Чому буде важче платити за комунальні послуги і отримати субсидію?

За борги житлово-комунальних послуг можна позбутися не лише державної допомоги - за борг можуть нарахувати пеню.

Досить неоднозначна ситуація склалася з субсидіями цього року. Мовляв, весь час у ЗМІ розповсюджують інформацію про те, що уряд скорочує видатки на цю державну допомогу, як результат – її все важче отримати. 

- Минулого року було помітно дешевше сплачувати за комуналку, маючи субсидію, - розповідає жителька Тернополя Лідія Сухій. - Цього року, не дивлячись на держпідтримку, ми за комунальні послуги сплачуємо практично вдвічі більше. До прикладу, за світло - в середньому 600 грн, а минулого було всього 300 грн. Звичайно, що багато чого ще залежить і від росту цін на житлово-комунальні послуги (ЖКП – прим. ред). Попри це, субсидія покриває значну частку компослуг. Якби субсидії не було - платіжки були б в рази більші. 

У свою чергу, Олег Яцентий нарікає, що уряд весь час вводить різні нововведення для того, аби ускладнити механізм отримання держдопомоги.  

- Мінсоцполітики весь час вводить нові зміни, ускладнюючи тим самим умови отримання цієї державної допомоги, - вважає пан Яцентий. - Більше того, нещодавно в новинах казали, що за борги ЖКП будуть нараховувати пеню. Спершу піднімають ціни у два і більше рази, а тепер за не сплату хочуть борги нараховувати. Також чиновники ніби-то хочуть почати реєструвати усіх субсидіантів - для чого?

Держава викидає гроші на вітер

У міністерстві соцполітики порахували, що щорічно сотні мільйонів гривень субсидійних коштів виплачують неправомірно. Як результат, урядовці розробляють державний реєстр отримувачів житлових субсидій. Чиновники сподіваються, що реєстр підвищить ефективність програми надання житлових субсидій. Такий реєстр намагалися створити в попередні роки, але далі концепції справа не пішла. Уся інформація про субсидіантів і надалі залишалися територіально розсіяна.

Проте цього року справу з створенням реєстрів форсує Меморандум МВФ, де зазначено, що до кінця 2017 року має бути створена єдина бази даних усіх соціальних виплат. І це одна із основних вимог кредитора до України. 

- Станом на сьогодні, такої бази даних ще немає, - розповідає директор департаменту соціального захисту населення Тернопільської ОДА Вадим Боярський. - Усі розробки ведуть на рівні уряду. 

Не правомірних субсидій понад два млн грн

Деякі українці, аби отримати соціальну допомогу від держави,  лукавлять та приховують інформацію, кажуть в департаменті соціального захисту населення облдержадміністрації. Тому для того аби виявити порушників, яким держава неправомірно надає субсидію, в області працюють соціальні інспектори та служба аудиту в області. 

- Лише за минулий рік сума таких неправомірних нарахувань на Тернопільщині склала понад 2 млн грн, - коментує Вадим Боярський. Посадовець каже, що наразі штрафних санкцій за обман немає. - Враховуючи, що місячне нарахування в опалювальний період складало близько 400 млн грн, а за 2016 рік – 2263 млн грн, то виявлені порушення складають 1 відсоток від наданих субсидій. Якщо інспектори виявили недостовірну інформацію, подану тією чи іншою особою, то громадянин повинен добровільно усі нараховані кошти повернути назад державі. Звичайно, якщо людина визнала свою провину.

Однак є випадки коли громадяни не визнають своєї вини. В такому випадку можна оскаржити рішення місцевого управління соцзахисту у вищестоящому органі.  

- Якщо все ж таки позиція управління залишається незмінною, тоді люди вправі оскаржити це рішення в суді, - продовжує посадовець. - І вже за результатами суду приймається рішення. - Проте, відсоток подання порушниками до суду незначний, приблизно 5% від кількості виявлених порушників. Як правило, люди визнають провину і повертають усі кошти. 

Монетизація субсидії

Є й такі мешканці області, які зекономили за минулий опалювальний період. В департаменті соціального захисту населення кажуть, що загальна сума зекономленої субсидії в області - 520 млн грн. Це менше, ніж попереднього опалювального періоду.      

За цей опалювальний сезон монетизація субсидії буде проводитися після першого вересня, нагадує пан Боярський. Оскільки до цієї дати будуть приймати заяви на виплату зекономлених коштів. Щодо сум виплати, то будуть виплачувати кошти в еквіваленті 100 куб м газу та 150 кВт електроенергії, яку використовували виключно на опалення. 

Види субсидій

Існує два види субсидій, роз'яснює директор департаменту соцзахисту. Зокрема субсидія на житлово-комунальні послуги (ЖКП – прим. ред) та субсидія на ЖКП і тверде паливо.      

