В Мінсоцполітики та НКЦПФР розповіли, які питання треба вирішити для того, щоб в Україні почала функціонувати накопичувальна пенсійна система.
За словами Міністра соціальної політики України Андрія РЕВИ, одразу після прийняття пенсійної реформи розпочнеться дискусія щодо введення другого – накопичувального рівня пенсійної системи, передає прес-служба Мінсоцполітики. Саме таку задачу поставив Президент Петро Порошенко. Дорожня карта щодо того, що потрібно робити, коли та який законопроект потрібно приймати, буде створена у співпраці з експертним середовищем.
На думку Андрія Реви, старт впровадження накопичувального рівня залежатиме від того, наскільки успішно в країні будуть вирішені відповідні проблеми. Мова йде, зокрема, про темпи детінізації економіки. Однозначно, що після зростання рівня заробітної плати в Україні – а це є в планах і розрахунках Уряду – збільшаться і відрахування до бюджету, саме після цього можна буде вводити накопичувальний рівень. Адже з високої зарплати ці відрахування не будуть такими відчутними для людей, а отже, не буде і причин ухилятися від сплати обов’язкових внесків.
Варто зазначити, що в солідарній системі відрахування до усіх необхідних фондів здійснює роботодавець; у накопичувальній – кожен платить за себе сам, зі свої зарплатні.
«Ми об’єктивно оцінюємо економічну ситуацію, і я сподіваюсь на те, що впровадження другого рівня пенсійної системи можливо розпочати у 2021 році, – зазначив Міністр соціальної політики, – саме у 2021 році зрівняється пенсійний вік для чоловіків і жінок. За нашими прогнозами, до того часу середня зарплата має вирости до 11000 гривень. А за сприятливих умов, можливо, і більше. Тобто сподіваюсь, у нас будуть усі передумови для введення накопичувального рівня пенсійного забезпечення».
У свою чергу, як повідомляється на офіційній сторінці Комісії у Facebook, Член НКЦПФР Олександр ПАНЧЕНКО під час свого виступу на круглому столі на тему «Що заважає впровадженню другого (накопичувального) рівня пенсійної реформи? Міфи та реалії» зазначив: «Робити реформу пенсійної системи без впровадження другого рівня – це лише відтермінування проблеми. Такі речі потрібно робити комплексно, а не вибірково. Тому ми підтримуємо також і депутатський законопроект, це важливий і прогресивний крок.
Але позиція Комісії полягає в тому, що впровадження другого рівня повинно відбуватись за умови вирішення трьох важливих питань.
По-перше, консолідації нагляду за установами накопичувальної системи в НКЦПФР у результаті прийняття законопроекту по «спліту» Нацкомфінпослуг.
По-друге, повинна бути законодавчо забезпечена інституційна спроможність НКЦПФР для ефективного здійснення такого нагляду і ефективного захисту інвесторів – учасників пенсійної системи.
І, по-третє, чинне законодавство щодо недержавного пенсійного забезпечення повинно бути приведене у відповідність до прийнятих у світі стандартів Міжнародної організації пенсійних наглядових органів (IOPS), до якої нещодавно ми приєднались.
Коли йдеться про принципи IOPS щодо регулювання ринку і нагляду, мова йде, перш за все, про такі речі, як незалежність регулятора, достатність його повноважень, адекватні ресурси для якісної роботи регулятора, послідовність, прозорість, нагляд на основі аналізу ризиків, співробітництво з іншими наглядовими органами і учасниками ринку, правила роботи з конфіденційною інформацією, аудит діяльності регулятора тощо. Все це складові якісного нагляду за ринком, без якого накопичення не матиме належного захисту».