Блоги
Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Необхідне Вам лікування співвідносно з Вашою пенсією становить:

Чого очікувати українцям у 2018 році. Експерти дали економічні прогнози

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати

Ми вирішили опитати провідних економічних експертів, якими вони бачать головні економічні проблеми 2018 року і перспективи покращення економічної ситуації в країні.

Віталій Шапран, головний фінансовий аналітик рейтингового агентства "Експерт-Рейтинг", член виконкому Українського товариства фінансових аналітиків

– Я думаю, що 2018 рік буде не гіршим, ніж 2017-го, і це підтверджують прогнози міжнародних організацій і НБУ, однак завжди є ризик, що щось піде не так, як це було в 1998 і 2008 рр.

Думаю, що одна з найсерйозніших і важко переборних проблем – це відтік трудових ресурсів до країн ЄС. Коли кількість зайнятих в економіці зменшується, є ризик охолодження зростання або навіть падіння ВВП та зриву виконання бюджетних показників.

Друге – це зростання імпорту і зменшення динаміки зростання експорту. Січень-вересень 2017 року ми закінчили з негативним торговим сальдо в розмірі 196 млн дол., але немає гарантій, що цей майже нульовий показник для України вдасться утримати в 2018 році, а це залежить не тільки від нас, але і від ситуації на наших ключових сировинних експортних ринках.

Інфляція буде вищою за 10%, але меншою ніж у 2017 році. Основним драйвером буде адміністративна складова, зростання цін у сусідніх країнах і зростання соціальних виплат, але останній показник буде мати обмежений вплив на інфляцію. 

Реформи за рецептами наших західних партнерів буде продовжено, оскільки в України немає особливого вибору і ресурсів, щоб цей вибір зробити самостійно.

Олександр Охріменко, президент Українського аналітичного центру

– У 2018 році потрібно буде погашати зовнішніх боргів більше, ніж у 2017 році. Тільки держборгу потрібно буде погасити на 4,3 млрд дол., тоді як у 2017 році цей показник був на рівні 3,3 млрд дол. Крім того, складніше буде розміщувати єврооблігації (Україна планує залучити 2 млрд дол.). У США ФРС піднімає базову ставку, а це означає, що міжнародні інвестори вимагатимуть більше відсотків за облігаціями країн, що розвиваються, до яких відноситься й Україна.

Зростання цін на нафту призведе до того, що Україні доведеться підвищувати тарифи на послуги ЖКГ як для населення, так і для бізнесу. При цьому вартість енергоресурсів буде рости швидше, ніж ціни на зерно та метал (основні українські експортні товари). Тому в 2018 році дефіцит у зовнішній торгівлі може зрости до 7 млрд дол., а це потрібно буде перекривати за рахунок золотовалютних резервів (на кінець листопада-2017 – 19 млрд дол.).

І звичайно політичний ризик. У 2019 році в Україні відбудуться президентські і парламентські вибори, і політичні катаклізми можуть тільки зростати. А це буде тільки шкодити економіці!

На жаль, наша влада більше говорить про реформи, але мало що робить. Вже давно можна було б запустити ринок постачальників послуг ЖКГ, але минуло вже два роки, і держчиновники це "заморозили". Теж саме  стосується і земельної реформи, і децентралізації. Швидше за все, ця влада нічого робити не буде – їм і так добре.

Економіка України може рости, тільки якщо запустять кредитування бізнесу. Це складно, але це потрібно. Це дасть поштовх зростанню ВВП. Було б добре, якби запустили й іпотечне кредитування. Це так само позитивно позначилося б на економіці. І найголовніше – потрібно, щоб курс гривні був стабільним протягом року. Він може змінюватись від 26 до 27 грн./дол. Але не більше. Зараз головна мета – це не експорт, а розвиток внутрішнього ринку, а для цього потрібно кредитування, зростання зарплат і стабільність у країні.

Є дуже великий ризик, що тарифи на послуги ЖКГ у 2018 році зростуть на 30-40% для населення і на 50% для бізнесу, що призведе до зростання всіх цін та тарифів у країні. Ціни на нафту зростають, і для нас зараз була б ідеальна ревальвація гривні.

Олексій Амфітеатров, директор рейтингового агентства IBI-Rating

– Щодо 2018 року я говорив би про посилення економічних ризиків. Ризики для національної валюти можуть посилитися при збереженні дефіциту рахунку поточних операцій платіжного балансу, при невизначеному сценарії розвитку співпраці з МВФ і Єврокомісією. При цьому, згідно з даними НБУ, погашення державного і гарантованого боргу в 2018 році заплановано на рівні 7 млрд дол. Частково "виручити" уряд можуть зовнішні фінансові ринки, де поки зберігається високий "апетит до ризику".

У зовнішній торгівлі (зокрема послуги транзиту) поступово знижується привабливість країни як транзитера. Йдеться про будівництво обвідних газогонів і розробку нових транзитних залізничних і автосполучень для доставки вантажів ЄС через інші країни – Польщу, Білорусь, Росію, що пов'язано з дією взаємних торговельних і транспортних заборон між Україною і РФ. Помітно посилилися ризики для вітчизняних товаровиробників з набранням чинності неполітичної частини угоди про Зону вільної торгівлі між Україною та ЄС (з 1 вересня 2017 р.) – країна, по суті, опинилася "на шпагаті", втративши можливості застосовувати преференції для вітчизняних компаній, та частину ринку країн СНД/МС.

