загрузка...
Блоги
Дзьобак Володимир Дзьобак Володимир РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Чи дотримуєтесь Ви правил карантину?

Лаври України: 5 унікальних святинь

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати

Лаври – це найбільші і значущі православні чоловічі обителі, що мають особливе духовне та історичне значення. У перекладі з грецької слово «лавра» означає: частина міста, населена місцевість, обнесена стіною або огорожею. Цю назву почали застосовувати до багатолюдних і важливих монастирів.

Багато хто вважає, що лаври в Україні – єдині у світі. Це не так. Перші лаври з'явилися на початку 4 століття в Палестині. Ченці-самітники у пошуках спокою селилися в Іудейській пустелі, проводячи життя в молитвах і смиренні. Своє житло вони були змушені огороджувати стінами, щоб захистити себе від набігів кочівників-бедуїнів. Багато хто з нас не бачить особливої різниці між монастирем і лаврою. Насправді це зовсім різні чернечі поселення. Монастирі бувають чоловічі й жіночі. Ці релігійні громади мають свій статут, устрій і правила, єдиний комплекс богослужбових і житлових приміщень.

Лавра – це різновид монастиря, але з більш великою територією і кількістю ченців, зі своєю особливою і давньою історією, а також безпосереднім підпорядкуванням патріарху. Лавра може бути тільки чоловічою. Офіційний статус лаври мають деякі монастирі. Найбільш відома розташована в Палестині – лавра Сави Освяченого, заснована в 484 році на території Західного берега річки Йордан. У Благовіщенському соборі лаври Сави Освяченого зберігаються мощі Святого Сави. Примітно, що за давньою традицією чернечого статуту до цієї лаври заборонено вхід жінкам. Ще одна особливість – у монастирі донині не використовується електрика. В Україні налічується найбільша кількість діючих лавр – три православних монастирі і два греко-католицьких.

Києво-Печерська лавра

Свято-Успенська Києво-Печерська лавра визнана однією з найдавніших і значущих обителей на території України. За час свого існування легендарна святиня пережила чимало історичних потрясінь – війни, пожежі, руйнування та пограбування. Статус лаври монастир отримав у 1688 році. Історія Лаври почалася в 1051 році, за часів правління князя Ярослава Мудрого. На мальовничих дніпровських берегах в печері оселився чернець Антоній, який прибув зі Святої гори Афон у пошуках усамітнення від мирської суєти. З часом до нього почали приходити миряни: хто за порадою, хто з проханням про молитву, деякі селилися поруч. Згодом над печерами почали будувати наземні споруди. Протягом багатьох століть Києво-Печерський монастир поповнювався новими культовими спорудами, а підземні печери стали використовувати як некрополь.

Унікальний монастирський комплекс у 1990 році був внесений ЮНЕСКО до Списку пам'яток всесвітнього значення. Щорічно тисячі туристів з усього світу відвідують давню святиню Києва. Особливий інтерес викликають Ближні і Дальні печери, це справжні підземні лабіринти, унікальні в своєму роді. Тут покояться мощі літописця Нестора, богатиря Іллі Муромця, цілителя Агапіта, чернігівського князя Святослава і багатьох інших. На території Верхньої Києво-Печерської лаври діє музейний комплекс – Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник.

Почаївська лавра

Білосніжний архітектурний ансамбль Свято-Успенської Почаївської лаври вражає своєю величчю і блиском золотих куполів. Він розкинувся на високому кам'янистому пагорбі Кременецьких гір. Це один з найбільш шанованих монастирів серед паломників. Православна обитель пережила чимало драматичних подій, її існування оповите численними переказами й легендами.

За однією з них, монастир заснували київські ченці, рятуючись від набігів татар в 1240 році. У той час над Почаївською горою з'явилася ченцям Богоматір у вогняному стовпі, залишивши після себе відбиток стопи на камені з джерелом цілющої води. Там же монахи побудували перший дерев'яний храм в ім'я Успіння Пресвятої Богородиці.

Перші документальні згадки про святу обитель належать до 1527 року. Неоціненний внесок у розвиток монастиря зробила місцева поміщиця Ганна Гойська. Вона подарувала монастирю чудотворну ікону Божої матері, привезену зі Сходу в 1559 році грецьким митрополитом Неофітом. Також поміщиця пожертвувала кошти на будівництво Почаївської церкви та келій для ченців. У 1833 році монастир отримав статус лаври.

До основних святинь Почаївської лаври належать: мощі преподобного Іова і Амфілохія Почаївського; слід стопи Богоматері з цілющим джерелом; чудотворна ікона Матері Божої.

Почаївська лавра розташована в місті Почаїв, за 70 км від Тернополя. 

Святогірська лавра

На мальовничих схилах річки Сіверський Донець розташувалася Свято-Успенська Святогірська лавра, одна з головних святинь сходу України. Свята обитель, відроджена після десятиліть радянського атеїзму, знову красується в оточенні національного парку «Святі гори». Перші документальні згадки про Святі гори датуються 1526 роком. Але багато істориків сходяться на думці, що монастир з'явився на схилах крейдяних гір ще до хрещення Київської Русі.

Не виключено, що першими поселенцями були ченці з Візантії, рятуючись від гонінь за поклоніння святим іконам. Про те, що у цих місцях були християнські поселення, свідчить Іпатіївський літопис. У 1111 році місцеві християни зустрічали тут великого князя Володимира Мономаха. Протягом багатьох століть монастирські печери були пристановищем для багатьох побожних ченців під час гонінь. Святогірський монастир спіткала одночасно як щаслива, так і сумна доля. Найгірші роки для обителі припали на радянський період – вона була розграбована, спаплюжена і зруйнована.

Відродження монастиря почалося в 1992 році, коли священикам повернули соборний храм Успіння Божої Матері. Зараз у монастирському комплексі відновлено церкви, будинок настоятеля, келії, кузню, майстерні, гостині двори.

Зараз на території Донецької області проходять військові дії, тож  відвідання лаври не рекомендуємо.

Свято-Успенська Унівська лавра

Унівський монастир Успіння Пресвятої Богородиці зі статусом лаври є центральною обителлю монахів-студитів, одного з орденів УГКЦ. Орден студитів був заснований наприкінці 8 століття Теодором Студитом з Константинополя, він же був автором Студійського уставу для ченців, що діє донині. Унівський монастир-фортеця розташований на околиці села Унів, в оточенні лісистих гір. Перші згадки про монастир належать до 1395 року, вже тоді він згадувався як відомий духовний центр Галичини.

Історія монастиря тісно пов'язана з родом Шептицьких. В часи Австрійської імперії Унівський монастир був закритий. Ініціатором відродження чернечого життя в Унівському монастирі був митрополит Андрій Шептицький, в 1898 році обитель отримала статус лаври, тут знову оселилися монахи Студійського уставу. За радянських часів монастир використовували як табір для католицького духовенства, далі організували притулок для душевно хворих людей.

У 1991 році влада повернула Унівський монастир монахам-студитам. Двічі на рік Унівська лавра збирає тисячі паломників, це відбувається під час вшанування чудотворної ікони Унівської Богородиці на третю неділю травня, а також 28 серпня на свято Успіння. При монастирі відкрито музей, в галереї біля входу представлена колекція старовинних розп'ять.

Щоб побачити лавру: до Унева курсує транспорт зі Львова.

Свято-Іванівська лавра

Лавра Святого Іоанна Хрестителя Студійського уставу УГКЦ – обитель, що рідко згадується й несправедливо забута, хоча знаходиться майже в самому центрі Львова. Заснований монастир був у 1927 році Митрополитом Андреєм Шептицьким, він є повноцінною другою лаврою УГКЦ з відповідною грамотою митрополита, статусу якої ніхто і ніколи не відміняв. Розташовується лавра на території Музею народної архітектури та побуту з народною назвою «Шевченківський гай».

Центральний храм Лаври – дерев'яна церква Премудрості Божої, привезена до Львова в 1930 році із карпатського села Кривка, що на Турківщині. Церква Святого Миколая 1763 року була сильно пошкоджена під час Першої світової війни, тому сільська громада спорудила собі новий храм, а старий був проданий Лаврі. 7 липня 1931 року церкву освятили вдруге на честь Святої Софії – Премудрості Божої. Свято-Іванівська лавра проіснувала до 1946 року, її спіткала сумна доля багатьох монастирів на Галичині. Щоб врятувати від знищення лавру з унікальними сакральними пам'ятками, було прийнято рішення створити музей.

У 1990 році монахи-студити за згодою дирекції музею почали проводити богослужіння в церкві Премудрості Божої. Пізніше, погодивши формальності, ченці офіційно оселилися на території музею, зайнявши приміщення колишньої чернечої пральні.

Щоб побачити лавру: необхідно відвідати скансен «Шевченківський гай» у Львові.

Джерело:
До списку новин