Блоги
Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Необхідне Вам лікування співвідносно з Вашою пенсією становить:

Останнє свято літа: Традиції та обряди до Яблучного Спаса

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати

19-го серпня християни східного обряду святкуватимуть одне з найбільших, так званих дванадесятих свят церковного календаря – Преображеніє Господнє. У народі ж цей день має назву – Другий, або Яблучний Спас.

Раніше саме в цей день вперше за літо куштували яблука та іншу садовину, яку перед цим освячували в церкві на службі. Також в цей день вживали трохи вина, хоча свято завжди припадає на "успінський" піст, аби "всяка садовина родила". Також є послаблення щодо вживання риби. Окрім садовини на службі освячували і мед та обжинкові вінки. До речі, існувало повір'я, що той, хто з'їв яблучко до Спаса, мусить тепер 40 днів не зужити жодного яблука, аби спокутувати гріх. Особливо важливим це правило вважалося для батьків, які втратили діток-немовлят. За народними віруваннями у Раю ростуть дерева із золотими яблучками. І такий чудесний фрукт отримають тільки ті дітки, батьки яких не з'їли жодного яблучка до Преображення.

У відомого українського дослідника та етнографа, Олекси Воропая в книзі "Звичаї нашого народу" – Яблучний Спас вже вважається осіннім святом. Оскільки в давнину у середній смузі України після цього свята вже могли трапитися й заморозки. Побутувало прислів'я, в якому радять тримати рукавиці про запас, бо вже прийшов Спас.

Дослідник зафіксував легенду про те, як взагалі з'явився цей піст. "Спасівка" – це продовження Великого посту. "Бог призначив для Великого посту дев'ять тижнів, а святі отці почали просити Бога, щоб щось із тим зробив, бо для людей затяжко витримати такий довгий піст. Тоді Бог розділив той піст на дві частини: сім тижнів весною перед Великоднем і два тижні вкінці літа перед Спасом. Ось чому за народнім віруванням у спасівку треба так само постити, як і у Великий піст".

Одним з важливих елементів, якого дотримувалися під час святкування Преображенія – це поминання померлих родичів. За період весна-літо покійні тричі з'являються у світ живих: у Страсний четвер, Зелені Свята та на Спаса.

Також вірили, що в цей день важливо "наділити тим, що вродила земля", нужденних та злиденних. А от до тих, хто нехтував цим звичаєм, у громаді було дуже негативне ставлення.

На Преображення, яке було символічним завершенням літа, господарі та господині підмічали погоду. Оскільки вірили, що вона може підказати, якою буде осінь та зима. Якщо день сонячний та безхмарний – осінь буде сухою. Якщо дощовий – мокрою. Ясний день віщує морозну і заметільну зиму. Яка погода на Спаса – такою буде і Покрова.

Народні прикмети:

Прийшов Спас – пішло літо від нас.

Після другого Спаса – дощ хлібогній.

Якщо антонівка вродила – наступного року хліб уродить.

Із Спаса – Преображення погода преображається.

Прийшов другий Спас – бери рукавиці про запас.

Минув Спас – держи кожух про запас.

Як прийде Спас, комарам урветься бас, а як прийде Пречиста (28 серпня) – забере їх нечиста.

Якщо на Спаса нема дощу, то це прикмета, що буде гарна суха осінь. Дощів небагато буде.

Якщо на Спаса йде дощ, січень наступного року буде сніжний, якщо жарко – січень морозяний.

 

Джерело:
До списку новин