Багато банків не визначилися зі стратегією подальшого розвитку (це стосується і західних фінансових груп), що істотно обмежує їхню кредитну активність. Допускаю, що при подальшому посиленні монетарної політики НБУ, дефіцит ліквідності у реальному секторі буде зберігатися при одночасному її надлишку в низькоризикових інструментах.

Важливе значення мають зовнішні судові спори. Націоналізація "ПриватБанку" вже не обійдеться без судових наслідків. У 2018 році ця тенденція посилиться, оскільки очікується ухвалення судових рішень за простроченими євробондами-2013 (розглядається у Високому суді Лондона) і в транзитному спорі між "Нафтогазом" і "Газпромом" (Стокгольмський арбітраж), а також у безлічі більш дрібних спорів (зокрема в ICSID). Результат розгляду позовів буде впливати не тільки на зовнішню ліквідність держави, але також на її репутацію та інвестиційну привабливість.

Важливим фактором залишається дефіцит робочої сили та низька її продуктивність. Регуляторне поле у сфері трудових відносин не відповідає реаліям. Навчання робітничим спеціальностям не користується високим попитом, незважаючи на те, що за цілою низкою спеціальностей оплата вища, ніж в "офісного планктону". Витік людського капіталу стримує розвиток внутрішнього виробництва.

Конфлікт на Донбасі буде впливати на економіку в 2018 році сильніше. Україні, мабуть, під тиском інших країн доведеться визнати соціальні зобов'язання перед жителями ОРДЛО. Витрати на відновлення регіону будуть суттєвими, а хто буде фінансувати і з яких джерел – поки незрозуміло.

Крім того, потрібно враховувати нестабільність операційного середовища. Законодавство знову буде змінюватися; результат невідомий. У рамках угоди з МВФ, ЄС та іншими організаціями Україна взяла на себе цілу низку зобов'язань, земельна, медична, пенсійна реформи, реформа фінансового сектору, ЖКГ (в окремих аспектах). Багато "реформ" ще не реалізовано, деякі прийнято, але почнуть діяти тільки з 2018 року. На мій погляд, деякі нововведення можуть містити ризики для економіки (окремих напрямів), оскільки прогнозованість і стабільність кінцевого результату під великим питанням.

Прогнози міжнародних організацій, міжнародних рейтингових агентств і держорганів складно назвати оптимістичними – всі ці організації прогнозують незначне зростання (можна розглядати як "відскік", після значного падіння в 2014 році) і роблять акцент на збереженні високих ризиків.

Багато реформ в Україні проводяться в рамках "критичної необхідності" – під виділення траншей і кредитів. Реалізація окремих заходів досить органічно лягає в зону інтересів уряду, вітчизняних та іноземних ФПГ. Деякі аспекти можуть зачіпати чиїсь інтереси, тому можливо будуть реалізовані лише під тиском донорів і т. зв. "партнерів".

Певне підвищення тарифів цілком можливе (якщо буде ухвалено політичні рішення), але рівень зростання залежить більше від супутніх неекономічних ризиків.

Щодо цін на товари: багато чого буде залежати від курсової стабільності, а також зміни реальних доходів населення. Прогноз НБУ щодо інфляції можна назвати оптимістичними, враховуючи той факт, що в 2017 році реальна інфляція виходить за рамки прогнозованих значень.

Дмитро Чурін, глава аналітичного департаменту інвестиційної компанії Eavex Capital

– Макроекономічні показники за 2017 рік виявилися в рамках очікувань. При цьому важливо розуміти, що зростання ВВП на рівні 2-2,5% цьогоріч – це дуже низький показник для нашої країни, яка намагається вийти з тривалої кризи.

Економічні прогнози на 2018 рік наразі залишаються дуже стриманими, бо влада країни відмовляється проводити низку реформ, що вже призвело до припинення співпраці з МВФ. Важливість програми МВФ багато в чому визначається не тільки отриманими грошима від фонду, але й показником того, що країна рухається в правильному напрямку. Зараз дуже складно залучити стратегічних іноземних інвесторів в Україну, бо вони бачать, що навіть МВФ не готовий виділяти нові гроші через ті політичні процеси, які не дають країні повноцінно розвиватися.

Уряд на 2018 рік закладає зростання ВВП на 3% при споживчій інфляції в 9%. З одного боку, такий сценарій виглядає досить реалістичним. З іншого боку, для успіху країни необхідне зростання ВВП більше 4% на рік. Таке зростання можна отримати лише за умови активного залучення прямих іноземних інвестицій (ПІІ). За підсумками 2017 року чистий приплив ПІІ оцінюється приблизно в 2,5 млрд дол., а необхідно, щоб був приплив щонайменше 5 млрд дол. Нагадаємо, що в період 2005-2008 рр. Україна залучала в середньому по 8 млрд дол. ПІІ на рік.

Щодо курсу гривні на 2018 рік, у цьому питанні є багато невизначеностей. По-перше, закладений у бюджеті середній курс 29,3 грн/дол. не можна вважати фактом. На наш погляд, цілком можливий сценарій, що курс долара вдасться утримати нижче 29 грн./дол.

 Юрій Григоренко

 

Джерело:
До списку новин