Блоги
Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Необхідне Вам лікування співвідносно з Вашою пенсією становить:

Радник Розенко: Реальний прожитковий мінімум не відповідає стандартам життям

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати

Василь Шевченко, радник віце-прем'єра Павла Розенка, повідомив, що всі соціальні виплати українців, прив'язані до прожиткового мінімуму, виросли.

З початку грудня в Україні збільшився прожитковий мінімум. У зв'язку з цим також збільшуються всі соціальні виплати від держави. Так, відтепер рівень максимальної допомоги по безробіттю становить 7 048 гривень. Змінився і розмір допомоги малозабезпеченим сім'ям: якщо мова йде про сім'ю, в якій є діти до 6 років, то обсяг допомоги зріс на 56 гривень до 1 270 гривень.

Чому соціальні виплати в нашій державі рахуються від прожиткового мінімуму, а не, наприклад, від заробітної плати?

— Тому що так встановлено законодавчо. Розумієте, тут є питання щодо того, що на сьогоднішній день теж Міністерство соціальної політики дає прожитковий рівень зовсім інший, тобто він дає там в межах, наприклад, 2 700 гривень, але виплати складають, наприклад, 1 373 гривень. Тобто ця невідповідність, вона, на мою думку, потребує коригування якраз по методиці виплат відповідних, тому що, фактично, це складає на сьогоднішній день половину, але, якщо ми візьмемо макроекономічні показники за 2018-2020 рік, то індекс споживчих цін планується, що буде зростати у 2018 році на 7%, у той же час ріст соціальних стандартів буде складати 9%, тобто в 2017 році, наприклад, ріст відповідний складав 10,25%. Тому ця методика, ясно, що підлягає корегуванню, тому що забезпечувати потрібно повністю виплати, але Мінсоцполітики показує відповідний рівень, що ми рухаємось в такому напрямку. І, наскільки я знаю, відбувається опрацювання зміни методології, яка буде передбачати якраз прив'язку до реального прожиткового рівня і відповідну державну підтримку. Але на сьогоднішній день я не готовий сказати, коли це буде і коли це буде забезпечено фінансово.

Що може дозволити собі людина, щоб сказати - це реальний прожитковий мінімум?

— Розрив між реально встановленим і реальним, який дає Мінсоцполітики — це і є якраз та різниця, якої не вистачає людям. Але щодо так званого нормативного визначення, то тоді беруться державні соціальні стандарти, встановлені для різних вікових груп, і потім держава доплачує різним категоріям соціально незахищеним якраз ту частину, яку не вистачає для вікової групи: чи то для дітей, чи для різних вікових категорій, чи для працездатних, чи для непрацездатних. В цьому заключається соціальна політика. Але насправді проблема ще залишається в тому, що реальний прожитковий мінімум — це той, на який можна прожити в Україні. Він також офіційно оприлюднюється, але він на сьогоднішній день ще не відповідає тим стандартам, які зараз підтягуються. Але ця тенденція щорічних, фактично два рази на рік встановлюється зростання, виходячи з інфляції або, як це визначається в соцполітиці — це індекс споживчих цін. Це якраз те, над чим слід більше працювати і визначати. Тобто якщо брати по стратегії подолання бідності, про яку, я так розумію, міністр і говорив, то він мав на увазі, мабуть, він і пропонував, урядом було затверджено на 2016-2017 рік і там мета була якраз зменшення кількості людей, які є бідними, на 15%.

Україна брала на себе зобов'язання до 2015 року планувалось ліквідувати абсолютну бідність за критерієм доходів у п'ять доларів на добу на кожного члена родини, інші міжнародні програми по боротьбі з бідністю — у них також бере участь Україна. Цей показник — 15% мав би за попередніми розрахунками бути на рівні 7%, ми бачимо, що програми не зовсім виконуються.

— Тут у нас є моменти невідповідності, є над чим достатньо багато працювати. Але це потім буде зачіпати питання виплати пенсій, питання відповідності тих пенсій реальним прожитковим мінімумам, питання, які стосуються пенсійних виплат військовослужбовцям, про що зараз напрацьовується законопроект відповідно до позиції Мінсоцполітики, і багато всіх питань, які якраз стосуються групи соціального захисту, те ж саме, що дуже багато уваги повинно приділятись військовослужбовцям, звільненим у запас, учасникам АТО, сім'ям родин і багатьом категоріям. Тобто у нас під час війни і такого провалу валютного дуже багато викликів одночасно з'явилось, і над ними усіма обов'язково потрібно працювати, тому що питання, наприклад, енергоносіїв чи субсидій зараз уже виходить на площину обговорення і навіть дослідного випробування, запровадження в 2018 році через виплати, через готівкові виплати. Це наступний етап, який, на мою думку, значно зменшить зловживання цих монополістів електропостачання, газопостачання, теплопостачання, тобто і шлях повинен проходитись якомога швидше, і це якраз запровадження цього конкурентного напрямку і дасть робочі місця. До речі, в стратегії подолання бідності якраз головним інструментом єстворення нових робочих місць, головним із інструментів, і ріст конкурентоздатності країни, для чого країна повинна спрощувати систему адміністрування податкового, покращувати інвестиційний клімат й інші вимоги, які на сьогоднішній день існують в розвинутих країнах.

