Кабінет Міністрів України затвердив Стратегію державної політики з питань здорового і активного довголіття населення на період до 2022 року. Рішення своєчасне, адже вже зараз наша країна входить до тридцяти“найстаріших” у світі. Наразі кожен п’ятий українець старший за 60 років, а у 2025 році, за прогнозами експертів, старшим за 60 буде вже кожен четвертий. Як уряд планує виправити цю ситуацію?
ШЛЯХ В НІКУДИ. Старіння нації, разом зі скороченням чисельності осіб працездатного віку, посилює демографічне та економічне навантаження в країні. І першими це навантаження відчувають саме працездатні особи у вигляді податкового тиску. Додаткове навантаження відчувається також у системі охорони здоров’я, соціальних послуг та публічних фінансів.
Навіть для розвинених економік, таких, як, наприклад, японська, великий відсоток людей похилого віку є несприятливим чинником для росту, адже паралельно в країні стрімко знижується рівень народжуваності. Що вже казати про Україну, де тіньовий сектор економіки і так “з’їдає” близько половини податкових можливостей працездатного населення.
Збільшення частки людей похилого віку в суспільстві вимагає додаткової інфраструктури, соціальних можливостей та пільг. Таким чином, перерозподіл фінансів у країні відбувається не на користь молоді та працездатних осіб, які є основою економіки. А це шлях в нікуди.
НА СХИЛІ ЛІТ. Українське питання старіння нації відрізняється від японського ще й тим, що наші літні люди живуть в умовах крайнього зубожіння. Низька якість життя та рівень добробуту, незадовільний стан здоров’я (а до того ж низька якість медичної допомоги), низький рівень соціальної та економічної активності, – ось що чекає на людину на схилі літ в Україні. Тож Стратегія ставить собі за мету створення сприятливих умов для здорового і активного довголіття, забезпечення адаптації громадських інститутів до подальшого демографічного старіння і розбудову суспільства рівних можливостей.
ПРІОРИТЕТИ. Стратегія визначає 4 пріоритетні напрями протистояння демографічним змінам:
– поліпшення умов для самореалізації літніх людей та їх участі у процесах розвитку суспільства;
– забезпечення здоров’я та благополуччя громадян похилого віку;
– створення середовища, сприятливого для активного життя таких громадян;
– створення системи захисту прав громадян похилого віку.
МЕТОДИ. Для кожного з цих пріоритетів визначено шлях його реалізації. Досягти першого, наприклад, можна стимулюванням продовження трудової діяльності, модернізацією пенсійної системи та посиленням адресності програм соціальної допомоги. Щодо збереження здоров’я, то тут визначну роль буде мати пропаганда здорового способу життя, а також врегулювання питань надання геріатричної допомоги. Також Стратегія передбачає розробку та впровадження стандартів надання соціальних послуг людям похилого віку різних категорій. Крім того, в документі говориться про популяризацію в суспільстві ідеї взаємної відповідальності поколінь та формування позитивного ставлення до похилого віку.
НА ЩО ЧЕКАТИ? Реалізація Стратегії передбачає:
– збільшення очікуваної тривалості активного життя осіб віком від
60 років;
– підвищення рівня медичної допомоги, зайнятості осіб віком від 55 до 64 років, рівня охоплення освітою та самоосвітою, а також соціальними послугами за місцем проживання;
– зменшення кількості випадків незаконного відчуження майна громадян похилого віку.
ЩО ДАЛІ? Тепер Мінсоцполітики має у тримісячний термін подати до Кабміну проект плану заходів щодо реалізації Стратегії. А фінансуватися ці заходи повинні за рахунок державного та місцевих бюджетів.
Дзьобак Володимир
РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ
