Навіщо пенсіонерам йти в студенти і як державі повернути "в обойму" покоління "past" .
Пенсія - в більшості розвинених країн цей період у житті людини найбільш активний та цікавий. Люди "третього віку" подорожують, вивчають іноземні мови, опановують гру на музичних інструментах, ходять на танці, відвідують клуби за інтересами та здобувають освіту.
На жаль, для українських пенсіонерів такі активності під час їхнього заслуженого відпочинку - з області фантастики. І проблема не лише у мізерних пенсіях та поганій медицині. Наші бабусі та дідусі у своїй переважній більшості не знають, що їхня старість - це час, який з чистою совістю можна витратити на себе, а не на господарство чи "роботу няньками" для онуків.
Коли починається старість?
Джамбо Клерк з Нідерландів вже майже 40 років вивчає проблематику освіти дорослого населення. За його словами, питання старості - це не питання віку. Часто навіть люди ледь за 40 "записують" себе до "третього віку", адже стають неконкурентноздатними на ринку праці.
"Коли починається старість? Інколи втрачаєш роботу у 45 років і важко знайти нову. Тоді настає відчуття, що ти старий", - каже Джамбо Клерк.
За його словами, таким людям необхідно створити всі умови для підвищення кваліфікації, або навіть здобуття нової професії. Та найважливіше - допомогти їм повірити у власні сили і надихнути на повноцінне суспільно-активне життя.
"Ми маємо допомогти їм зрозуміти, що у них все ще є сили бути активними. Так, люди поважного віку потребують нашої підтримки, але вони завжди незалежні. Вони є значним ресурсом для суспільства і можуть відігравати у його житті активну роль. Насправді громади потребують участі людей поважного віку, адже вони застосовуватимуть свою мудрість і свій життєвий досвід для покращення життя", - зауважив Джамбо Клерк.
Типова сеньйора
Міжнародна експертка з освіти дорослих Аніта Якобсоне з Латвії зазначає, що не потрібно зациклюватися на грошах, адже сьогодні є багато інших можливостей, аби старість була в радість. Себе 63-річна жінка називає "типовою сеньйорою", адже лише на пенсії почала будувати власний будинок та втілювати мрії в життя.
Щоправда, зазначає, що їй пощастило вийти на заслужений відпочинок до того, як пенсійний вік жінок у Латвії сягне 65 років.
"В Україні багато пенсіонерів живуть на дуже скромну пенсію. У нас в Латвії теж відсоток тих, хто отримує пенсії на рівні 170 євро на місяць значний - 65-70%. Але ніколи не можна зациклюватися лише на фінансовому ресурсі. Дуже важливо усвідомити, що час - це головна валюта життя, тож потрібно розумно її використовувати", - розповідає Якобсоне.
За словами експертки, важливішим за питання матеріального забезпечення пенсіонерів є лише їхнє сприйняття самих себе та власної соціальної ролі. Якобсоне каже, що пенсії не варто боятися і думати про неї, як про "залу очікування". Насправді цей час можна провести навіть з більшою користю, ніж молоді роки. Для цього потрібен правильний настрій людини та можливості, які може створити їй суспільство.
"Старіння залежить від суспільства і індивідуального вибору. Але вони - як дві з'єднані судини. Якщо суспільство змінюється - воно "підтягує" індивідуума, а коли індивідуум "підтягує" свій рівень - це впливає на оточення", - каже "типова сеньйора".
Вона зауважує, що у Латвії пенсіонери вже навчилися робити "лимонад" з вікових та матеріальних "лимоних" реалій старечого життя. "Насправді, коли ми підходимо до цього віку, ми розуміємо, що ми зовсім не старі, наше сприйняття життя стає більш повноцінним і розширюється, воно не таке пласке та одноманітне, як 15-20 років тому. Пенсіонери Латвії живуть сьогодні активно, вони обмінюються досвідом, допомагають один одному, ведуть активний спосіб життя. Їх можна часто зустріти на вулицях зі скандинавськими палками (палки для скандинавської ходьби "Nordic Walking", - Ред.). Сьогодні головне, щоб частина тих активних людей, що позитивно мислять, поділилися досвідом з іншими, які б повірили в те, що жити добре можна не лише завдяки коштам", - розповідає експертка.
Студент на пенсії
За словами директорки Інституту педагогічної освіти і науки дорослих НАПН Лариси Лук'янової, сьогодні у всьому світі визнано користь освіти для людей старшого віку.
"Україна належить до тих країн, де кількість людей поважного віку перевищує 20%. Тому, безумовно, держава не може не звертати уваги та таких людей. Крім того, Україна належить до країн, де надзвичайно великий відсоток людей пенсійного віку працюють. А їм також потрібно втриматися на ринку праці, їх також потрібно навчити, допомогти, щоб вони не тільки хотіли працювати, а й могли достойно працювати", - каже Лук'янова.
У Вінниці, де сьогодні проживає 98 тисяч пенсіонерів, вже руйнують стереотип, що здобувати освіту може тільки молодь. Заступник голови правління громадської організації "Центр Поділля-Соціум" Анна Моргун зазначає, що потрібно лише грамотно й мудро підбирати навчальні програми для таких людей, і вони залюбки ставатимуть студентами.
"На сьогодні є активність серед людей старшого віку. Так, на комп'ютерні курси в територіальному центрі в нас записано більше 100 людей наперед. І це лише маленький приклад. Люди відвідують різні заняття, тому таких центрів має бути не два - точно, у такому місті, як Вінниця. Має бути хоча б у кожному мікрорайоні обласного центру, щоб люди могли обирати локацію", - каже Моргун.
"Наша мрія і мета - створення великого центру у Вінниці, - розповідає Моргун. - Адже ми переконанні: люди старшого віку є хорошим ресурсом для громади. Їх потрібно навчати, наприклад, як брати участь в конкурсах, проектах, в формуванні міського бюджету".
Щоправда, за її словами, у розвинених європейських країнах "університети третього віку" не надає можливості навчатися безкоштовно. Натомість, їм пропонують сплатии мінімальну частку 2% - 5% від загальної вартості навчання. Мовляв, така система теж мотивує, адже коли людина платить – це інший рівень відповідальності.
Дзьобак Володимир
РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ
