Мешканці багатоквартирних будинків звикли вважати, що їхня власність – це лише квартира і, в крайньому випадку, місце на парковці чи комора. І це породжує хибне уявлення про те, хто і чим має право розпоряджатися в самому будинку та на його території. Насправді поняття власності набагато ширше і виходить за межі порогу квартири. Усвідомлювати це особливо важливо членам ОСББ, адже від цього залежать тарифи та рівень благоустрою будинку та прилеглої території. Що ще насправді належить українцям, і як можна законно використати горища та підвали на користь кожного мешканця?
ЗА ЗАКОНОМ. Окрім квартири, тобто особистого нерухомого майна, кожен мешканець багатоквартирного будинку є співвласником спільного майна від моменту приватизації (тобто це стосується абсолютної більшості українців). Що ж це таке?
Відповідно до ч. 2 ст. 382 Цивільного кодексу України, «спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несучо-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав».
ПРОСТИМИСЛОВАМИ. У спільній власності всіх мешканців знаходяться: підвал, горище, дах, під’їзд, прибудинкова територія та внутрішні інженерні мережі. Це не значить, що ви можете відгородити частину під’їзду та брати плату з інших мешканців за прохід. Спільна власність – це не певна кількість квадратних метрів, закріплена за кожним у тому чи іншому місці. Це право спільно з іншими мешканцями розпоряджатися долею всього або частини спільного майна. Наприклад, спільно вирішувати, використовувати приміщення конс’єржа за призначенням, чи обладнати там місце для велосипедів та візочків.
ЗЕМЛЯ. Те саме з прибудинковою територією – мешканці вирішують, будувати гаражі, чи встановити спортивний майданчик. Єдина проблема – оформлення земельної ділянки. Адже наразі порядок оформлення прибудинкових територій та визначення їхніх меж на державному рівні не врегульовані. Тож усе залежить від рішень органів місцевого самоврядування та наявності коштів у місцевих бюджетах. Тому що незважаючи на те, що прибудинкова територія новостворених ОСББ має передаватися безоплатно колишнім балансоутримувачем, до того мають бути готові необхідні документи, а їхня вартість може досягати десятків тисяч гривень на один будинок. Але якщо з документами все в порядку (або вони є у відкритому доступі, або балансоутримувач підготував їх за власні кошти, або самі мешканці сплатили за оформлення), мешканці можуть почати ефективно розпоряджатися своїм земельним ресурсом і не мати територіальних претензій від сусідів.
ДОХОДИ. Варто зазначити, що усі доходи, які отримує ОСББ від своєї статутної діяльності (господарською діяльності, передбаченої чинним статутом), повинні використовуватися, знову ж таки, на статутну діяльність. Тобто зібрані з оренди приміщень (якщо ці приміщення є спільним майном) гроші не можуть бути спрямовані на купівлю туристичних путівок, автомобілів чи нерухомості. Але на них можна придбати будівельні матеріали, оплатити роботу майстрів, полагодити дитячий майданчик, або покласти на резервний рахунок ОСББ.
Дзьобак Володимир
РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ
