Блоги
Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Необхідне Вам лікування співвідносно з Вашою пенсією становить:

4 грудня православні святкують Введення до храму Пресвятої Богородиці

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати

Православні українці 4 грудня відзначають Введення у храм Пресвятої Богородиці – одне з 12 головних церковних свят.

Велике християнське свято Введення, або ж іншими словами - входу в храм Пресвятої Богородиці належить до дванадцяти неперехідних, тобто нерухомих, свят Православної Церкви і відзначається 4 грудня за новим стилем.

Євангеліє нічого не говорить нам про подію уведення в храм Богородиці. Основою цього свята, як і Різдва й Успення Божої Матері, є традиція Церкви й апокрифічні книги, насамперед протоєвангеліє Якова і псевдоєвангеліє Матея «Про Різдво Пречистої Діви Марії».

Це свято Введення встановилося ще на зорі християнства. У православ'ї воно отримало широке поширення в дев'ятому столітті.

<атьки Пречистої Діви Марії, святі Йоаким і Анна, будучи бездітними, дали обіцянку, що коли у них з'явиться дитина, то віддадуть її на службу Богові у храмі Єрусалиму. Коли Пресвятій Діві виповнилося три роки, святі батьки вирішили виконати свою обіцянку. Зібравши родичів і знайомих, одягнувши Пречисту Марію в найкращий одяг, зі співом священних пісень, із запаленими свічками в руках привели Її до Єрусалимського храму. Там зустрів Богоотроковицю первосвященик з безліччю священиків.

До храму вели сходи в п'ятнадцять високих ступенів. Немовля Марія, як тільки Її поставили на першу сходинку, швидко подолала інші щаблі й зійшла на верхню. Потім первосвященик Захарія, по навіюванню Святого Духа, ввів Пресвяту Діву у святе святих, куди з усіх людей тільки один раз на рік входив первосвященик з очисною жертовною кров'ю.

Усі присутні в храмі дивувалися незвичайній події. Праведні Іоаким і Анна, віддавши Дитятко на волю Отця Небесного, повернулися додому. Марія залишалася на вихованні в храмі аж до повноліття, тобто до п'ятнадцятирічного віку, після чого Вона була видана заміж за літнього вдівця тесляра Йосифа.

Глибокою таємницею покрите земне життя Богородиці від дитинства до вознесіння на Небо. Сокровенним було і Її життя в Єрусалимському храмі. Але в Церковному переказі збереглися відомості про те, що під час перебування Пречистої Діви в Єрусалимському храмі вона виховувалася в товаристві благочестивих дів, старанно читала Священне Писання, займалася рукоділлям, постійно молилася і зростала в любові до Бога.

Чому це свято таке важливе саме для української культури і нашого релігійного світогляду?

Відомо, що образ Богородиці здавна глибоко вшановувався нашим народом. Ця думка й визначає творення ідеалу, яким є образ Діви-Матері. Деякі дослідники наводять паралель між наявністю образу богині Матері-Берегині у язичницькій слов’янській традиції і образу Богородиці в християнстві. Для нашого народу Мати Божа завжди була посередницею, «живим містком» між Цервою земною і небесною, головою якої є Христос, заступницею і лагідною матір’ю для кожного. Недарма кажуть, що в кожного українця є три мами: рідна, яка нас народила, Діва Марія та Україна.

Будучи Матір’ю Спасителя світу, Діва Марія, безумовно, завжди займає особливе місце і серед всіх жінок, і в історії спокутування. Навіть на небесах вона повинна знаходитися особливо близько до Того, Кого на землі вона носила дев’ять місяців під серцем, і Кого вона з істинною материнською любов’ю проводила до хреста. Цілком природно і, більше того, закономірно, що в глибокому благочестивому розумінні Діва Марія асоціюється з найблагороднішими рисами жіночого і материнського характеру, зображуючись як найвищий зразок жіночої чистоти, любові і благочестя, від якого виходить ніжне благословення всім поколінням людей. Її ім’я і пам’ять про Неї завжди будуть нерозривно пов’язані з найсвятішими таємницями віри. У нашому житті також приходить такий момент, коли ми отримуємо дар щастя, впустивши у храм свого серця любов і ніжність, які випромінюють Ісус та Марія.

Традиції на Введення

У народі Введення називають третьою Пречистою. Перша була 28 серпня (Успіння Пресвятої Богородиці), а друга – 21 вересня (Різдво Пресвятої Богородиці).

Про них говорять так: перша Пречиста жито засіває, друга – дощем поливає, а третя – снігом покриває.

Вважалося, що в цей день зима остаточно вступає в свої права.

У народі 4 грудня починалися торги - Введенські ярмарки. Як правило, в цей період активно продавали сани. У цей день зазвичай встановлювався санний шлях, тому колись проводили цілий ритуал з пробним виїздом на санях. У сім’ї, де були молодята, збиралися гості, пригощалися за столом, а потім проводили їх на перше катання у санях із побажаннями щастя і благополуччя.

Також Ведення має особливе значення для жінок. Напередодні свята дівчата перед сном просили Богородицю ввести їх туди, де їм судилося жити, і уві сні сподівалися побачити свій майбутній дім.

У ніч на Введення дівчата святили воду на водоймах. Воду набирали в глечики, розпалювали багаття, лили воду між вогню і промовляли заклинання, щоб приворожити хлопців.

На Введення господині обсипали своїх корів коноплею, обкурювали травами і змащували вим’я маслом, щоб молока було більше, а сметана була густою.

Люди вірили, що на Введення Господь відпускає на землю праведні душі подивитися на своє тіло, і тому померлі цього дня були присутні серед живих.

Заборони на Введення

Після Введення і до самого Благовіщення (7 квітня) не можна копати землю, щоб не порушувати її спокій і врожайність майбутнього року.

У календарному циклі українського народу це свято завершує осінній сезон і починає зимовий. Головною метою святкувань цього дня було накликати багатство та добробут на майбутній рік. Зранку у цей день не можна ходити по чужим хатам – щоб господарі не нарікали, що ви принесли нещастя. Вважається, що на Ввведення, як на Різдво та Великдень, хто перший прийде до хати, той буде першим “полазником” – тим, хто приносить добро чи якесь лихо. 

Від Введення до Дев'ятого четверга (після Різдва Христового) не годиться бити білизну на воді праниками, бо то, мовляв, шкодить ниві та може влітку навести бурю на поля. З цих самих мотивів, а ще через зневагу від людей, треба й коноплі потерти до Введення.

Коли першим до хати увійде молодий гарний чоловік, та ще й з грішми, то добра ознака: весь рік у хаті всі будуть здорові і вестимуться гроші.

Якщо ж увійде старий та немічний, та ще й бідний, то і хворі в хаті будуть, і злидні заведуться.

Найгірше ж, коли першою до хати зайде стара жінка – то вже добра не чекай.

Недобре також, якщо хтось приходить у цей день щось позичати.

Прикмети на Введення

Введення прийшло – зиму привело.

Скільки на Введення води, стільки на Юрія (6 травня) трави.

Як горобець нап’ється на Введення у бичачім сліду води, то напасеться худоба до Юрія трави.

Як Введення мостить мости, а Микола (19 грудня) забиває гвіздки – то люта зима буде.

Введенські морози ще зими не роблять.

Якщо на Введення морози – всі свята будуть морозні, а якщо тепло – то і всі свята теплі.

Як ляже глибока зима, то готуй глибокі закрома.

 

Джерело:
До списку новин