загрузка...
Блоги
Дзьобак Володимир Дзьобак Володимир РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Чи дотримуєтесь Ви правил карантину?

Нездійсненна мрія чи небезпечна утопія: Як насправді буде діяти реформа сільської медицини

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати

28 грудня 2017 року Президент України підписав Закон №7117 «Про підвищення доступності і якості медичного обслуговування в сільській місцевості».

Чи реально виконати положення закону і які наслідки він може мати для мешканців українських сіл?

“План Маршалла” для вітчизняної сільської медицини

Нагадаємо,14 листопада 2017 року, Верховна Рада ухвалила закон, який сприятиме забезпеченню максимальної доступності медичного обслуговування, територіального наближення та сучасного матеріально-технічного оснащення закладів охорони здоров’я в сільській місцевості.

За ухвалення законопроекту № 7117 у другому читанні та в цілому проголосували 280 депутатів.

Закон, який був запропонований парламенту президентом України, передбачає:

  • • підвищення доступності та якості медичного обслуговування на рівні первинної медичної допомоги в сільській місцевості;
  • • здійснення фахового консультування лікарем за місцем проживання людини з допомогою засобів телемедицини;
  • • крім того, законопроект передбачає укомплектування сільських закладів охорони здоров’я необхідним обладнанням і лікарськими засобами для надання первинної медичної допомоги, а також створення належної інфраструктури на селі;
  • • телемедичні послуги надаватимуть з метою забезпечення пацієнтові вчасного доступу до медичної допомоги належної якості, в тому числі, коли відстань є критичним чинником для її надання.

Проект було підтримано в редакції профільного комітету, враховуючи, зокрема, поправку № 110. Згідно з цією поправкою, медична допомога із застосуванням телемедицини передбачає можливість надання пацієнтові медичних послуг із консультування, діагностики, лікування з використанням засобів дистанційного зв’язку у вигляді обміну інформацією в електронній формі, в тому числі шляхом передачі електронних повідомлень, проведення відеоконференцій.

Сільська медицина з висоти урядових кабінетів

Тож яку сільську медицину ми отримаємо після впровадження закону №7117? Тепер якщо ви мешкаєте у населеному пункті, де немає лікарні, то первинну медичну допомогу, як і раніше, вам надаватимуть у амбулаторії або ФАПі (фельдшерсько-акушерський пункт – ред.). Планується виділити 5 мільярдів гривень на розбудову інфраструктури, ремонт приміщень амбулаторій, закупівлю обладнання та транспорту, в тому числі повітряного, а також проведення у селах високошвидкісного інтернету.

От тільки тепер, після ухвалення медичної реформи, у цих пунктах працюватимуть сімейні лікарі, які мають надавати громадянам первинну медичну допомогу, а у разі виявлення потреби консультації у профільного фахівця – йому, за домогою інтернету, телефонуватимуть та у форматі відеозв’язку прийматимуть рішення про подальше лікування хворого.

Таким чином планується підвищити якість лікування та залучити сучасні технології аби кожен мешканець українського села завжди міг отримати якісну первинну медичну допомогу та проконсультуватися з фахівцем.

Жорстока реальність

Закон, який був прийнятий парламентом, підписаний президентом, з цього року має почати працювати. Однак масштаби робіт, які мають бути виконані, та фінансування, яке було виділено на впровадження реформи сільської медицини не відповідають тому терміну та реаліям, у яких існує система охорони здоров’я в маленьких населених пунктах.

Так, за даними МОЗу, більше 13 мільйонів українців мешкають у селах. Лікарі ж не хочуть туди їхати, бо сільська медицина фінансується за залишковим принципом, а у сільських амбулаторіях та ФАПах немає навіть найнеобхідніших умов. Так, у 71% українських ФАПів взагалі відсутнє водопостачання, у 75% — немає водовідведення, а в 82% сільських амбулаторій відсутні санвузли, а їх кількість вражає. 23 тисячі сіл і селищ мають 4 тисячі амбулаторій та майже 13 тисяч ФАПів. Відновлення такої величезної кількості споруб та закупівля нового обладнання та ще й організація житла для сімейного лікаря – все це потребує надзвичайно великого об’єму фінансових ресурсів.

Також не варто забувати про українські дороги. Міністр інфраструктури Володимир Омелян розповів, що наразі ведуться ремонтні роботи на автошляхах державного і міждержавного значення, а на реконструкцію обласних та районних доріг потрібне значно більше фінансування, оскільки є ділянки, які не ремонтувалися десятиліттями. Якість автомобільного сполучення між маленькими населеними пунктами часом унеможливлює потрапляння лікаря у відалені села та селища. Омелян переконує, що аби змінити ситуацію на краще, потрібно 2-3 роки, а реформа запрацює вже цього року і президент покладає великі надії, що вже у 2019 році ми отримаємо якісно нову сільську медицину.

Однак поки дороги районного та міського значення не будуть доведені до нормального вигляду, реформа не зможе у повному об’ємі виконувати покладені на неї завдання.

Окремо варто розглядати інформатизацію українського села. В Україні у сільській місцевості проживає понад 30% населення. Третина з них взагалі не мають доступу до інтернету, а це означає, що інфраструктура потребує значних фінансових вливань. Ще гірша ситуація у лікарнях, 99% з яких також не під’єднані до інтернету, тобто отримати допомогу фахового спеціаліста наразі неможливо. Про амбулаторії та ФАПи мова навіть не йде, бо судячи з вищенаведених фактів, інтернет там просто немає куди проводити, а значить немає і звідки звертатися до профільних лікарів.

Міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів зізнається, що за умов вровадження державно-приватного партнерства у даній сфері, за кілька років можна досягнути більше 80% покриття території України широкосмуговим інтернетом. Але знову ж таки ми бачимо, що інфраструктура нашої держави просто не готова до впровадження нового закону.

Суб’єктивним фактором також будуть ментальні особливості українців та вікова структура сільського населення України. У зв’язку з загальносвітовими тенденціями до урбанізації, неможливістю знайти роботу та бажанням самореалізуватися, молодь масово залишає села і селища та переїжджає жити і працювати до міста. Тобто це означає, що основними клієнтами сільських лікарів стануть люди похилого віку.

Частина з них з недовірою ставляються до сучасних технологій, а тому обстеження чи консультація, які відбуватимуться за допомогою засобів телемедицини, не викликатимуть у них відчуття присутності на обстеженні у лікаря. Це пов’язано з тим, що такі люди звикли до того, що з представником медзакладу є особистий, тілесний контакт і він може перевірити ваші симптоми, просто провівши огляд. Пацієнт почуватиметься впевненіше, якщо лікар буде фізично присутній.

Ставлення українців до сучасних технологій у медицині

В.о. Міністра охорони здоров’я Уляна Супрун, на захист нового закону стверджувала, що в усьому світі первинна ланка в сільській місцевості ефективно працює і вирішує на місці до 80% медичних звернень.

Однак у МОЗ не враховують те, що в українців здебільшого немає культури профілактики захворювань, як в розвинених країнах. Так, за даними дослідження, 52% українців взагалі не звертаються до лікарів у разі хвороби. Це призводить до того, що до лікаря вони звертаються тоді, коли дискомфорт від хвороби досягає критичного рівня, і первинна ланка, якою має стати оновлена амбулаторія просто нездатна їм допомогти, а через брак необхідних технічних засобів та устаткування, сімейний лікар просто не зможе встановити ступінь тяжкості захворювання, що в свою чергу вже ставить під загрозу життя пацієнта.

Тож ми бачимо, що реформа сільської медицини дуже гарно виглядає на папері, однак в реальності, на практиці, її результатом може бути ще більше поглиблення кризи системи охорони здоров’я у селах та селищах.

Справа не у тексті закону чи положеннях, які ним пропонуються, а у тому, що українська інфраструктура не готова до впровадження такої реформи, інтернету немає, дороги наразі не готові, фінансування, яке потрібне, наразі не здатні забезпечити, а об’єми робіт вражають своїми масштабами. Через все це реформа сільської медицини виглядає, як дім без фундаменту, який довго не простоїть, якщо його взагалі вдасться побудувати.

Логічним у даній ситуації було б спершу підготовувати фундамент будь-якої реформи – інфраструктуру, а вже потім впроваджувати на її базі дійсно непогані та перспективні реформи.

Максим Лиманський

 

Джерело:
До списку новин