загрузка...
Блоги
Дзьобак Володимир Дзьобак Володимир РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Чи дотримуєтесь Ви правил карантину?

Кінець любові: у якому віці та чому люди починають ненавидіти свою роботу

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати

Що робити, якщо від старої роботи нудить, а знайти нову ви не наважуєтеся.

«Я занадто старий для цього лайна» – у певний момент багато хто з нас починає цитувати копа зі «Смертельної зброї», втомленого нервовим поліцейським життям.

Коли у 1987 році вийшла «Смертельна зброя», акторові Денні Ґловеру, що зіграв того самого копа, був 41 рік. А це – на 6 років більше, аніж вік, у якому, згідно з найновішими даними, настає «криза професійного жанру».

П’ять причин моєї ненависті

Цього літа англійська кадрова компанія Robert Half UK провела масштабне дослідження, присвячене темі взаємозв’язку роботи і щастя. В рамках дослідження було опитано 2 тис. працюючих британців.

Виявилося, що слова «робота» та «щастя» – антоніми для 17% людей у віці понад 55 років, а також – для 16% тих, кому зараз 35–54.  При цьому посеред вікової групи 18–34 таких людей наполовину менше – всього 8%.

Причиною такого ставлення людей до роботи є комплекс факторів

1 Стрес

Про те, що робота їх виснажує, говорить третина респондентів старших за 35 років (34%) і – тільки чверть (25%) тих, хто молодший цього віку.

2 Баланс роботи та особистого життя

На його відсутність скаржаться 12% людей 35–54 років, 17% тих, хто старший 55, та всього 10% із групи 18–35 років.

3 Відсутність прив’язаностей у колективі

14% людей у віці 35–54 років та 15% старших 55-ти воліють розділяти професійне та особисте і не заводити друзів на роботі. Серед тих, кому 18–34 роки, зворотна ситуація: 62% з них кажуть, що в офісі у них є не просто приятелі, а добрі друзі.

4 Недооціненість

Здебільшого (59%) люди 18–34 років вважають, що на роботі їх оцінюють гідно: незадоволених серед них усього лише 15%. А ось із віком картина різко змінюється: недооціненими себе вважають 25% працівників 35–54 років та 28% тих, кому за 55.

5 Самовираження

А ось із цим найгірше йдуть справи у найстаршої та наймолодшої вікових груп. Всього 31% людей 55+ та 38% у віці 18–34 на роботі відчувають свободу у проявленні свого творчого потенціалу. Зате серед тих, кому 35–54, таких 68%.

35 років – так, ось він, той момент, коли люди все частіше починають замислюватися «А навіщо, власне, я роблю те, що роблю?».

До цього віку багато хто досяг успіху в обраній галузі, вивчивши її назубок; не з чуток дізналися, що таке професійне вигоряння; і при цьому життєвий досвід все виразніше говорить їм – сім’я важливіша за роботу.

Хочеться і колеться

Куди ж вони рухаються із цієї точки? Хтось вирішує їхати по накатаній, а хтось – почати усе наново в інші галузі. П’ятий пункт із запропонованого вище переліку – вагомий аргумент на користь такого вибору.

Коли є сили, досвід, творчий потенціал та певний час у запасі, але немає бажання, то логічним виглядає змінити саме бажання

60% людей у віці за 40 хочуть поміняти сферу своєї діяльності (хоча 40% з них при цьому не знають, на що саме). Такі дані дослідження, проведеного соціологами американського Університету Фенікса в 2015 році. Більше того: зробити те саме мріють ще і 73% людей у віці 30+.

Але чи може такий різкий життєвий поворот принести щастя? Дослідження Американського інституту економічних досліджень свідчить, що може.

Згідно з його результатами, близько 90% тих, хто змінив сферу діяльності у віці 45+, задоволені своїм рішенням. Особливо – ті з них, кому в новій галузі вдалося застосувати навички та напрацювання зі старої.

Серед іншого вони відзначають такі позитивні моменти: 72% почуваються «новою людиною», 65% говорять про зниження рівня стресу, 50% помітили збільшення свого доходу, а у 18% він залишився на тому ж рівні.

Втім, хотіти і робити – різні речі

За даними тих самих дослідників з Університету Фенікса, 94% людей, які бажали змінити кар’єру, так і не зважилися на це: 43% – через фінансову незахищеність, 39% – через те, що просто не змогли визначитися з тим, чим же хочуть займатися. А ще по 36% назвали головними причинами відсутність потрібної кваліфікації та страх невідомості.

Освіжити почуття

Тим, хто зараз переживає кризу «середнього робочого віку», варто всерйоз замислитися над своїми професійними перспективами та бажаннями.

Збільшення активного працездатного віку – загальносвітова тенденція, особливо помітна в Америці. За даними Бюро трудової статистики США, у 2017 році кількість працюючих американців у віці 65+ склала 19%. А до 2024 року прогнозується, що кожен четвертий на ринку праці буде в віці 55 років і вище.

Серед основних причин, які підштовхують американців залишатися в строю, називають збільшення тривалості життя та якісну медицину, бажання продовжувати активне життя, а також фінанси.

Можна припустити, що для українців елегантного віку, які перебувають зараз в аналогічній ситуації, ключовим є саме грошове питання. А перед тими, кому сьогодні 30+, воно ймовірно постане ще гостріше: за прогнозами Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України, до 2030-40 років частка людей пенсійного віку в нашій країні складе близько 70%. І очевидно, що годувати їх (тобто – нас) буде просто нікому.

Який звідси висновок? Працювати тим, кому зараз 35+, доведеться ще дуже довго. І краще, напевно, робити це із задоволенням, аніж без.

«Освіжити» охололі робочі почуття можна різними способами: змінити роботу або галузь діяльності, розпочати власну справу або ж постаратися відкрити для себе щось нове в рамках звичного заняття.

«Співробітники віком від 35 мають цінний досвід, якому можна вчитися, і який здатний принести вигоду компанії, – підкреслює Філ Шерідан, старший маркетинг-директор Robert Half UK. – Важливо, щоби питання їх щастя не ігнорувалося, тому бізнесу потрібно інвестувати у своїх працівників на всіх 

А працівникам у свою чергу – інвестувати в себе: врешті-решт, порятунок потопаючих – справа рук самих потопаючих. І креативність, помножена на досвід і драйв, може стати в цій справі надійним рятівним колом.

 

Джерело:
До списку новин