загрузка...
Блоги
Дзьобак Володимир Дзьобак Володимир РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Чи дотримуєтесь Ви правил карантину?

Гончар із Решетилівки перед пенсією став десантником

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати

Гончарює Сергій Спасьонов тридцять років. Займається цим щодня по кілька годин. Узимку - довше, улітку виділяє час для рибалки.

Три роки тому від звичного графіку відмовився на чотирнадцять місяців. Чоловік пішов добровольцем у зону АТО. Служив у двадцять п’ятій повітрянодесантній бригаді. Це його єдиний військовий досвід. 

- Це я перший раз пішов і відразу в десант потрапив здуру. Були в Мар’янці, коли був найбільший бій там. З Глобино був товариш на 5 років молодший, а так всі інші на 10-15 років молодші.

Після демобілізації Сергій спілкується із побратимами. Їздив до своєї бригади на передову, щоб відвідати. Там орда стоїть з того боку. Наша четверта хвиля, відсотків 70, дуже класних мужиків. Ото що кажуть аватари, алкаші, у нас на роту такого не було.

В окопах під час служби робив свищики із підручної глини. Вдома ж створює посуд тільки зі спеціальної маси, яку купує у Слов’янську. Гончар каже: від початкового матеріалу на 90% залежить якість виробу. Посуд створює за прикладом дибинських гончарів із Київщини ХVII-XX століття. Випалює у власному горні. При цьому обробляє посуд молоком, щоб він не пропускав вологу. Сергій Спасьонов розповідає: гончарством можна займатися все життя, але так і не вивчити усі властивості глини. І додає: не вважає себе творцем цінностей:

- То все понти. Я багато спеціальностей змінив. Рік, два, три… Я Бога за бороду схопив. Все знаю і мені нецікаво. А тут, чим більше я працюю, тим більше розумію, що я нічого в кераміці не розумію.

Окрім українських майстрів, Сергій Іванович вчився гончарству в Кіпрі, Литві, Сербії. За його прикладом це ремесло опанувала і донька. 

 

Джерело:
До списку новин