- На ЖКП і тверде паливо - виплата готівки разової субсидії для опалення жила твердим паливом, - коментує пан Боярський. - Ця субсидія також включає такі ЖКП як: світло, водовідведення та інші послуги, які надаються щомісячно. 

Щодо субсидії на ЖКП, то посадовець каже, що вона розрахована на опалення природним газом або електроенергією.  -

- Зазначена субсидія має два періоди, зокрема літній - коли послуга на опалення не надається і зимовий, або опалювальний, який діє з 15 жовтня по 15 квітня.

- Будь-яка субсидія чи то на тверде паливо, чи то на газ розраховується індивідуально для кожної сім'ї. Тому що першим чинником, який впливає на розмір субсидії, є сукупний дохід сім'ї, зауважує він.

Субсидії відновлять після сплати боргів

Якщо людина звертається вперше за субсидією і має борги за оплату ЖКП, то субсидія їй призначається, незважаючи на наявні борги, каже пан Боярський. Проте якщо людина вже користувалася субсидією і настав час перераховувати її на наступний рік (субсидія нараховується з травня по травень, - прим. ред.) і людина має заборгованість за будь-яку ЖКП два і більше місяців, то субсидію на наступний термін не перепризначають. Але якщо людина гасить цей борг протягом двох місяців, то субсидія буде перепризначена, тобто людина нічого не втратить.     

- Якщо сім’я укладе угоду про реструктуризацію боргу і пред'явить відповідну інформацію управлінню соцзахисту, то також субсидія буде їй перерахована, - наголошує Вадим Боярський. - Але якщо сім’я не буде погашати борг і пройде два місяці, то надання субсидії призупиняється і буде відновлена в тому випадку, якщо буде погашений борг за ЖКП.

За борги за ЖКП можуть нарахувати пеню

Якщо є борг за ЖКП, то мешканці області можуть не лише позбутися субсидії, але й мати чимало боргів. Оскільки згідно з новою редакцією закону про ЖКП, яку вже підготували в уряді, усім боржникам за кожен день прострочення доведеться платити пеню. Розмір пені – 0,1% від боргу. При цьому загальна сума пені не повинна перевищувати суму заборгованості. Пеня буде нараховуватися після 20 числа кожного місяця. 

Наразі ще нової редакції закону про ЖКП не прийняли, коментує керівник Громадської спілки «Рада голів ОСББ» депутат міськради Сергій Лупак. 

- Щодо нарахування пені за борги, то на мою думку, доцільно по кожному співвласнику розглядати її комісійно, адже є люди, які заможні, і мають не одну квартиру, а платити чомусь забувають, чи поселяють квартирантів, то до даної групи пеню я б застосовував найвищу, - наголошує Сергій Лупак. – А до менш заможних громадян доцільно застосовувати пеню меншого коефіцієнта. Щодо рівня комісії, то на мою думку, раціонально б було, якби кожна служба встановлювала цей коофецієнт, вийшовши на місце і обстеживши помешкання боржника.

З прийняттям нової редакції закону про ЖКП не все так просто, зауважує Сергій Лупак.     

- Після прийняття Верховною Радою закону про ЖКП побачимо, як механізм буде діяти реально, щоб не було так, що після цього Кабмін має затвердити підзаконні акти, а з цим у них є деякі складності, - жартома каже він.

Для чого створюють реєстр субсидіантів

Зовсім скоро Україні з’явиться державний реєстр отримувачів житлових субсидій. Таке рішення було прийняте на останньому засіданні уряду. Передбачається, що реєстр підвищить ефективність програми надання житлових субсидій. Навіщо потрібен реєстр отримувачів комунальних субсидій спеціально роз’яснюють експерти VoxConnector.      

- У 2015 році уряд запровадив новий механізм субсидій, який дозволив пом’якшити наслідки серйозного підвищення цін на газ для населення. Суть нового підходу на той момент була у тому, що субсидії – це максимально просто, мінімум документів та вимог до апліката, - зауважує молодший економіст Центру економічної стратегії Юлія Руда. – Проте швидка зміна механізму і мінімальний набір умов призвели до того, що субсидії надавалися не лише тим, хто цього дійсно потребував. За офіційною статистикою, у 2015 році багатші господарства отримували в середньому більше субсидій, ніж бідніші.

У 2016 році Мінфін взяв курс на верифікацію соціальних виплат – перевірку соціальних видатків на предмет пошуку правопорушників, продовжує фахівець. За результатами перевірки, 44% порушень стосувалися саме субсидій. Мінфін порахував, що майже 730 млн грн субсидій щомісяця виплачувалися неправомірно. 

- База даних субсидіантів потрібна не лише для контролю виплат, що відбуваються зараз, але і для здійснення монетизації субсидій в майбутньому, - наголошує вона. - Без єдиної бази даних неможливо буде якісно відслідковувати використання субсидії кожним господарством та індивідуально виплачувати надлишок.