загрузка...
Блоги
Дзьобак Володимир Дзьобак Володимир РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Чи дотримуєтесь Ви правил карантину?

21 листопада — Свято Архистратига Михаїла

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати

Собор святого архистратига Михаїла та всіх Небесних Сил відзначається 21 листопада. Це свято називається собором через те, що церква вшановує собор-зібрання усіх безтілесних сил разом зі святим архангелом Михаїлом, а також собор — зібрання людей на землі, що прославляють небесні сили.

Вшановувати св. Архангела Михаїла почали з IV сторіччя у листопаді, бо колись рік починався з березня. І листопад був дев’ятим місяцем від початку року, тож мав символічне відношення до дев’яти ангельських хорів.

За стародавніми переказами, колись сатана був найяснішим із небесних духів, за що був названий Люцифером. Але з часом у нього з’явилися самолюбство, гордовитість і злоба, і він спокусив цими почуттями багатьох інших духів. Архангел Михайло зібрав військо благочестивих ангелів і виступив на війну. Підступний сатана був скинутий разом з своїм оточенням на землю. Саме тому у Святому Письмі Михайло іменується князем, воєначальником війська Господнього та зображується, як головний борець проти диявола і всякого беззаконня серед людей.

Звідси й церковна назва архистратиг, тобто, старший воїн, вождь, якому служить вогонь небесний. Архангел Михаїл, або архистратиг Михайло, дослівно перекладається — «Наче Бог» – у християнській, юдейській, та ісламській традиціях, він один з семи архангелів, покровитель людського роду. 

В Україні Святий Михайло віддавна вважається одним з покровителів нашої держави і, зокрема, Києва. На стародавньому гербі столиці був зображений Архистратиг з мечем, а день його вшанування відзначався як день міста.

Проте, його вважають своїм покровителем і ізраїльський народ, німці та ще жителі Новгороду, Прочіди (Італія), Шибеника (Хорватія), Брюсселя, Альгеро (Сардинія, Італія). Також Архангел Михайло охороняє і захищає військових, поліцейських, моряків, бакалійників, парашутистів, хворих.

Собор Архістратига Михаїла, або як в народі його ще називають Михайлів день став одним з важливих і шанованих свят, призначених на честь ангелів. В уяві нашого народу архангел Михайло постає мужнім лицарем, який перемагає всі темні сили на землі. Коли грім гуркоче, говорять, що це архистратиг веде війну з чортами. А ще кажуть: де б не заховався нечестивий — стріла Михайла знайде його скрізь.

І оскільки архистратиг полює на нечисту силу, мисливці віддавна вважали його своїм покровителем, а тому 21 листопада чоловіки йшли до церкви та запалювали свічку перед образом святого. Також вірили, що найкраща рушниця та, яку благословив Михайло.

Наголошується, що деякі православні віруючі люди напередодні дня архистратига Михаїла тримають піст. У давнину на Михайла люди не працювали, а йшли до церкви, побудованої на його честь. Туди ж з’їжджалися священники з навколишніх сіл та збиралися сотні людей і урочистою ходою обходили храм. Після служби біля церкви ставили «братні столи» і присутні всі разом обідали. На храмове свято за традицією прибували і продавці різноманітних солодощів, різних прикрас, натільних хрестиків та образків. Також на майдані на свято продавали житній мед, зроблений з церковної пасіки. Для кращого торгу наймали музик.

Цікавим був ритуал пиття «храмового меду». Ніхто не смів випити свій кухоль просто так, заради втіхи. Кожний мав виголосити тост за людей, за село чи місто, або ж за Бога. До бочки підходили цілими сім’ями, тож діти змалечку привчалися до звичаю «братчини», а саме — поваги до старших і вмінню говорити промови, бо храмові тости готувала кожна сім’я колективно протягом тривалого часу. 

У цей день задобрювати дворового - молодшого брата домового. Вважається, що якщо йому не догодити, то він покине двір, а його місце займе лихо. Для цього необхідно принести вечерю в хлів і провести дьогтьову смугу у дворі - кордон для дворового.

Існують в народі і заборони у цей день. Наприклад, вважається, що не можна в цей день важко працювати з сокирою, ножем та іншими гострими предметами. Бажано в цей день зайнятися якимись благодійними справами, а ще попросити вибачення у того, у кого давно хотів попросити і обов’язково потрібно помиритися з близькими, якщо ви були у сварці. Взагалі в цей день не можна сваритися, лихословити, допускати погані думки, сумувати.

Про що моляться

Православне свято Архангела Михаїла вважається особливим днем - в цей день всі віруючі моляться про зміцнення сил, про допомогу в фізичному зціленні, позбавленні від скорбот і бід. Люди просять про порятунок і збереження держави.

У народі шанують Архангела Михаїла як захисника всіх православних християн від видимих і невидимих ворогів і злих духів, як помічника в печалі і охоронника сплячої людини.

Щодо погоди, то народні прикмети говорять: «З Михайла зима морози кує». Люди вірили, якщо в цей день випаде хоч невеличка пороша — до врожаю і здоров’я. Якщо день погожий, без вітру і опадів, значить дуже скоро будуть сильні морози. А ще говорили: «На Михайла зима на білому коні приїжджає», «Якщо на Михайла ніч ясна, то буде зима сніжна й красна», «Якщо Михайло з дощем не услужить – добру й суху весну ворожить». 

Через тиждень після Михайла починається Пилипівський піст. У переддень посту колись проводили заговини на піст — у народі «запусти». У кожній родині готувалися останні у році м’ясні страви, смажена капуста і голубці. Ввечері відбувалися Великі вечорниці, що тривали до півночі. Відрізнялися вони від звичайних вечорниць тим, що в основі їх були танці.

Танцювали так, що губили каблуки. «Хто не гуляє на запуста, той буде грубий, як капуста», мовилося у прислів’ї. По закінченні вчорниць дівчата і хлопці домовлялися про ворожбу на Катерини і Андрія.

 

Джерело:
До списку новин