загрузка...
Блоги
Дзьобак Володимир Дзьобак Володимир РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Чи дотримуєтесь Ви правил карантину?

Пенсійну реформу знову обговорюють: люди одержали повідомлення Пенсійного фонду

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати

Давно анонсована й прийнята місяць тому пенсійна реформа знову викликає пожвавлення в суспільстві. Річ у тому, що пенсіонери, яким пенсію все таки підвищили, отримали листи-повідомлення із Пенсійного фонду. Власне, про такі повідомлення говорили і Міністр соціальної політики Андрій Рева, і Віце-прем’єр Павло Розенко, і Прем’єр-міністр Володимир Гройсман, які обіцяли, що кожен пенсіонер, якому змінюють розмір пенсійних виплат, отримає письмове пояснення.

Ну, що ж, отримали. У повідомленні вказані назва Закону, попередній розмір пенсії, сума підвищення й остаточна сума, яку й одержуватиме пенсіонер із жовтня 2017 року. І це та інформація, яку можна зрозуміти без додаткових пояснень. А далі подається формула, за якою нова пенсія обчислюється. І ось ця формула у багатьох викликає здивування, нерозуміння, роздратування — які завгодно негативні емоції. Річ у тому, що формула написана економістами й, мабуть, для економістів — ніхто й не подумав детально пояснити, що таке індивідуальний коефіцієнт заробітної плати й індивідуальний коефіцієнт страхового стажу. Ці цифри названі — і ходіть здорові, шановні пенсіонери. А що й звідки взялося, то діло темне (принаймні, для багатьох). І якщо з індивідуальним коефіцієнтом заробітної плати ще якось розібратися можна після деяких пошуків правильної відповіді, то розібратися з індивідуальним коефіцієнтом страхового стажу набагато важче. Бачте, навіть всевідаючий інтернет дає все ті ж самі «пояснення», які благополучно заплутують.

Отже, індивідуальний коефіцієнт заробітної плати — це «співвідношення розміру отримуваної зарплати по відношенню до середньої зарплати, з якої сплачувалися внески – цю інформацію кожен може отримати у будь-якому відділенні Пенсійного фонду». Якщо по-людськи, то свою заробітну плату, із якої обчислювалася пенсія, треба поділити на розмір середньої зарплатні по Україні в той же період. Тут зрозуміло: якщо людина отримувала середню зарплату, то при діленні на таку саму цифру буде одержана одиниця. Якщо заробіток був менший за офіційно названі середні цифри, то при діленні результат буде меншим за одиницю. А якщо зарплата перевищувала середні показники, то й результат після ділення буде більшим за одиницю. Тож одержати індивідуальний коефіцієнт заробітної плати можна доволі просто — виконавши звичайне ділення розміру своєї зарплати на середню в цей же період по країні. Не зовсім, правда зрозуміло (але цього ніхто й не пояснює), чому при діленні після коми треба враховувати цілих п’ять знаків. Але так визначено.

А тепер про індивідуальний коефіцієнт страхового стажу. І тут все не так просто, як у попередньому випадку. Кажуть (і всюди пишуть), що це «коефіцієнт страхового стажу, який визначається як множник тривалості років стажу роботи особи на величину оцінки одного року страхового стажу. Сьогодні величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1,35, а з 1 січня 2018 року становитиме 1». Цебто, якщо дурних тут немає, маючи стаж 30 років, треба 30 помножити на 1,35. І, хоч ти трісни, результат буде більшим за 40… Але в повідомленні ПФ стоїть 0,40750. Чому одержаний результат зменшений у сто разів? Про це в поясненні жодного слова немає. Як, до речі, немає й пояснень, звідки беруться 1,35, а потім просто 1. Маємо приймати на віру — уже хоча б тому, що нічого іншого не лишається.

І ще хочеться спитати про декілька речей (звісно, питати про авторів цієї геніальної формули не варто).

По-перше, для чого говорити про суттєве покращення матеріального становища пенсіонерів, якщо тепер пенсія (середня) становитиме лише 35% від заробітної плати? А також якщо середнє підвищення пенсії (а це всього 15%) й близько не дотягує до показників інфляції за останні чотири роки (а ось цей показник експерти називають на рівні 120%). По-друге, про який «європейський рівень» може йтися, якщо середня пенсія в європейських країнах становить 65%-70% від зарплати? Звісно, країні зараз непросто й пенсійний фонд у скрутному становищі. Але навіщо вигадувати, викручуватися й брехати? Це не кажучи вже про масштаби корупції в країні — вистачило б не на один Пенсійний фонд.

По-друге, як зможуть одержати пенсійні виплати люди, які виходитимуть на пенсію років через десять-п’ятнадцять? Адже період, коли вони могли б заробляти стаж, у тому числі й страховий, припадає на 90-і роки минулого століття й на 2000-2010-і нинішнього, тобто на той час, коли рівень безробіття став страшенним. І навіть ті, хто знаходив бодай якусь роботу, мав погоджуватися на умови працедавця, тобто часто-густо на «чорну» або, у кращому випадку, на «сіру» зарплату. Необхідного страхового стажу в цих людей просто не може бути, тобто вони вже сьогодні приречені або на мінімальну пенсійну виплату, або й просто на соціальну допомогу. За словами експертів, уже за десять років тільки на мінімальну пенсію (і не більше) зможуть розраховувати близько 70% людей, які йтимуть, як казали раніше, на заслужений відпочинок. Чи до того часу «пенсійні правила» знову зміняться?

Щодо запровадження накопичувальної системи, то тут виникають не те щоб сумніви, але якась невпевненість і непевність. А чи дозволить заробітна плата робити ще й пенсійні заощадження? Звісно, категорії службовців, які отримують заробітну плату в сто й більше разів вищу за мінімальну, сьогодні цілком благополучно існують і, схоже на те, існуватимуть надалі. Але навряд чи вони матимуть проблеми чи з накопиченнями, чи ще із чимось. Кажуть, що такі величезні зарплати потрібні, щоб люди не крали й не брали хабарів. Але ж давно відомо, що корупція жодним чином не залежить від заробітків. Точніше, буває, що й залежить, і залежність ця прямо пропорційна — що більша зарплата, то більші апетити деяких «діячів». Хоча, насправді, усе залежить від совісті… Ось тільки знову незрозуміло, що робитимуть мільйони, які мають тільки «мінімалку» або близько неї?

Ось так і виходить, що пенсійна реформа увесь час ставить усе нові й нові запитання, відповідей на які немає або вони зовсім невтішні. Отож рахуймо свої індивідуальні коефіцієнти й сподіваймося, що гірше не буде, а знизу ніхто не стукатиме.

Наталія Коваль (Глоба)

 

Джерело:
До списку новин