загрузка...
Блоги
Дзьобак Володимир Дзьобак Володимир РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Чи дотримуєтесь Ви правил карантину?

Етнопроект «Від бабусі з любов’ю» підтримали вісім країн

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати

У восьми країнах — Австрії, Польщі, Словенії, Румунії, Угорщині, Греції, Іспанії та Естонії — долучилися до етнопроекту «Від бабусі з любов’ю», презентація якого відбулася в Києві.

У його рамках за ініціативи Товариства зв’язків з українцями за межами України «Україна—Світ», Українського центру культурних досліджень і етноклубу «Коло» у столичній ЗОШ № 11 відкрилася виставка справжніх національних скарбів — витканих п’ятдесят, а то й сто років тому вручну на ткацьких верстатах і вишитих прабабусями жіночих і чоловічих сорочок, рушників, старовинних прикрас та предметів побуту.

— Мета проекту — залучити дітей з різних регіонів і країн до дослідження свого й інших народів національно-культурного спадку, зокрема костюмів, традицій, звичаїв, обрядів, ремесел, пісень та взаємовпливу культур. Проведення спільних заходів — експедицій і фестивалів, обмін досвідом сприятиме зміцненню добросусідських відносин і євроінтеграції, — сказала один з ініціаторів проекту, фольклорист Валерія Левківська.

Дослідниця зазначає, що вивчення, збереження і популяризація народної культурної спадщини — надважлива справа.

Голова етноклубу «Коло» Ольга Давидова додає, що в рамках проекту заплановані експедиції з метою виявлення, ідентифікації і документації предметів, що становлять цінність для етнографів, фольклористів, музикологів, лінгвістів, а також задля живого спілкування з носіями національних традицій. У планах — організація виставок, проведення майстер-класів з ткацтва, вишивання, бісероплетіння, писанкарства, виготовлення іграшок, відтворення елементів старовинного одягу — головних уборів, взуття, предметів щоденного вжитку, а також участь у фестивалях з театралізованими показами етностроїв. Один з таких показів, як зазначає Валерія Левківська, незабаром відбудеться в Національному музеї літератури України. У планах організаторів заходу не лише дефіле, а й фотосесія. Світлини дівчат та їхніх мам і бабусь у національному вбранні різних регіонів планують розмістити в календарях та наукових тематичних виданнях.

— До проекту, що набирає популярності, вже долучилися не лише Національний музей літератури, Запорізький етноклуб «Мальви», етноклуб «Доля» Тернопілля, галерея «Ukraina Antiqua», а й багато друзів за кордоном — Клуб українок у Греції, українська школа «Ерудит» у Відні, Українське земляцтво Сілламяе «Водограй» (Естонія), Повітовий музей міста Сате-Маре (Румунія), Асоціація українців «Джерело» з Барселони, Спілка українців Словенії «Берегиня», Об’єднання національних культур «Черемош» у Польщі, — наголошує голова секретаріату товариства «Україна—Світ» Алла Кендзера.

Світлана ЧОРНА

 

Джерело:
До списку новин