Заступник міністра охорони здоров’я Роман Ілик про урядову програму реімбурсації.
Почнемо з Національного переліку лікарських засобів. Я так розумію, що ви його істотно оновили. Чим цей перелік відрізнятиметься від того, що є на 2017 рік?
Роман Ілик: Насамперед я б хотів сказати, що забезпечення населення України ліками є надзвичайно важливою частиною медичної реформи, одним із головних завдань якої є гарантія безкоштовного забезпечення базового лікування хворих. Це означає, що з великого переліку лікарських засобів, які є, потрібно виокремити ті лікарські засоби, які є надважливими з точки зору лікування пріоритетних захворювань.
На основі чого держава вважає певні захворювання пріоритетними?
Роман Ілик: Хочу зазначити, що список таких пріоритетних станів і захворювань визначає експертний комітет. Це експерти, які в залежності від того, як тягар хвороби впливає на людину, на її родину, на її сімейний бюджет, на тривалість життя і можливі ускладнення цього захворювання, визначає ці пріоритетні стани і захворювання. Таких захворювань понад 10. Для лікування саме їх потрібні лікарські засоби, які обов’язково кожен пацієнт повинен отримати на рівні лікарні, стаціонару, для свого лікування. Це означає, що кожен лікарняний заклад з нового 2018 року повинен мати короткий перелік цих лікарських засобів для лікування цих базових пріоритетних станів і захворювань.
Чи буде розширений список цих пріоритетних захворювань? Це ми проговоримо і про реімбурсацію? Чи буде ця програма продовжена і в 2018 році?
Роман Ілик: Якщо говорити про розшифрування самого терміну Національний перелік, то це означає, що це короткий список тих лікарських засобів, які ми зможемо отримувати на рівні лікарні, якщо у нас є виокремлений пріоритетний стан чи захворювання, від держави безкоштовно. Що стосується відшкодування вартості (проект «Доступні ліки»), це серцево-судинні захворювання, бронхіальна астма та цукровий діабет. Для цих трьох груп захворювань діє інша система чи правила. Хворий іде до лікаря, лікар виписує рецепт, у якому вказує діючу речовину. З цим рецептом хворий звертається до аптеки. В аптечному закладі провізор рекомендує лікарський засіб з цією діючою речовиною. Цей лікарський засіб пацієнт може отримати або безкоштовно, якщо він за найменшою ціною, або доплатити різницю. Ми розширюємо перелік цих лікарських засобів, додаємо сюди ще дві діючі речовини, одну для лікування серцево-судинних захворювань, одну для лікування цукрового діабету. У 2018 році кількість ліків, які пацієнт зможе отримувати з цими двома діючими речовинами, буде більше.
Ми додаємо більшу кількість безкоштовних ліків, які пацієнт зможе отримати. Якщо з якоюсь діючою речовиною є один або два препарати якогось фармвиробника, то ми розраховуємо, що після запровадження нових правил, таких препаратів може бути три, чотири чи п’ять, які пацієнт зможе отримати безкоштовно. Вибір залежатиме від стану чи від того, що хронічному хворому ці ліки більше підходять з точки зору ефективності.
Сьогодні в програмі є 198 ліків. Це 42 торгівельні назви. Близько 7 тисяч аптек долучилося до програми. Понад 12 мільйонів рецептів отоварено. Понад півмільярда гривень держава відшкодувала за ті ліки, які отримали хворі.
Лікарські засоби, які підлягають відшкодуванню, можуть мати невелику торгівельну надбавку — 15%. Ціни на ті лікарські засоби, які є у програмі, знизилися практично вдвічі порівняно з тим, що було 2016 року.
Практично в два рази зростає споживання ліків, які є ефективними, тобто вони мають доведену клінічну ефективність. Це дуже важливо, ба саме їх рекомендує ВООЗ як ефективні, якісні, на них корисно витрачати бюджетні кошти.
В перспективі ми планували з першого січня додати до програми ще два чи три захворювання. Обговорювались такі захворювання, як захворювання щитовидної залози, ревматоїдний артрит, окремо обговорювалися такі захворювання, як хвороба Паркінсона, хвороба Альцгеймера. Окрім того, ми мали фактично всі зроблені прорахунки, які стосуються хронічних захворювань шлунково-кишкового тракту, зокрема виразкової хвороби шлунку, депресивних станів, захворювання так званого ментального здоров’я, але зараз прийняли рішення, щоб програма, яка працює, була вдосконалена за трьома групами, які вже є, адже це великі групи.
Якщо повертатися до короткого списку, чи самі лікарні подавали, що їм потрібно?
Роман Ілик: Щоб правильно розрахувати потребу у лікарських засобах, МОЗ створило методологію. Вона доведена до кожного лікувального закладу, який потребує виконати цю роботу. Для забезпечення 100% потреби за тими 427 діючими речовинами потрібно близько 8 мільярдів гривень. Такі кошти є. Вони надходять у регіони у формі субвенцій. У кожного з регіонів залишатиметься близько 40% коштів після забезпечення кожного лікувального закладу таким коротким списком ліків. Це означає, що лікувальний заклад ще зможе закупити лікувальні засоби, які не увійшли до переліку і забезпечити тих пацієнтів, які потребують ліків, які не входять до цього короткого переліку.
Дзьобак Володимир
РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ
