Сьогодні відзначають Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів, що був встановлений на честь події, що сталася 11 квітня 1945 року. У зв’язку з цим варто згадати одну знамениту книгу «Людина у пошуках справжнього сенсу» психіатра, засновника нового методу екзистенціальної психотерапії (логотерапії) Віктора Франкла. В цій книзі сконцентрований досвід виживання автора у нацистському концтаборі.
Вона розповідає про особистий досвід і переживання мільйонів ув’язнених – автор передав у ній все побачене і пережите. Через деталі, подробиці він описав, як страшна, жахлива реальність впливала на кожного в’язня. Здавалося, що йому не вдасться уникнути печі нацистського режиму, проте він вижив та не зламався, взявши за девіз слова Фрідріха Ніцше (Friedrich Nietzsche): «Якщо є навіщо жити, можна витерпіти будь-яке як».
Відкриттям Франкла в таборі стало розуміння, що виживають не сильніші чи фізично здоровіші люди, а ті, що плекають надію вийти зі стін табору, вірять у своє спасіння та чекають дня свого звільнення. У страшних умовах концтабору важко залишитись непохитним, та люди, які боролися та вірили до останнього, були. Франкл тоді зрозумів, що якщо життя має сенс, то має сенс і страждання. Воно є невід’ємною складовою життя. В’язні боролися і навіть їхні сльози були мужніми, бо в’язні мали мужність страждати.
Франкл із власного досвіду, і з досвіду своїх товаришів зробив висновок, що людина може витримати будь-який фізичний і душевний біль, пережити найважчі випробування та навіть під загрозою смерті не втратити своєї людяності. В концтаборі забирали в людини все, тільки неможливо забрати тієї людської свободи, яка є в кожному з нас. Людський дух є всесильним.
Саме в таборі Франкл зумів якнайкраще вивчити людину. Він зрозумів, що в кожному з нас межує добро та зло, по-іншому бути не може, бо така наша сутність. На запитання, що ж таке людина, вчений відповів: «Це істота, яка винайшла газову камеру. Але водночас це істота, яка йшла в цю камеру з гордо піднятою головою, з молитвою на устах!»
Віктор Франкл був звільнений у 1945 року, повернувшись додому, він дізнався, що всі його рідні загинули. В цей момент він зрозумів, що втратив той сенс, заради якого виживав та боровся у таборі. Проте Франкл зумів побачити нову мету життя у роботі і лише за 9 днів написав книгу «Людина у пошуках сенсу» («Man’s Search for Meaning»).
Психолог сподівався, що його книга допоможе людям не впадати у відчай і його надії справдилися – книга стала бестселером, її було перекладено на 32 мови світу. «Якщо сотні тисяч людей простягають руку за книжкою, сама назва якої говорить про те, що вона присвячена запитанню про сенс життя, то це означає, що ця тема не дає їм спокою. Це прояв біди нашого часу», – сказав Віктор Франкл.
У 1948 захистив докторську дисертацію з філософії на тему: «Підсвідомий Бог». У 1955 став професором Віденського університету. У 1970, у Сан-Дієго (Каліфорнія) відкрився перший у світі інститут логотерапії. Сьогодні логотерапевтичні товариства є у багатьох країнах світу.
Ще за життя Віктор Франкл став всесвітньо популярною, навіть історичною особистістю. Бути знайомим із Франклом вважалося престижним, спілкування з ним прагнули відомі тогочасні політики, вчені, релігійні діячі.
Він любив казати, що «людина повинна бути самотньою, тільки тоді вона зможе помітити, що вона не одна і ніколи одна не була».
Дзьобак Володимир
РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ
