імпортних товарів з країн походження має суму 39249797,2 тисяч доларів.

Завдяки зовнішній фінансовій допомозі, яку наша держава отримує з різних джерел (Міжнародний валютний фонд, цільові кошти від урядів різних країн, грантові ресурси), платіжний баланс України сьогодні є плюсовий.

Також цього року ми отримали реструктуризацію 20% державного боргу. Цей фактор також уже не тисне на курс гривні.

Однак при цьому залишається інфляційний чинник, який може впливати на зростання продуктових цін. Експерт Олексій Дорошенко впевнений, що це одна із вагомих причин:

 – Так, подорожчання на сьогодні є. Але ж воно відбувається протягом всього року. Тут можна зауважити, що уряд Гройсмана не зміг контролювати інфляцію на відміну від попереднього уряду. Інфляційних ризиків ми маємо куди більше, ніж раніше. А оця от відміна державного регулювання цін на продукти харчування – лишень один із елементів до ризиків, який раніше мав роль одного з головних. Приміром, рік тому, десь із серпня до жовтня місяця виробники відпускали свої ціни, – сказав Дорошенко.

За прогнозами пана Дорошенка, до вересня ціни залишаться на більш-менш стабільному рівні. Що буде далі – прогнозувати фактично неможливо.

 – Потрібно робити прогнози від аграрних виробників, представників АПК. Часто, те що вони пророчать, потім не справджується. Їм точно не вдається спрогнозувати збір урожаю по різним культурам. Тому поки не беруся сказати чи зростуть ціни пізніше, бо ще невідомо, якими будуть врожаї, – вважає пан Олексій.

Падіння цін

Державне регулювання цін окрім всього іншого, породжувало зловживання та факти корупції з боку органів влади. Як приклад, аналітик Борис Кушнірук приводить ситуацію із регулювання цін та показників якості на молоко.

Приміром, є молоко 2,5 % жирності. Воно підпадає під державне регулювання. А коли є 2,6 % – тоді вже ні. Але ж йому якось треба потрапити на ринок. Тоді й починалися різні корупційні моменти, вважає експерт.

Тому відміна державного регулювання може стати позитивом у напрямку зниження цін. Тут має місце сезонний характер вироблення та доставки на ринок окремих видів продукції.

Приміром, курячі яйця є повністю сезонним продуктом у плані ціни.

Крім того, цифри держстату свідчать, що у червні від 4,0 до 0,5% подешевшали гречані крупи, молоко, молокопродукти, масло.

Сезонно змінюються ціни на городину. Коли овочі масово надходять на ринок, він насичується цією продукцією. Тоді й ціни падають. Це відбувається орієнтовно в середині літа. Ближче до весни – ціни зростають.

Як показують дані держстату, кожного липня ціни на всі сезонні овочі та фрукти мають падати. Новий урожай знизить ціни на 25-30 %.

На думку експерта, наша економіка відкрита і тому аграрна продукція залежить від цін на зовнішніх ринках.

 – Коли за межами України зростають ціни на аграрну продукцію, то чому наш виробник, який має виходи на світові ринки, повинен продавати тут дешевше. Звісно, що він хоче йти закордон. Минулого року ціни на зовнішніх ринках були стабільні, тому й у нас зростання не відбувалося. А цього року вони там пішли у гору, – розповідає пан Кушнірук.

У той же час в Україні спостерігалося певне зростання доходів населення. Ціни теж би могли зростати у відповідності. Але в таких випадках зростають ціни лиш на окремі групи товарів – алкоголь, дорогі сири, тощо. Бо коли люди мають більше доходів, то хочуть споживати більш якісні продукти. Відповідно, ціни на менш якісні товари можуть знижуватися.

Крім того, Україна виготовляє продуктів значно більше, ніж споживає. Зростання кореляції між виробництвом і споживанням може зменшувати ціни на продукти.

Загалом же, всі цінові показники на продукти харчування – відносні. Варто подивитися, який відсоток їжа займає у загальному кошику витрат українців.

Економіст Борис Кушнірук вважає, що ми витрачаємо на продукти харчування десь 50 %. У Європі та Америці – 15-20 %. Окрім цього, на заході мається більший рівень переробки продукції, тож зміна цін на сировину не так відчутно виливається у зростання вартості готового продукту, як то є у нас. Бо українська продукція має значно більше доданої вартості, ніж закордонна. У цих моментах і криються шляхи до здешевлення продукції для українських споживачів.

Джерело:
До списку новин