У статті йдеться про те, чому незадоволені своїм становищем люди повинні залишити свою роботу і, не зволікаючи, змінювати своє життя. Стаття жорстка, але тому вона і не залишає байдужим нікого.
1) Середній клас відживає себе. Людей замінюють технології, підвищення тимчасової співпраці, збільшення результативності праці. Дуже багато місць для роботи, важливих колись, сьогодні зникли.
2) Корпораціям байдуже до своїх підлеглих. Колись один керівник на зустрічі із партнером поскаржився: «Наші найкращі автори підписують свої статті, і коли мають позитивні відгуки, просять збільшити зарплатню і підвищити на посаді». «Хіба це погано?» – спитав колега. – «Це ж чудово, що маєте хороших і поважних авторів». Відповідь була такою: «Вони просто повинні виконувати свою роботу. Ми не шукаємо зірок і не зацікавлені у їхньому розвитку». Простіше кажучи, директору хочеться не допустити занадто високого розвитку підлеглих. Для нього достатньо мати більш посередніх працівників, котрі виконують чітко поставлені задачі. Багатьом директорам цікаво, аби підлеглі сиділи і працювали, час від часу отримуючи подачки за свою працю.
3) Гроші не приносять щастя. Часто люди вагаються: «Мені краще працювати на роботі, яка до душі, чи на тій, яка більш оплачувана?» Якщо відкинути запитання: «А чи треба взагалі влаштовуватися на роботу?», варто трохи думати на тему грошей. Факти свідчать, що зростання фінансового доходу дають «щастя» у нульовому розмірі. Так стається через те, що збільшення доходів збільшує витрати. Відповідно, зростає кількість речей, клопотів, пов’язаних із ними. А тому не треба працювати тільки задля періодичних невеликих подачок зарплати. Таким способом не досягти волі і не уникнути фінансових проблем. Лише наявність можливостей для саморозвитку, фантазія, вміння розвиватися дадуть шанс вам стати цінними і знайти власний успішний шлях.
4) Подумайте про те, від скількох осіб сьогодні залежить ваше благополуччя. Хто може вплинути на те, щоб зруйнувати ваш сьогоднішній спосіб життя. Навряд чи вам сподобається усвідомлення того, що хтось здатен зруйнувати вашу кар’єру, чи то директор, чи видавець, чи покупець. Така залежність може змусити принижуватися перед цими людьми, слухатися їх у будь-якій ситуації. Щоб уникнути цього, потрібно шукати спосіб, аби жоден не міг прийняти рішення, яке може вас знищити. Займіться плануванням своєї долі. Не дозволяйте іншим контролювати власний життєвий шлях.
5) А чи ваша праця відповідає власним важливим потребам? Отримуєте ви емоційну, фізичну, духовну віддачу? Якось у мене була робота, котра не забирала надто багато часу і подобалася мені. Я мав можливість займатися саморозвитком, відпочивати з друзями, продумувати ідеї для власної справи. Перед цим інша робота вимагала працю в постійній напрузі, спілкування із неприємними людьми, які заважали розвитку. У такій ситуації потрібно шукати вихід, інакше можна просто зруйнувати самого себе.
Ваші руки створені для великих цілей. Максимум через сто літ вони не матимуть ніякої цінності. Знайдіть їм гідне застосування. Оберіть ту роботу, яка хоча б задовольнить інші ваші прагнення. А потім ви побачите, що задоволення власних духовних і емоційних потреб приведе вас і до фінансової віддачі. Коли почнете займатися тим, що вам подобається, настане момент, коли робота принесе несподівано високий ефект.
6) Не сподівайтеся на пенсію. Інфляція з’їдає велику частину доходу. Невже ви готові все життя працювати на роботі, яка не подобається, щоб у результаті отримувати копійки і тягнути нудне вбоге існування? Хіба не варто ризикнути і змінити щось у своєму житті?
Ваш правильний план на майбутнє повинен полягати в тому, щоб ЗНАЙТИ САМОГО СЕБЕ.
7) Ваші відмовки типу: «Я надто старий». «У мене відсутні креативні ідеї.» «Треба перестрахуватися». «Потрібно ростити дітей». Якось на вечірці до мене підійшла красива жінка і спитала, як справи. Я не впізнав її. А потім виявилося, що це моя колишня співробітниця – та старомодна жінка, яка півроку тому була звільнена з роботи. Тоді вона плакала, збираючи речі, мала розпатланий занедбаний вигляд, виглядала, мабуть, років на 30 старшою, ніж зараз. Але потім вона зрозуміла, що, звільнившись, вибралася із зоопарку на волю! Вона знайшла для себе нові заняття, які в результаті принесли чудову віддачу. Думаєте, це казка і так не буває. Але хто я такий, щоб вас переконувати в іншому? Якщо вважаєте, що краще сидіти в тюрмі, навіть якщо ключ від неї стирчить у дверях, – це ваш вибір.
8) Рухатися помалу, маленькими кроками – це нормально. «Я ж не можу просто ПІТИ!» – кажуть люди. – «Мені ще потрібно розквитатися із боргами». Це нормально і правильно. Не потрібно підривати мости. Перш ніж бігти марафон, треба добре потренуватися, щоб не стався розрив серця від перенавантаження. Не варто різко змінювати все. Спочатку нехай дозріють ідеї. Далі складіть список справ і мрій. Наприклад, я хочу писати бестселери. Я хочу позбавитися фінансової скрути. Я хочу звільнитися від багатьох неприємностей. Я хочу допомогти близьким. Я хочу мати час для свого задоволення. Це не просто цілі, а установки. Визначення того, чого ви хочете від життя. Далі визначаєтеся, що необхідно робити, щоб реалізувати ваші настанови. Маленькими кроками починайте йти до намічених цілей.
9) Достаток ніколи не є результатом рутинної роботи. Тільки звільнившись, ви отримаєте шанс на достаток. Зараз це вам здається нереальним, бо важко побачити можливості, коли замкнений у в’язниці. Достаток прийде, коли ви зрозумієте не те, що вам не подобається, а те, чого ви по-справжньому хочете. Робіть краще вашим близьким, колегам, клієнтам, тим, із ким хотіли б познайомитися. Вдосконалюйте себе і ви побачите, що можливості самі будуть приходити у ваше життя.
Дзьобак Володимир
РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ
