Численні пансіони та інтернати не забезпечують того рівня комфорту та безпеки, на який заслуговують люди похилого віку.
ФАКТ. У 2016 році під Києвом згорів будинок для літніх людей. Під час пожежі вдалося врятувати життя 18 осіб, однак 17 осіб загинули. Ця трагедія підняла в українському медіапросторі проблему будинків для людей похилого віку та їхньої якості.
ЧИ ПРАЦЮЄ СИСТЕМА? Після пожежі під Києвом віце-прем’єр-міністр України Геннадій Зубко дав доручення органам місцевого самоврядування перевірити всі заклади з догляду за літніми людьми. У Міністерстві соціальної політики підрахували, що в Україні налічується понад 400 пансіонів, інтернатів та стаціонарних відділень для літніх людей, в яких перебуває понад 20 тис. осіб.
До державних закладів по догляду за літніми людьми переважно потрапляють самотні пенсіонери, інваліди та безхатченки. Їх поміщають туди за рішенням місцевих центрів соціальної допомоги. Це має гарантувати їм право на гідну старість, однак у більшості таких закладів гідності ви не побачите. Наприклад, матраци з-під лежачих людей практично не перуть, а лише просушують на подвір’ї. Графік купання нерегулярний, медичний догляд також. Харчування неповноцінне.
Ще один момент – у державних закладах часто перебувають психічно здорові люди разом з людьми, що мають психічні захворювання. За словами фахівців, людям з психічними захворюваннями потрібен окремий догляд у спеціалізованому закладі.
ФІНАНСУВАННЯ НЕ ВИСТАЧАЄ. Умови життя старих людей у державних закладах незадовільні. Керівництво закладів виправдовується тим, що держава не виділяє достатньо коштів на облаштування закладів та забезпечення гідного існування підопічним. Зазвичай, такі заклади фінансуються з місцевих бюджетів, коштом якого оплачують комунальні послуги та заробітні плати працівникам закладів. Продукти харчування та медикаменти доводиться купувати за гроші стареньких. 75% пенсії заклад забирає на утримання пенсіонерів.
ПРИВАТНІ ЗАКЛАДИ. Трохи інша ситуація наразі з приватними пансіонами та інтернатами. Приватні заклади доглядають за літніми людьми за місячну оплату. Часто в такі заклади стареньких здають родичі, які не можуть доглядати за ними самостійно. Ціни в приватних закладах різні. Середня ціна коливається в рамках 9 тис. гривень. В інтернеті можна знайти десятки оголошень, які пропонують комфортні умови та кваліфіковану медичну допомогу, однак фахівці радять перевіряти заклади самостійно.
Керівник соціально-реабілітаційного центру «Родина» Лариса Самсонова зазначила, що значна частина приватних пансіонів знаходяться у тіні. Про такі будинки нічого не знають представники місцевої влади, а умови утримання літніх людей у них ніхто не перевіряє.
СИТУАЦІЯ НА ДОНБАСІ. Після окупації частини української території десятки закладів, де утримували літніх людей, залишилися без підтримки. За даними благодійної організації «Турбота про літніх в Україні», за рік на окупованій території померли близько 800 осіб, що перебували у спеціальних закладах. Станом на 2014 рік у будинках для літніх людей на Донбасі мешкали 3800 осіб. Благодійники неодноразово отримували дзвінки з непідконтрольної території з повідомленнями про те, що старенькі помирали від голоду, оскільки їх годували раз на день.
В цілому, ситуація з захистом прав літніх людей в Україні незадовільна. Українське законодавство у цій сфері потребує ретельного опрацювання з урахуванням потреб літніх людей та впровадженням системи страхування.