Люди масово виїжджають з країни, причому втрачається саме той людський капітал, який міг би робити значний внесок в український ВВП.
Оригінал на сторінці Романа Комизи у Facebook
"Людей немає", або Ще один штрих до питання про стан справ в українській економіці. Сьогодні був на одному офіційному заході. Називався він так: "Розширене засідання депутатської комісії Дніпропетровської обласної ради з питань підприємництва, переробної промисловості, торговельного та побутового обслуговування за участю голови комітету Верховної Ради України з питань промислової політики і підприємництва".
Було багато різних людей, в тому числі представників бізнесу, великих промислових підприємств регіону тощо. Отже, мої враження.
Реформи, чергові законопроекти, "промисловий пакет реформ"... Все це дуже нагадує біг по замкнутому колу, який триває вже 26 років. Приходять і відходять люди, переписується сотні законів, змінюються скликання парламенту, місцевих рад, і ми весь час чуємо про якісь реформи, але тільки нічого цього фактично не відбувається.
Ну що ж, 26 років реформ не минули марно. Зараз для багатьох є очевидним новий стан, до якого скотилася українська економіка. Адже тепер від проблеми нестачі матеріального або фінансового ресурсу за наявності дешевої, але досить кваліфікованої праці (якою ми так довго пишалися), ми перейшли до проблеми дефіциту робочої сили як такої. Ось лише кілька тез.
"На нас насувається катастрофа. Це йде з боку Польщі, Чехії, Словаччини. Пропонується робота за кордоном, переважно за робочими спеціальностями. Їдуть цілими бригадами. Скрізь - на вулиці, в магазинах - розміщено відповідну рекламу. Йде масована пропаганда. Що робити? Організувати бригади зі знищення цієї реклами?" - говорить представник заводу з виробництва труб і деталей трубопроводів в Нікополі.
"Зараз на сайтах для пошуку роботи розміщено 1,5 млн вакансій. Неможливо знайти робітників, позаяк у нас повністю знищено систему професійно-технічної освіти", - повідомляють представники виробничого підприємства з Дніпра.
"Наші проектні інститути фактично не працюють, ми змушені звертатися до закордонних партнерів, щоб там зробили нам проект", - заявляють на ще одному виробничому підприємстві в Дніпрі.
"Наприклад, у нас є замовлення, є навіть пропозиції від інвесторів, але я не можу взятися за це замовлення, бо немає людей", - скаржаться представники підприємств.
Не пам'ятаю точно профілю всіх цих підприємств, але це не так вже й важливо. Ця проблема стосується практично кожного виробничого напряму, особливо підприємств сходу України. Люди масово їдуть, причому втрачається саме той людський капітал, який міг би робити значний внесок в український ВВП.
Ще раз переконуюся в тому, що всередині цієї моделі безглуздо взагалі щось міняти. Адже тут насправді не одна проблема, а три в одному: і загальна українська економічна відсталість, яка вимагає банальної модернізації, і розпад колись єдиного економічного простору колишнього Союзу,; і прихід нової економіки, до якої Україна в основній своїй масі абсолютно не готова.
Роман Комиза
Дзьобак Володимир
РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ
