Українським пенсіонерам можуть знову підвищити пенсії, причому вже в 2018 році. Але це станеться тільки у тому випадку, якщо тенденція збільшення надходжень до Пенсійного фонду збережеться. Про це повідомив віце-прем'єр Павло Розенко.
Також він сказав, що за перший квартал зібрали майже на два мільярди гривень більше запланованого.
Детальніше про це в ефірі радіостанції розповіла експерт з питань пенсійної системи «Реанімаційному пакету реформ» Галина Третьякова.
За рахунок чого за перший квартал в ПФУ відбулися надходження? Зокрема, зібрали на два мільярди більше гривень ніж планували?
— Платниками ЄСВ в ПФУ є суб'єкти підприємницької діяльності і роботодавці за своїх найманих працівників. Від СПД, це означає що у нас їх з'явилося більше, ніж було заплановано, бо вони сплачують мінімальну фіксовану величину. А також у нас збільшується зарплата більш швидкими темпами, ніж це було заплановано в нашому державному бюджеті.
Чи можна говорити про тенденцію, що за такий же період зберуть ще додатково два мільярди гривень?
— Це тільки перший квартал, як буде далі просуватися, треба дивитися. Але мені здається, що оптимізм в уряду є, я неодноразово чула в Кабміні, що є такі передпосилання, що на кінець року ми вийдемо на середню зарплату близько 10 000 гривень. Це дуже добра цифра, тому що ми середню зарплату в 2017 році зафіксували в розмірі 7602 гривні, і на кінець року у нас було вже більше ніж 8000. На початок було 6200, здається. Тут є такий ефект, він стосується 2015 року, у нас там була більше 40% інфляція. І крім того, у нас була запланована інфляція на 2017 рік 12%, а стала 13,7%. Таким чином, оці чинники — інфляційний і можливість всім виробникам будь-якої продукції підвищувати ціни, спираючись на те, що йдуть інфляційні процеси, це все призводить до того, що роботодавець може збільшувати зарплату, і плюс очікування людей з тих років інфляційних, як 2015 рік, в першу чергу маю на увазі, це теж підвищення хоча б тієї величини, яка була в ті роки з точки зору купівельної спроможності. Тому що купівельна спроможність наших зарплат впала. І тепер треба наздоганяти цю величину. Тому це такі економічні, макроекономічні чинники, які впливають на те, що зарплата наразі зростає швидше, ніж йде інфляція. Нагадаю, що інфляція в цьому році запланована на рівні 9%.
А чи доцільно ті надходження пускати на підвищення пенсій?
— Я думаю, що про це зарано казати, тим більше що у нас новий закон, який ми прийняли в жовтні 2017 року, щодо підвищення пенсій, у нього така назва. Він передбачає, що ми кожен рік маємо індексувати пенсії всі на величину, яка на 50% складається зі зростання зарплати і на 50% складається з інфляційної величини. Якщо 9%, наприклад, це буде 4,5%, плюс половина від відсотка зростання зарплати. Таким чином, уряд і так вже має в 2019 році збільшити всім нам пенсії відповідно до діючого закону. І для цього потрібно джерело. Якщо це джерело буде пущено на підвищення пенсій впродовж року, то може виявитися, що у нас його нема на індексацію загально в 2019 році. Тому тут не треба трішечки впадати в такий іраціональний оптимізм, я б сказала, треба так виважено все обрахувати і, може, трішечки почекати, що у нас буде за першу половину, чи хоча би за перші місяців 9-10 цього року, а потім робити кроки, після яких відступити назад буде вже неможливо. Тому ризиковані операції, я не думаю, що треба робити з державним бюджетом, тим більше, що 2019 рік буде таким дуже загрозливим з точки зору виконання зобов'язань перед нашими кредиторами. А ще у нас Світовий банк два дні тому написав, що нам потрібно джерело для запуску накопичувального рівня, це вже власні заощадження, але для тих власних заощаджень теж треба ресурс. Якщо ми цей ресурс пустимо тільки на сучасних пенсіонерів, то тоді такого ресурсу накопичувального не буде для тих генерацій людей, які працюють наразі.
Наскільки збільшилися щомісячні виплати у військових пенсіонерів, і в яку суму загалом обійдеться це підвищення?
— Я зараз не готова вам сказати загалом, але підвищення військових пенсій відбувається на 1500-2000 гривень, єдине, що таке підвищення отримали ще не всі, тому що формула, за якою обраховується пенсія, вона залежить від доходу людей, які пішли на пенсію. І довідки щодо такої роботи поки що надали не всі міністерства та відомства. На сайті ПФУ є довідка, скільки Міноборони по своїм пенсіонерам надало, скільки СБУ та інші державні установи. Хтось надав вже 80-85% інформації, хтось надав ще 35-40%, хтось надає в електронному вигляді, хтось в паперовому. Для того щоб нарахувати кожному з пенсіонерів пенсію, треба отримати оці довідки, бо ця інформація не зберігалася в інформаційному порталі ПФУ. Тому наразі відбуваються такі бюрократичні процедури.
У Світовому банку вважають, що вводити накопичувальні пенсії в Україні з початку 2019 року ще зарано. Що ви скажете на це?
— Так, вони кажуть, зарано. Вони протирічать, по-перше, урядовому розпорядженню. Є розпорядження, підписане паном прем'єром, про дорожну карту щодо запуску другого рівня пенсійного накопичення, це раз. По-друге, дата — 1.01.2019 року — була умовою прийняття в ВРУ законопроекту про підвищення пенсій. Мова йшла про те, що ми маємо зберігати, захищати інтереси не лише сучасних пенсіонерів, але і майбутніх. І ці майбутні генерації пенсіонерів наразі потерпають. Бо кожна генерація пенсіонерів отримує все менше і менше коефіцієнт заміщення свого трудового статку. А таким чином, якщо у нас падає пенсійне утримання, то в цьому випадку ми маємо робити накопичення, вишукувати на це джерело. Тому Світовий банк, я би сказала, що він досить непослідовний в цій позиції, він підтримував прийняття законопроекту про підвищення пенсій, яким і було прийнято цю саму дату запровадження накопичувального рівня.
Ми підготували експертною спільнотою таке експертне заперечення цього, крім того Світовий банк чомусь наголошує, що це буде впливати на те, що внески до солідарного рівня будуть менше, і ми заперечували це, тому що жоден законопроект, який знаходиться в ВРУ, не містить норму відповідно до якої 22% ЄСВ було б знижено, або інші якісь податки. Тому це хибне судження, і здається так, що навіть десь пересмикування фактів. Будемо розмовляти, це дипломатична ситуація, звісно, зі Світовим банком, бо він один з наших донорів, який допомагає нам виходити зі скрутного стану в державному бюджеті, але мова зараз йде про те, що інтереси Світового банку про повернення грошей, які брав у позику уряд, й інтереси громадян України можуть не співпадати, тому треба входити в дискусію і дивитися, це має робити ВРУ, бо вона виважує інтереси громадян, вона буде в кінцевому рахунку голосувати за те, що буде переважати, куди ми будемо направляти кошти: на те, щоб погашувати борги попередніх років, чи накопичувати собі, щоб жити добротніше, чи гідніше.
Дзьобак Володимир
РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ
