Уряд не обговорював законопроект з депутатами, а просто домовився з роботодавцями і тепер розповідає про те, що парламентарії знищують ініціативу, заявила депутат Наталія Веселова.
Депутатські поправки можуть повністю знищити суть пенсійної реформи. Таку заяву напередодні зробив Володимир Гройсман. За його словами, він має намір врятувати цей документ від руйнуючої модифікації, а також отримати підтримку Верховної Ради вже у вересні.
Що в парламенті думають з приводу заяв Гройсмана, розповіла в ефірі радіостанції Голос Столиці народний депутат, член комітету Верховної Ради з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення Наталія Веселова.
Що могло викликати таке обурення Володимира Гройсмана? Чи дійсно про якусь надзвичайно велику кількість поправок зараз йдеться?
— Так, дуже велика кількість поправок. Тобто 141 нардеп вніс більше трьох тисяч поправок у законопроект 6614.
Що ці поправки змінюють до повної невпізнанності?
— Я не можу сказати, що до повної невпізнанності, але виправляються ті помилки, які допустив Кабмін при розробці цього законопроекту. У законопроекті 6614 є як позитивні, так і негативні моменти. Негативних більше і вони більше впливають на громадян України. Якщо позитивні — це осучаснення пенсій. Воно торкнеться дев'яти мільйонів пенсіонерів, які уже отримують пенсію. Дійсно, це відновлення справедливості і люди будуть отримувати десь вищу пенсію. Але Кабмін мовчить, де він збирається взяти ці гроші. Ці гроші він просто буде відбирати у тих людей, які будуть виходити на пенсію після 1 жовтня 2018 року.
Яким чином ці поправки виправляють помилки, які зробив Кабмін під час підготовки цього документу?
— Я хочу нагадати, що Україна ратифікувала Конвенцію міжнародної організації праці номер 102, де чітко вказано, що коефіцієнт заміщення повинен бути не менше, ніж 40%. Що таке коефіцієнт заміщення? Тобто коли людина працює та вона звикла жити на певну суму, на певну зарплату і міжнародна організація праці вимагає, щоб людина після того, як вона вийшла на пенсію, отримала дохід у вигляді пенсії не менше, ніж 40% від тієї зарплати, яку вона отримувала раніше. Зараз цей коефіцієнт заміщення складає 1,35. Це і є 40%. Кабмін пропонує своїм урядовим проектом зменшити цей коефіцієнт до одного. Тобто він в два рази зменшує коефіцієнт заміщення. Тобто людина буде отримувати не 40% від своєї зарплати, на яку вона звикла жити, а 20% від тієї зарплати, на яку вона звикла жити в той момент, коли вона працювала. І про ці моменти Кабмін мовчить. Він не говорить, що він, зменшуючи пенсію, просто відбирає у майбутніх пенсіонерів гроші і віддає ці гроші тим, хто на пенсії зараз знаходиться.
Це саме від офіційної зарплати?
— Ніхто не робить нічого для того, щоб простимулювати людей сплачувати податки з білої зарплати і нічого не робиться для того, щоб вивести економіку з тіні. Що може вивести економіку з тіні? Ні перевірки, ні штрафи, ні погрози. Економіку з тіні може вивести введення другого накопичувального рівня, коли людям буде вигідно показувати білу зарплату і сплачувати з неї внески та податки. Коли люди будуть бачити, як ці внески накопичуються на їхніх індивідуальних рахунках та коли ці гроші будуть інвестуватись в економіку України. Тобто ці гроші будуть працювати. Вони не будуть тут же розподілятись між діючими пенсіонерами, а вони будуть зберігатись і людина буде бачити, скільки на індивідуальних рахунках накопичується і вона буде сама регулювати, коли ж їй виходити на пенсію, коли ж їй отримувати пенсію з другого накопичувального рівня — чи у 50, чи у 60 років. Тому що там буде певна сума, яку людина може використати до кінця життя і може передати спадкоємцям у спадок. Це є стимул для того, щоб сплачувати податки, сплачувати соціальні внески і для того, щоб виводити економіку з тіні. Зараз таких заходів ніхто не робить. Це роблять нардепи, які розробили законопроект про введення другого накопичувального рівня. Цей законопроект зареєстрований під номером 6677 і, власне, ми вимагаємо, щоб ці два законопроекти 6614 урядовий і 6677 депутатський були внесені в зал одночасно пакетом і приймалися пакетом. Тоді можна говорити про пенсійну реформу.
Тобто щоб паралельно з тим законопроектом, який на сьогодні запропонував уряд, щоб приймався законопроект про введення накопичувальної системи?
— Так, звичайно. Це і буде, дійсно, направлення на створення внутрішнього інвестора. Тобто в накопичувальних фондах буде акумулюватись певна сума, яка буде інвестуватись в економіку країни. Це внутрішній інвестор. По-друге, ми виводимо економіку з тіні, тому що люди будуть самі вимагати у роботодавця сплачувати їм зарплату не в конвертах, а в білу і сплачувати з цього внески. До того ж, ми будемо розвивати фондові ринки, тому що зараз ринку ні з чим працювати. Коли будуть такі гроші, довгі гроші, дешеві гроші, які можна інвестувати, фондовий ринок теж буде розвиватись і буде паралельно розвиватись все — і економіка, наші підприємства, будівництво і дороги.
Але це дещо суперечить заявами з боку представників уряду. Планується можливе введення накопичувальної системи.
— Так, вони хочуть відтермінувати введення другого накопичувального рівня до кінця каденції цієї ВР та до кінця каденції Кабміну. Вони сподіваються висидіти на своїх місцях до 2019 року для того, щоб не брати на себе ці зобов'язання. Тому що кожен же хоче показати якийсь позитивний результат своєї роботи і коли просто беруться гроші з бюджету і роздаються людям ці гроші у вигляді підвищення пенсій, то так, це запам'ятається. А коли почнеться пенсійна реформа, ніхто не може гарантувати, що буде позитивний ефект. Власне, уряд не може цього гарантувати, тому що вони навіть не думали в цьому напрямку. Насправді це відповідальний крок, за який треба брати відповідальність, а вони бояться просто брати відповідальність, тому відтерміновують на 2019 рік.
Що буде після 2019 року?
— Зараз уряд розказує, що недержавні пенсійні фонди неефективно працюють, що вони взагалі ненадійні. Але в урядовому проекті чітко прописано, що судді та прокурори можуть отримувати пенсію через недержавні пенсійні фонди. Тобто, з одного боку, уряд розказує, які недержавні пенсійні фонди ненадійні, в той же час вони доручають недержавним пенсійним фондам здійснювати адміністрування пенсій суддям та прокурорам. Тобто таке протиріччя. Підприємства використовують часто працю найманих людей у важких, шкідливих умовах. Це так звані професії по списку один і списку два. Такі люди, які працюють у шкідливих умовах, вони виходять на пенсію раніше на п'ять або на десять років. Ці роки, п'ять, десять років підприємство зобов'язане сплачувати повний розмір пенсії та суми на доставку цієї пенсії до досягнення пенсійного віку цієї людини, цим працівником. Уряд бере і скасовує цю систему відшкодування. Тобто він просто прощає цим підприємствам, які отримують вигоду від того, що вони використовують цю працю у важких умовах і перекладають ці зобов'язань на державний бюджет. Тобто ми не зменшуємо діру бюджету. Підприємство готове платити ці гроші. Вони закладають ці гроші, а Кабмін просто їм прощає і збільшує просто дефіцит загальноукраїнського бюджету. Якщо говорити про конкретні суми, то наразі підприємства заборгували Пенсійному фонду 48 мільярдів гривень і далі, якщо, дійсно, ця система буде скасована, система відшкодування, то ця заборгованість і діра в бюджеті буде збільшуватись до 140 мільярдів гривень. Тобто зараз 140 мільярдів гривень — це у нас дефіцит бюджету Пенсійного фонду і ми його просто збільшуємо, нічого для цього не роблячи. Тобто тут дуже багато таких моментів, які уряд не обговорив з нардепами, не обговорив з профільним комітетом, а просто мовчки, за узгодженням з роботодавцями чи ще з кимось вони просто запхнули у свій урядовий проект, а тепер просто розказують людям, що депутати роблять шкідливу справу і коригують урядовий проект закону. Насправді ми його поліпшуємо. Ми виправляємо помилки уряду.
Дзьобак Володимир
РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ
