загрузка...
Блоги
Дзьобак Володимир Дзьобак Володимир РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Чи дотримуєтесь Ви правил карантину?

Кожен українець заборгував 47 тисяч гривень: що робити з держборгом

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати

Експерти назвали ситуацію дуже складною, але пропонують розробити Стратегію управління державним боргом.

Коли говорять про Державний бюджет України, зазвичай на перший план виходять цифри доходів від збору податків і витрат з тих чи інших статей. Про державний борг України якщо і заходить мова, то називається в кращому випадку річна сума виплат – як одна зі статей бюджетних витрат.

21 листопада в Києві відбулася конференція "Управління державним боргом в Україні: виклики, загрози та шляхи їх подолання", на якій – мабуть, вперше за останні роки – була дана експертна оцінка загальної ситуації із зовнішнім боргом України. Який стан справ у цій сфері?

Кому і скільки ми заборгували

За даними Міністерства фінансів України, станом на жовтень 2017 року загальна сума державного і гарантованого державою боргу України становить 77 млрд доларів, або більше 2 трильйонів гривень. При тому, що розмір річного бюджету України поточного року, за прогнозами, становитиме 770 млрд грн. Тобто сума боргів перевищує річний бюджет України вже втричі.

У перерахунку на одного громадянина України виходить, що кожен з громадян, включаючи немовлят і пенсіонерів, винен міжнародним фінансовим організаціям по 47 тис. грн, або понад 1 800 доларів.

Фото: www.minfin.gov.ua

Найбільшим кредитором України є Міжнародний валютний фонд (МВФ). Його частка становить близько 20% в структурі державного боргу України.

Платежі з погашення державного боргу і з виплати відсотків 2018 року "з'їдять" майже 306 млрд гривень, тобто третину всього державного бюджету. У тому числі понад 193 млрд – за внутрішнім боргом та 112 млрд – за зовнішнім.

Борги України порівняно з боргами США і Японії – мізер

Втім, до світових рекордів України ще далеко. Як це не дивно прозвучить, до ТОП-5 світових боржників входять такі успішні країни, як США (держборг 20 трильйонів доларів – це третина сукупного світового боргу!), Японія (11,8 трлн дол), Китай (4,9 трлн дол) , Італія (2,4 трлн доларів) і Франція (2,4 трлн доларів). Порівняно з такими сумами український борг в 77 млрд доларів – просто смішний. І, тим не менш, Україна на сьогодні входить до трійки найризиковіших країн щодо можливого дефолту – разом з Венесуелою і Грецією. Чому?

"Дуже важливий показник – співвідношення розміру боргу і ВВП. І за цим показником Україна давно переступила критичну позначку. Наші 77 млрд доларів боргу – це близько 84% ВВП. А згідно з методологією МВФ і Бюджетного кодексу України, критична межа знаходиться на рівні 60%", – розповідає Віталій Ломакович – член Ради НБУ в 2014-2015 роках і засновник Експертно-аналітичного центру "Оптима".

Також, за словами Ломаковича, вимірюють і такий показник, як відношення державного та гарантованого боргу до доходів бюджету. За методологією МВФ, цей показник не повинен перевищувати 200%. В Україні він перевищує 300%.

"Якщо розглядати ТОП-5 боржників за показником відношення держборгу до ВВП, то на першому місці знаходиться Японія, у якої теж колосальна цифра – 239%. Але у Японії тільки 10% боргу номіновано в іноземній валюті. А в України – 70%. І це теж серйозний критерій ризику. Україна посідає перше місце в світі щодо відношення боргу в іноземній валюті до ВВП – 126%. Тому багато аналітичних сайти розміщують Україну на перших рядках з ризикованості", – розповідає доктор економічних наук, директор Експертно-аналітичного центру "Оптима" Тетяна Унковська.

За словами експерта, дуже важливим показником є котирування CDS, "кредитно-дефолтні свопи".

"Це такий вид страхування від дефолту. Але власники CDS основний прибуток отримують саме тоді, коли країна оголошує дефолт. За котируваннями CDS судять про ризик дефолту в країні. А в CDS України зараз вкладаються колосальні кошти. І попит на них зріс", – говорить Унковська.

Щоб уникнути критичної ситуації, на переконання експертів, Україні терміново потрібно міняти підходи і до аналізу боргу, і до управління боргом. Так, зокрема, планується підготувати звернення до уряду України з пропозиціями щодо створення Стратегії управління державним боргом України.

Чи можливо "економічне диво" в Україні?

Говорячи про можливі шляхи виходу з ситуації, що склалася, доктор економічних наук, колишній радник президента РФ, а нині головний науковий співробітник Інституту Кантона Андрій Ілларіонов рекомендував Україні перейти до політики скорочення витрат бюджету і... знижувати податки. Свою рекомендацію він підтвердив дослідженням Інституту Кантона, згідно з яким всі успішні приклади "економічного дива" починалися саме з цих кроків.

"Якщо ми хочемо домогтися того, що в економічній журналістиці називається "економічним дивом", тобто подвоєння ВВП на душу населення за 10 років, потрібно скорочувати державні витрати в відсотковому відношенні до ВВП", – говорить Андрій Ілларіонов.

Як приклад він навів "економічне диво" Китаю:

"Китай ще недавно мав статус слаборозвиненої країни. Зараз вже так не скажеш. Тому що китайці зробили те, що я називаю "великим маневром". 1979 року соціалістичний, можна сказати комуністичний Китай мав державні витрати на рівні 36% ВВП. До 1995 року вони скоротили ці витрати до 13% ВВП. 15 років постійного скорочення витрат, і результат – фантастичний економічний бум в Китаї. І яку б групу країн ми не взяли – високорозвинені, середньорозвинені, слаборозвинені – картина одна і та ж".

Паралельно, на думку Ілларіонова, необхідно знижувати податкове навантаження.

"Для того, щоб забезпечити високі темпи економічного зростання, потрібно скоротити податки. Вони є зараз заборонними для економічного зростання", – говорить він.

Ще один з "рецептів" скорочення зайвих запозичень, на думку експертів, – використання "боргових" грошей виключно на ефективні цілі.

Олександра Романюк

 

Джерело:
До списку новин