У Карпатах нині рясно цвітуть крокуси - схили гір вкриті ніжно-фіолетовим килимом. Любителі поспішають насолодитися цим виглядом, адже вже за тиждень-два крокуси, або, як їх ще називають, шафрани Гейфеля, відцвітуть. А наступного року ми їх можемо взагалі не побачити. Чому? За твердженням вчених, ці квіти, на жаль, зникають.
"Шафран Гейфеля носить ім'я відомого угорського лікаря і природознавця, дослідника Карпат і Балканських гір Яноша Гейфеля. Саме ж слово "шафран" походить від арабського "жовтий". І хоча поширений в Українських Карпатах шафран має фіолетове або біле забарвлення оцвітини, така назва відсилає до нас до групи споріднених рослин, які справді мають жовті квітки, - розповідає Експрес-Онлайн Андрій Новіков, кандидат біологічних наук, молодший науковий співробітник Державного природознавчого музею НАН України. - У садівництві, та й у науці, ці рослини також часто називають крокусами, оскільки латинська наукова назва цих рослин є Crocus heuffelianus".
Вважається, що шафран Гейфеля зростає здебільшого у Карпатах, проте також трапляється у Балканах та на деяких прилеглих територіях. Притім крокуси вважаються рослинами, яким загрожує зникнення: "Цей вид занесено до Червоної книги України, оскільки саме в Українських Карпатах проходить північно-східна межа його поширення, а чисельність рослин стрімко знижується у зв'язку з витоптування і збиранням". Шафран Гейфеля охороняється також в Угорщині та Словаччині.
"Цікаво, що в Українських Карпатах зростає ще один, значно рідкісніший вид шафрану - шафран банатський (Crocus banaticus), - каже Андрій Новіков. - Квітки цього виду дещо світліші – блідо-фіолетові або часто й білі, а цвіте він, на відміну від шафрану Гейфеля, восени. Шафран банатський у Червоній книзі України має статус вразливого і відомий лише з кількох локалітетів у вулканічній частині Українських Карпат та Хуст-Солотвинської западини, де його чисельність постійно знижується у зв'язку з втручанням людини".
Втім, обидва види, шафран Гейфеля та банатський, є вкрай чутливими до змін навколищного середовища, і будь-яке необережне втручання людини лише ускладнює їх становище.
"Ці рослини потребують нашої охорони та дбайливого ставлення вже сьогодні, бо наступного року ми їх просто можемо більше не побачити", - закликає вчений.