Хто з нас не знає про цілющу рослину — звіробій (або, як кажуть у народі, заяча крівця, Іванова кров, кривавник)? Напевне, уже в кожній хаті на горищі є чималий букет сушених квітів. Адже вважається, що звіробій лікує 99 хвороб і входить до складу багатьох медичних препаратів.
Але, як і будь які інші лікарські засоби, звіробій має і протипоказання, і побічну дію. Тож, щоб не втрапити в халепу, будь-які ліки, навіть якщо це чай, зібраний із зілля поблизу власного городу, слід вживати, тільки порадившись з лікарем.
Як збирати та зберігати
Звіробій квітне в червні-вересні. Саме в цей час і збирають квітучі верхівки зі стеблом завдовжки 25-30 см, без грубих безлистих частин. Сушать цю цінну рослину, розстеливши тонким шаром, в тіні. Висушену траву звіробою обмолочують, відділяючи стебла, і зберігають не більше 3 років.
Звідки цілюща дія?
Лікарські властивості звіробою пов’язані з досить складним хімічним складом. У траві містяться флавони й антоциани, які мають сечогінну, дезінфікуючу, послаблюючу дію, сприяють зменшенню проникності кровоносних судин та накопиченню вітаміну С в організмі. Ефірні олії звіробою, які надають йому характерного запаху, мають ранозагоювальні властивості. Дубильні речовини — це органічні речовини різної будови, які надають рослині терпкого смаку і виявляють протизапальну, терпку дію, здатні пригнічувати зростання бактерій і вірусів. Органічні кислоти звіробою активно беруть участь в обміні речовин, збільшують виділення слини, жовчі і шлункового соку, а смоли мають ранозагоювальні і протимікробні властивості.
Звіробій лікує майже все
У традиційній медицині звіробій використовують як в’яжучий, протизапальний і тонізуючий засіб при кровоохарканні, кашлі, проносах, кольках, хворобах печінки, для зміцнення ясен.
З Іванової крові роблять рослинні антибіотики — іманін і новоіманін — ефективні антибактеріальні препарати, що застосовуються при важких опіках, гнійних ранах, гострих катарах дихальних шляхів (риніті, гаймориті, фарингіті), при абсцесі, маститі. Препарати з трави звіробою застосовують для лікування виразок, ревматизму, подагри, різних нервових захворюваннь, як антигельмінтний і діуретичний засіб, для зміцнення ясен, усунення неприємного запаху з рота. Використовується він для лікування депресивних психозів.
Дослідженнями встановлено, що екстракт рослини при внутрішньовенному введенні стимулює діяльність серця, збільшує амплітуду серцевих скорочень, підвищує артеріальний тиск, звужує судини.
Корисний звіробій при захворюваннях травного тракту (проноси, хронічні гастрити, виразкова хвороба, спазмах кишок і жовчних шляхів), при захворюваннях печінки і жовчного міхура. Лікують звіробоєм нирковокам’яну хворобу, гострий та хронічнй пієлонефрити, цистити, розлади нервової системи, нейродистонію, мігрені. За деякими припущеннями, впливає звіробій і на біохімічні процеси в уражених злоякісними пухлинами органах.
У народній медицині звіробій дуже популярний лікувальний засіб, який застосовують при шлунково-кишкових, серцево-судинних захворюваннях, як кровоспинний засіб при маткових кровотечах; хворобах печінки, при невралгіях, істерії, безсонні, епілепсії, паралічах. Відваром трави звіробою миються при діатезах, висипах, наривах, при хворобах молочних залоз прикладають компреси. Коріння рослини використовують при дизентерії та туберкульозі кісток.
Іноді застосовують свіжовичавлений сік, але отримати його в достатній кількості досить складно, тому частіше зі звіробою готують настої, настоянки, відвари, мазь та олію.
Настій. 3 ст. л. подрібненої свіжої трави (чи 1,5 ст. л. сушеної) залити 200 мл окропу, настояти 3-4 години в темному місці, перецідити. Приймають по 50 мл тричі на день до їди для нормалізації кислотності шлункового соку, поліпшення венозного кровообігу, у разі гастриту, коліту, циститу, жовч нокам’яної хвороби, головного болю. Використовують цей настій і для полоскання порожнини рота в разі застуди та зубного болю.
Відвар: взяти 1 ст. л подрібненої трави на склянку води, кип’ятити 15 хв., після охолодження процідити. Це добова доза, яку випивають за кілька прийомів.
Настоянка: 4 ст. ложки трави залити 100 мл спирту, настояти в темному місці близько 10 днів. Потім настоянку процідити, приймати 15-20 крапель 3 рази на день. Для полоскання горла, для зміцнення ясен і зняття запалення, настоянку розводять кип’яченою водою — 30-40 крапель на 1/2 скл. води.
Олія. Свіжими квітучими верхівками звіробою наповнити скляну банку по самі «плічка» й залити маслиновою чи соняшниковою холодного віджиму олією. Сировину слід добре притиснути, аби вона повністю занурилася в олію, інакше з'явиться цвіль, чого в жодному разі не можна допускати. Банку слід щільно закрити. Настоювати засіб протягом 3-4 тижнів. Потім перецідити через марлю. Зберігати в холодильнику.
Застосовувати для лікування запалення слизової оболонки порожнини рота та ясен (стоматиту та гінгівіту), прикладаючи добре просочені ватні тампони до уражених ясен на 15-20 хвилин.
Змащувати рани, опіки, гнійники, синці, тріщини на пипках матерів-годувальниць та інші ураження шкіри.
У разі ерозії шийки матки рясно змочити в звіробійній олії ватно-марлевий тампон і ввести якомога глибше в піхву, кінець тампона має залишитися ззовні. Тампон залишити на 8-10 годин. Курс - 8-12 процедур.
Часто звіробій вживають не тільки з лікувальною метою, а п’ють просто як чай, який, до речі, приємний на смак, колір та запах, тож і набув популярності. Але зловживати звіробоєм не можна!
Увага! У рослині містяться токсичні речовини й тривалий прийом може спричинити отруєння організму, тому перед її використання варто проконсультуватися з лікарем. Не слід застосовувати звіробій у разі гіпертонії, під час вагітності та годування груддю. Крім того, існує думка, що відвари звіробою здатні знижувати потенцію в чоловіків (через кілька тижнів після припинення прийому препаратів, усе нормалізується) . Після прийому настою (чаю) з трави необхідно утримуватися від засмаги, адже звіробій підвищує чутливість шкіри до ультрафіолетових променів.
Дзьобак Володимир
РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ
