Спільна комісія, яка розслідувала трагедію, переконана – причиною стала ракета, яку випустили із ЗРК "Бук"
Чи притягнуть Росію до відповідальності
Думками з цього приводу поділились українські експерти.
Андрій Вігірінський, юрист, політичний аналітик
Ключове, на мою думку, у питанні притягнення винних до відповідальності – це визнання юрисдикції. Тобто, визнання рішення того чи іншого суду усіма сторонами – як стороною потерпілих, так і стороною потенційних обвинувачених.
Здавалося б, зважаючи на масштаб катастрофи та зацікавленості світової спільноти у знаходженні істини у цьому питанні, оптимальним мав би стати суд чи розслідування, яке б проводилось під егідою ООН. У такому випадку можна було б говорити усім сторонам про об’єктивність розслідування та те, що рішення буде виконане, незалежно від того, яким воно буде. Але на сьогодні резолюції Ради Безпеки ООН щодо створення трибуналу блокуються Росією. Дехто говорить про те, що рішення про створення трибуналу може бути прийняте в обхід позиції РФ, але у такому випадку потрібно розуміти, що РФ не буде сприяти розслідуванню, надаючи необхідні відомості (як це відбувається сьогодні з наданням відомостей з Федеральної системи розвідки та контролю повітряного простору), а, як наслідок, і у подальшому, коли будуть встановлені (теоретично) конкретні винні особи. Ми говоримо про кримінальну відповідальність, вона завжди індивідуалізована, не може мати форму відповідальності країни, тільки фізичних осіб, і ці особи будуть перебувати під юрисдикцією РФ (проживатимуть чи постійно перебуватимуть на її території), вони не будуть притягнені до відповідальності – як наслідок рішення суду не буде виконане.
Інший вектор судового розгляду, це Європейський суд з прав людини, до якого звернулись сім’ї жертв, де їхні інтереси, у тому числі, представляє адвокат Джеррі Скінер, який має на своєму рахунку перемогу у схожій справі проти уряду Лівії про відшкодування 2,7 мільярда доларів компенсації жертвам теракту на борту літака в Локербі. У той самий час РФ ще у 2014 році було внесено зміни до вітчизняного законодавства, які дозволяють ігнорувати та не виконувати рішення ЄСПЛ, за прикладом справи ЮКОС. Аналогічно, як і з ЄСПЛ, Росія не виконає та визнає політично мотивованими рішення судів, які розглядатимуть цю справу – буде це суд Нідерландів, Малазії чи України. РФ так чи інакше триматиметься позиції, що вона не приймає участі у конфлікті, оскільки у протилежному випадку це матиме значно більші наслідки – не тільки компенсації та відшкодування збитків жертвам авіакатастрофи, але й відшкодування Україні шкоди, заподіяної військовою агресією, відшкодуванням збитків , а також відповідальності за смерті військових та цивільних на сході країни. Тобто, мова йтиме про кримінальну відповідальність перших осіб держави, оскільки воєнні дії відбуваються виключно за участі та з волі Головнокомандувача та командування Збройних Сил РФ.
На сьогодні ситуація нагадує глухий кут, оскільки без власної доброї волі РФ не визнає та не виконає рішення будь-якої судової інстанції. Це, звісно, не означає, що не варто проводити розслідування та збирати докази, оскільки час змінює і лідерів, і обставини існування країн. А такі злочини не мають строків давності.
Щодо строків, коли, власне, може відбутися суд у справі збиття малазійського Боїнга, в першу чергу потрібно дочекатись завершення розслідування, яке встановить коло осіб які вчинили злочин, втім, цей процес може тривати доволі тривалий період часу, оскільки їх встановлення потребує на сьогодні інформації РФ, яку вона не надає, у подальшому потрібно визначити юрисдикцію, яка розглядатиме справу та досліджуватиме докази.
Володимир Горбач, політичний аналітик Інституту Євро-Атлантичного співробітництва, експерт з питань зовнішньої та внутрішньої політики України
3 роки – достатній час, щоб оцінити масштабність події.
З одного боку – ця трагедія була помилкою російської сторони, коли жертвами російської агресії, російської зброї стали громадяни країн світу, а не України. Світ іншими очима подивився на війну на Донбасі, окупацію Криму. І почав збирати докази участі Росії в цьому. З кожним новим доказом збільшувалася вага аргументів у оцінці російського втручання в українські справи.
По юридичній лінії Україна зробила абсолютно правильно – пішла на повне співробітництво з країнами, чиї громадяни стали жертвами цього терористичного акту. Це створило довіру до української позиції під час розслідування і довіру до проміжних і остаточних результатів розслідування.
Україні і країнам, чиї громадяни стали жертвами, не вдалося провести через Раду Безпеки ООН рішення про створення міжнародного трибуналу з розслідування і Росія теж проявила себе в цій ситуації як зацікавлена сторона – вона наклала вето.
І тепер різні етапи слідства, які веде прокуратура Королівства Нідерланди, вже завершуються. Закінчено технічну сторону розслідування, закінчується юридична сторона розслідування. Справу потрібно передавати до суду. Потрібно визначити, хто цим буде займатися. За останніми даними – цю справу розглядатиме суд Нідерландів, який має у своєму складі міжнародну палату, що не типово для національних судів, але у Нідерландів це є.
Процес закономірно рухається до того, що в судовому порядку будуть визначені винуватці і виконавці цього теракту, з'явиться юридична можливість притягнути їх до відповідальності.
Не думаю, що Російська Федерація їх видаватиме, принаймні, найближчим часом. Але навіть фіксація цих прізвищ і громадянства цих людей , їх замовників і організаторів, сприятиме встановленню справедливості. Для світової спільноти це буде крапка у справі. Ці люди не зможуть виїжджати за межі Росії, бо їх заарештує Інтерпол. Але спеціально їх Росія не видаватиме. Більше того, якщо їх видати – вони зможуть давати свідчення додаткові. Тому Росія як головний винуватець цієї трагедії не зацікавлена у видачі цих своїх громадян. Має змінитися керівництво Росії, щоб вони "покаялися".