Блоги
Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Необхідне Вам лікування співвідносно з Вашою пенсією становить:

Де на Волині Олена Пчілка Колядувала?

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати

У Запрудді досі пам’ятають “ялинку від Косачів” та бережуть Євангеліє, подароване матір’ю Лесі Українки.

Невеличке село Запруддя на Камінь-Каширщині увійшло в історію завдяки унікальним різдвяним колядкам. Точніше навіть колядкам-веснянкам, тексти яких ще в 1902-му зафіксувала для нащадків Олена Пчілка. 

А в сільській церкві свято бережуть унікальну річ: Євангеліє та плащаницю, які подаровані храму дивною “чорною пані”!

У ЗАПРУДДІ КОСАЧІ ЛІКУВАЛИ “РОЗТРОЮДЖЕНІ НЕРВИ”

Мальовничу запруддівську Свято-Успенську церкву легко впізнати на фото початку 20-го століття. Вона фактично не змінилася. 

Поблизу храму колись було панське обійстя, а належало воно рідній тітці Лесі УкраїнкиОлені Косач (Тесленко-Приходько). Саме тій, які Леся Українка присвятила свій перший вірш “Надія”. Улюблена “тьотя Єля”, яка доглядала Лесю малою і разом із племінницею рятувала від смерті Сергія Мержинського… 

Родина Тесленків-Приходьків певний час жила у Запрудді. А їхнє обійстя Косачам було до вподоби. Тут лікувала «свої розтроюджені нерви» сестра Лесі Оксана, тут бували часто Олена Пчілка і Петро Косач. Є свідчення Юрія Косача, що сюди на гостину приїздили Лисенки та Старицькі. А завдяки тому, що син Олени Тесленко-Приходько Юрій (потім став відомим рентгенологом) захоплювався фотографією, з цього села лишилося чимало цінних світлин, пейзажі й постаті на яких місцевий люд впізнає й досі. 

...Де жила Олена Косач, селяни знають і тепер. Місце донині називають Панським. На “панському місці” - хата вчительки Надії Антонюк. Саме до неї за поріг потрапляють всі, хто шукає сліди Косачів у волинському селі Запруддя. Просто на її городі колись було оте саме обійстя Тесленків-Приходьків, що слугувало таким собі філіалом колодяжненського маєтку для Косачів. 



ЧИ Є КОМУ ЗАСПІВАТИ “ОЙ РАНО-РАНО КУРИ ЗАПІЛИ...”?

А от більше ста літ тому Олена Пчілка приїжджала у Запруддя з конкретною метою: у місцевих старожилів вона записувала старовинні колядки. 

Ці давні тексти так її вразили, що вона вирішила написати дотепер розвідку «Украинские колядки», котра вийшла друком у 1903 р. в журналі «Киевская старина». 

Втім у селі уже й непросто відшукати людину, яка б хороше заспівала: «Ой рано-рано кури запіли, Святий вечір, кури запіли!..». 

Але можна. Одна зі старожилів села, Ірина Шворак, згадувала, що про Косачів знає з переказів своїх старших товаришок. У Запрудді, за її словами, не лише Тесленки-Приходьки панували. Останнім паном був такий собі Каплан. Його маєток стояв там же, де обійстя тітки Єлі. А Капланові наймити переповідали про попередніх панів. І про те, як до них приїздила якась “чорна пані”, тобто – чорнява. 

Саме ця «чорна пані», переконує Ірина Шворак, і є Олена Пчілка. Це можливо, адже про те, що Олена Пчілка мала чорне “мов крило ворона” волосся, є згадки її сучасників. Та найбільше запам’яталася вона селянам не тим, що цікавилася колядками, а тим, що подарувала сільській церкві Євангеліє і плащаницю.

– Та то та, котора нам Євангеліє і плащаницю в церкву подарила! – каже бабуся, як тільки чує запитання про Олену Пчілку. 

Зі старих колядок , які в 1902-му записувала матір Лесі Українки, Ірина Шворак пригадала тільки “Ой рано-рано кури запіли”. Навіть може заспівати... До речі, достеменно відомо, що саме цю колядку колись співала і Леся Українка. З голосу письменниці мелодію до запруддівської колядки записав Климент Квітка

Одного дня Тесленки-Приходьки виїхали зі свого маєтку в Запрудді. Є відомості, що 1901 р. маєток у Запрудді вони продали, а потім ще кілька літ він слугував їм за дачу, адже улюбленим хобі родини тітки Олени та її гостей було полювання. 

У ЦЕРКВІ МАВ БУТИ ...МУЗЕЙ ЛЕСІ УКРАЇНКИ

Олена Пчілка залишила у своїй науковій праці про колядки незабутній опис сільської церкви у Запрудді: «Оригинальный вид представляет церковка (бывшая униатская), отдельно стоявшая за селом, окруженна огромными деревьями, – на одном из этих белых, сияющих инеем деревьев высоко виднелся оставленный там и на зиму большой улей с «пчилками ярыми»… Тишина кругом, неподвижность». 



Очевидно, так припала сільська церва до душі Олені Пчілки, що вона лишила прихожанам подарунок. За переказами, “чорна пані”, переступивши поріг, сказала: “Ой, яка бідненька...”. З її рук тодішній священик отримав Євангеліє і плащаницю.

Старовинна книга: Євангеліє, що за переказами подароване Оленою Пчілкою

У стародруці вміщено чотири Євангеліє – від Луки, Матвія, Марка та Івана. На сторінках книги - жодної дати про рік випуску. Але те, що книга старовинна, безсумнівно. 

Саме в цій церкві, до речі, мали намір розмістити ...музей Лесі Українки. Очевидно, зважаючи саме на унікальні раритети. В радянські роки тут був склад. Напочатку 90-х у церкві, з якої мав постати музей, навіть почали ремонт. Уже коли ремонт тривав, стали селяни оббивати пороги й таки добилися, щоби церкву їм лишили… 

Тоді музейну кімнату облаштували у школі. На згадку про ті перипетії зостався… директорський кабінет. У старому, ще польському приміщенні школи, яке вже не функціонує як окрема установа, є кабінет у стилі «партійного декору» – з ліпниною на стелі, оббитими тканиною із золотавим візерунком стінами та дерев’яними панелями… 

Затишний куточок тоді облаштували, «щоб було де чаєм іноземних туристів напоїти», які приїздитимуть в Запруддя. 

У недіючій школі досі живий - музейний куточок про цікаву сторінку з історії села

Саме Олена Тесленко-Приходько запровадила у селі свято різдвяної ялинки. Селяни кажуть: кликали тоді людей до панського маєтку, ставили ялинку, робили сценки. Головними героями дійства була сільська дітвора. 

Так, за косачівською традицією, місцеві вчителі у стінах школи проводили свято ялинки, на яке сходилися не тільки діти. Тільки не на Різдво, як Косачі, а на Новий рік. 

Сьогодні школа закрита. Але, кажуть, ялинку в стінах старого закладу селяни все одно проводять. А на Різдво у запруддівських хатах ще можна почути старовинну “Ой рано-рано кури запіли”...

P. S. Текст однієї з колядок, записана Оленою Пчілкою у Запрудді:
Ой рано, рано кури запіли,
Святий вечор, кури запіли!
А ще найраній Хведорко устав;
Хведорко устав, в звони зазвонив,
В звони зазвонив, браттє побудив;
Вставайте, браттє, бо вже й не рано,
Та поїдемо в чистоє поле,
Уполюємо в полі сокілку,
В полі сокілку, Хведоркові жінку!

Джерело:
До списку новин