Якими ми уявляємо козаків? Хвацькі парубки з оселедцями, у вишиванках та червоних, синіх чи зелених шароварах — такими ми їх бачили на сторінках шкільних підручників із історії. Та, виявляється, гардероб цих українців був зовсім інший, пише газета "Експрес".
Про козацьку моду ХVI — ХVII століття спілкуємося із Олексієм Сокирком, кандидатом історичних наук, доцентом КНУ імені Т.Шевченка.
— Козацький одяг був вишуканий, різноманітний, навіть з елементами аристократизму, — каже історик. — Козаки були лицарським станом. Оскільки в Гетьманщині козацтво замінило собою шляхту, воно перейняло основні елементи її культури одягу — жупани, каптани, кунтуші, шуби-делії, чоботи. Важливим елементом вбрання була шапка — символ честі.
— А як щодо вишиванок та шароварів?
— Із ними пов’язано багато міфів, створених романтичною літературою ХІХ століття та істориками тих часів. Сорочки, зазвичай із домашнього полотна, справді вишивали, але не такими густими візерунками, як тепер, а звичайною лляною ниткою. Також обшивали шнурком і тасьмою. Сорочки (кошулі) заможних старшин шили з німецького й нідерландського полотна, прикрашали гаптуванням, іноді мереживом. Щодо шароварів, то вони поширилися під впливом турецької моди спершу серед запорожців, і то аж у другій половині XVIII століття. До цього в документах ми взагалі не зустрічаємо цього слова. Козаки доби Хмельниччини ні найменшого поняття не мали про шаровари. Вони носили завужені штани.
— Яким тоді було взуття?
— Козаки носили чоботи, які шили з телячої шкіри, більш дорогі — із сап’яну (дуже тонкої шкіри, переважно козячої), різних кольорів — червоного, жовтого. На ноги вдягали панчохи — в’язані або бавовняні. У морози на них намотували онучі, іноді підкладали солому. Заможні козаки часом взували боти — короткі чоботи-напівчеревики.
Дзьобак Володимир
РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ
