Блоги
Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Необхідне Вам лікування співвідносно з Вашою пенсією становить:

Як Марк Твен після подорожі до України заклав американську літературу

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати

Нобелівські лауреати Вільям Фолкнер та Ернест Гемінгвей назвали його батьком американської літератури. «Вся сучасна американська література вийшла з однієї книги Марка Твена, яка називається «Гекльберрі Фінн». Це найкраща наша книга… Нічого подібного до неї не було. Нічого кращого не написано й досі…», – говорив дядько Гем. Та ані він, ані Фолкнер не задумувалися, що свою літературну майстерність Твен здобув завдяки журналістській роботі, яка давала йому нагоду подорожувати світом. А найкращу книгу, завдяки якій він став зірковим письменником ще за життя, Твен напише після поїздки Україною. Про це у тексті на сторіках журналу “Артефакт” Романа Коржика та програмі одна історія від “24 каналу”. 

Пристрасть до мандрів захопила героя нашої оповіді ще в молодості. Спочатку Семюель Клеменс (таким було справжнє ім’я письменника) працював лоцманом на судні, що борознило простори річки Міссісіпі. У 24 років він отримує диплом капітана корабля. Тоді за таку роботу платили фантастичні гроші – 250 доларів на місяць. Якщо перевести їх за сучасним курсом, це – 150 тисяч. Та улюблену справу в майбутнього зіркового літератора відібрала громадянська війна.

Коли Південні й Північні штати зійшлися на полі бою, судноплавство перестало вважатися безпечним заняттям і занепало. Марк Твен іде воювати на боці армії Конфедератів. Однак війна не здавалася йому веселою пригодою, тому колишній капітан корабля тікає з війська, аби стати шахтарем. Ні, Марк Твен не добував ані вугілля, ані сіль. Продукт, який він витягував з-під землі у штаті Невада, мав куди більшу цінність. Тоді Америку поглинула «срібна лихоманка» і авантюрні шукачі швидкої наживи кинулися на Захід, мріючи про тонни дорогоцінного металу. Шукаючи скарби, Марк Твен паралельно писав про повсякденне життя шахтарів до газети «Территоріал Ентерпрайз».

Саме в цьому виданні він вперше підписується псевдонімом Марк Твен, публікуючи короткі оповіданнячка, що вирізнялася добрим гумором, іронією та сарказмом.

І до нього приходить перший успіх.

Твен переїздить до Сан-Франциско, де пише одразу для декількох газет. Журнал «Сакраменто Юніон» відправляє його у відрядження на Гавайські острови, даючи завдання – описувати пригоди, місця та людей. Ці подорожні записки мають неабияку популярність. Видавець газети «Альта Каліфорнія» Джон Маккомб організовує для Твена перший в історії Сполучених Штатів літературний тур. Письменник мандрує західним узбережжям, читає лекції та гумористичні оповідання, беручи з кожного слухача по одному долару. Йому здається, що він вже успішний письменник. Однак справжній літературний успіх ще попереду. І він буде пов’язаний з українськими містами.

1867 рік. Той самий Джон Маккомб командирує Марка до Європи. Мета подорожі аналогічна – бачити міста, спостерігати за людьми, описувати пригоди.

Під час мандрівки письменник відвідує Одесу, Севастополь та Ялту. Образ «південної пальміри» закріплюється в літературі:

"Зійшовши на берег, я ступив на одеські вулиці і вперше після довгої перерви нарешті відчув себе зовсім як вдома. З вигляду Одеса – американське місто: гарні широкі вулиці, до того ж прямі, невисокі будинки (у два-три поверхи) – просторі, охайні, без усіляких дивацьких прикрас; вздовж тротуарів росте наша біла акація, у місті панує ділова метушня".

Саме так Марк Твен описує Одесу. Саме таким українське місто постає в американській літературі.

Повертаючись з мандрівки, автор збирає усі спогади до купи та видає книгу «Простаки за кордоном». Тревелог успішно продається, Твен отримує славу, гонорари та кохання. Незабаром він одружується на Олівії Ленгдон, донці нью-йоркського вугільного магната Джарвіса Ленгдона.

Справи йдуть в гору. Частину грошей, зароблених на продажі «Простаків» Твен вкладає у відкриття власного видавництва. Саме у ньому він надрукує перший тираж роману «Пригоди Гекльберрі Фінна». Ця книга стала знаковою для американської літератури. Як Іван Котляревський у своїй «Енеїді» вперше використав мову простого народу, так само і Марк Твен написав роман мовою глибинки та провінції.

Твен здобуває славу доброго видавця. У нього друкуються спогади видатного американського президента Улісса Гранта. Та незважаючи на славу, гроші, повагу у вищих урядових колах, Марк Твен обирає для себе реноме критика американської дійсності, системи та всіх цінностей, на яких побудована його країна. Він критикує релігію, висміює американську політику, продажних суддів та конгресменів та вважає, що справжня влада – це влада народу:

"Влада однієї людини над іншою означає пригнічення. Хто б не мав владу у своїх руках, він так чи інакше пригнічуватиме інших людей".

"Дайте владу лідеру християнської церкви Росії – імператору, і він одним помахом руки, відправить усіх молодих чоловіків, матерів з немовлятами на руках, сивочолих старців і молодих дівчат у далеке пекло свого Сибіру, ​​а сам спокійнісінько піде смакувати сніданок, навіть не відчувши, яке варварство щойно скоїв".

"Дайте владу імператору Костянтину чи Едуарду IV, Петру Великому або Річарду III, – я міг би назвати ще сотню монархів, – і вони переб’ють своїх найближчих родичів, після чого спокійно собі заснуть навіть без снодійного. Дайте владу кому завгодно – і ця влада пригнічуватиме".

Пізніше видавництво Марка Твена збанкрутувало, та все ж він устиг випустити ряд бестселерів, які забезпечили його родині безхмарне фінансове життя, а йому самому – багату старість. Однак початок цьому успіху поклали «Простаки за кордоном» та подорож до українських міст, завдяки чому Марк Твен нажив такої слави, як Мікеланджело Буонарроті у добу італійського відродження. Але це вже зовсім інша історія…

Відео можна переглянути тут:

 

 

Джерело:
До списку новин