Чи є в нас механізми порятунку від бідності таких категорій, як внутрішні переселенці?

— Там зараз реально працююча програма, це програма підтримки на оплату їх житлово-комунальних послуг. Там, де виділяється на кожного члена родини. Але не більше встановлену межу загалом на родину, якщо різні умови. Якщо там не знайшов роботи протягом тьох місяців, то ці виплати зупиняються для працездатних. Але цього, на жаль, недостатньо. І воно знаходиться в іншій навіть площині. Тому що законодавство, коли ми вивчаємо і говоримо про так звану АТО, то у випадку АТО заподіяне лихо майну, то держава, є такий пункт, що повинна і компенсовувати ці відповідні втрати. Там невідповідність законодавства, тому що якраз АТО, яке ми маємо, це реальна війна. А якщо не вносити відповідних змін до законодавства, то це сьогодні виглядає так. Але, знову ж таки для внутрішньопереміщених осіб обговорюється питання їх підтримки через допомогу з купівлею житла. Тобто 50 на 50. Це питання обліку і створення відповідної програми потреби, щоб міжнародні організації знали, кому конкретно потрібно допомагати, і допомагали б ще і міжнародні організації, виходячи із запиту. Тобто це ті моменти, які на сьогоднішній день є невирішеними, які продовжують, вимагають продовження роботи над цими напрямками, над цими проблемами. Тому що в іншому випадку ці люди вимушені, звичайно, повертатися на окуповані території, що не дуже личить українській владі.

Питання в тому, яким чином можна вирішити, що в Україні — чим менше місто чи село, то тим бідніші там люди?

— На сьогоднішній день, якщо я говорив власну думку, то я б говорив, що це більше питання навіть до форми організації роботи в цьому місті. Тому що Україна — це, як правило, чорноземи. І найродючіша земля, де живуть люди по селах, про які ви кажете, достатньо бідні. На мою думку, це вирішуєдецентралізація, яка якраз передає багато повноважень, і відповідно сплату податків на місцевий рівень. Тобто там тоді новостворена громада отримує ресурси, і цедає можливість як підтримувати всіх цих жителів в тому числі маленьких сіл, так і запроваджувати нові інвестиційні програми. Єдине, що там ще деякі є неузгоджені і не проголосовані зміни до законодавства по децентралізації, які б передавали всі функції територіальним громадам, які б реально створювали свої виконавчі органи, але в усіх конкурентноздатних країнах громада ця первинна є основою держави. І багатство цих місцевих територіальних громад в Україні з найкращими чорноземами, на мою думку, це перспектива найближчого майбутнього. Єдине — це потребує, звичайно, завершення всіх змін з децентралізації, підтримку цих новостворених територіальних громад, і відповідно, високої кваліфікації фахівців.

Чи змінилось щось з субсидіями? Як вони тепер розраховуються?

— З субсидіями, згідно до відповідних змін відповідних стандартів, фактично коригування ніякого не буде, тому що на опалювальний період всі ці субсидії вже встановлені. Єдине, що вони будуть коригуватися уже в наступному році, і виплати по субсидіях будуть додатково, взагалі по державі зросли на 44%, тобто кількість сімей зросла на 44%, і всього на субсидії буде витрачено 64,3 мільярди.

Переглядатимуть субсидії після завершення опалювального сезону чи від січня 2018 року?

— Ні, це вже за результатами завершення опалювального періоду. Ясно, що відповідні коригування будуть відбуватися у тих випадках, коли люди будуть отримувати відповідні зміни доходів, і ці зміни доходів можуть впливати уже на призначення на наступний період чи на той період, коли людині необхідна підтримка відповідно на неопалювальний період чи ні.

Чи залежить розмір субсидій від нового розміру пенсій?

— Не зовсім, тому що рівень доходів пенсіонерів, фактично, коли ми будемо розраховувати в загальній кореляції до вартості енергоносіїв, то там зростання як такого не буде.

Тобто отой відсоток, який дозволяє нараховувати субсидію, він усе-таки залишається, попри те, що підвищили пенсій?

— Так, у нас ще на сьогоднішній день працює система нарахування субсидій, за якою виділяються на опалювальний період допомога у вигляді, наприклад, кубометрів газу, електроенергії чи твердого палива, в залежності від того, який вид палива людина використовує. Відповідно, він призначається на вказаний період і для цього беруться показники за останні півроку до призначення. Фактично, ця субсидія призначена у вигляді, наприклад, кубометрів газу, кіловат електроенергії чи виплат для закупівлі твердого палива. А на наступний період будуть розраховуватись також за попередній період, виходячи з доходів всіх членів сім'ї, вірніше домогосподарства, всіх, хто зареєстрований за вказаною адресою чи проживають, якщо вони, наприклад, орендують це житло.

Джерело:
До списку новин