Дві найдавніші писанки періоду Київської Русі приблизно ХІ-ХІІІ століття, що зберігаються у фондах археологічного музею університету імені Івана Франка продемонстрували у Львові за кілька днів до Великодня.
За словами істориків, писанки знайдені у повоєнні роки, наприкінці 40-х років ХХ століття, у Львівській області, на території давнього Плісненська – слов’янського городища ІХ-Х століть.
Археологи вкотре перед Великодніми святами виставили їх на огляд.
«Є ще одна писанка цього періоду, третя, але вона зберігається у Краківському музеї. У Галичині, окрім Плісненська, такі писанки відомі у Звенигороді, що на Львівщині. Це типова київська писанка. Вони, фактично, однотипні, не лише за орнаментом, але й по колористиці – буро-зелений колір. Це була важка технологічна робота: на отвір у писанці насаджувався стержень і ремісник від лінії нахилу вимальовував орнамент. Писанки покриті поливою, тобто спочатку робили з глини, потім покривали поливою», – розповів журналістам археолог Віталій Ляска.
Давні писанки брязкотять – всередині є глиняна кулька. Дехто з науковців каже, що це була ще й іграшка для дітей.
Писанки, за оцінками фахівців, – унікальні. Такі писанки знаходять не лише на Київщині, але й в Галичині.
Дзьобак Володимир
РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ
