25 тисяч 567 днів кохання: одна з найстарших подружніх пар України відзначила благодатне весілля

95-річний Михайло та 92-річна Параска Павлюки із села Вербовець на Прикарпатті святкують 70-річний ювілей подружнього життя. Нині в "благодатних молодят" шестеро онуків та восьмеро правнуків, пише газета "Експрес".  

...Біля оселі мене зустрічає пані Параска, весела та жвава, як на свій поважний вік, господиня. Жінка відчиняє двері й запрошує в гості.   "Ми обоє з багатодітних родин. У моїй сім'ї було десятеро, у чоловіковій — семеро дітей. Але наші родини були заможні, шановані, — поринає у спогади баба Параска. — Ми обоє закінчили польські та німецькі школи, я мала стати агрономкою, та завадила війна..."  

У ті буремні часи Михайло з Параскою й познайомилися на сільській забаві. Щоправда, при першій зустрічі Параска сподобалася Михайлові, а от він їй — ні.    "Я — дівчина гонорова, прийомна онука війта, який шістнадцять років керував селом, негоже мені з будь-ким жартувати. Трималася солідно! Хоча дуже любила танцювати, співати. Залицяльників у мене не бракувало. Один навіть дуже подобався", — сміючись, мовить ювілярка.   А Михайло не здавався. І все шукав зустрічі з дівчиною.

"На одній із забав він рвучко притягнув мене до себе, посадив на коліна та не дозволяв танцювати з іншими, — згадує пані Параска. — Ще й сказав, що хоче одружитися. Мене це навіть образило. "То одружуйтеся собі", — відповіла йому і втекла". Він же прислав сватів, які так хвалили майбутню наречену, що вона згодилася!  

У 1948 році відгуляли велике й гучне весілля. Згодом у Павлюків народилися син Іван, донька Марія.   Життя Павлюки прожили у мирі й злагоді, сварилися, кажуть, раз на п'ять років. Через що — ніхто вже й не пригадає. А про розлучення й гадки не було!

"Наші батьки напоказ не цілувалися-милувалися, — додає син Іван, — але між ними завжди була і є повага та розуміння".   Нині у "благодатних молодят" — шестеро онуків та восьмеро правнуків.   "Яка ваша таємниця шлюбного довголіття?" — допитуюся закоханих. "Жодних секретів, — в один голос кажуть Павлюки. — Бог має пару для кожної людини, лише треба вміти її знайти. От ми знайшлися та й щасливо живемо разом".