Як перетворити сортування відходів на заробіток: екологічний бізнес-план

Активісти розповіли, як знайти спільну мову з перевізником і скільки можна отримати за алюмінієві баночки і поліетиленові пакетики.

Згідно з ухваленим ще п’ять років тому законом, від 1 січня 2018 року українці мають сортувати побутові відходи. Але місцева влада повільно розвиває необхідну для роздільного збирання інфраструктуру та не квапиться  пояснювати населенню, як правильно сортувати .

За цих умов ініціативу на себе взяли екоактивісти, які не лише самі сортують відходи, а й залучають до цього сусідів, мешканців багатоповерхівок, у яких проживають, і навіть чимало заробляють, відправляючи сировину переробникам. В Україні достатньо підприємств, яким потрібні макулатура, пластик, скло тощо.

Ефективно налагоджена робота швидко дає свої відчутні результати. Так, мешканці звичайної київської хрущовки навчилися заробляти щомісяця 2,5 тис. грн, а мешканці одного зі столичних мікрорайонів за 9 місяців зуміли зібрати 26 тонн сировини та отримали 42 тис. грн.

Найпопулярніші види відходів, які приймають в Україні: металолом, макулатура, цілі скляні пляшки та склобій, алюмінієві та жерстяні бляшанки і кришки, ПЕТ-пляшки, флакони від побутової хімії (мийні засоби, шампунь тощо), а також поліетилен,  цупка і стрейч-плівка. 

Активісти впевнені, що так само можна організувати сортування відходів у будь-якому будинку, у навчальному закладі тощо.  І розповідають, як уникнути "підводних каменів".

Проводьте роз’яснювальну роботу

Не сподівайтеся на роз’яснювальну роботу з боку влади, а самостійно спілкуйтеся із сусідами за багатоквартирним будинком, мешканцями вулиці і пояснюйте, чому потрібно сортувати відходи та що можна отримати в результаті. Це дасть змогу виявити, наскільки конкретна спільнота чи громада готова до сортування, підвищити обізнаність і збільшити кількість прихильників. Люди мають знати і про ризики для здоров’я, які несуть звалища навколо наших міст, наскільки це впливає безпосередньо на них і про те, що завдяки сортуванню можна ще й заробити.

Знайдіть заготівельну компанію

Далі потрібно знайти того, хто буде приймати відсортовані відходи. Знайти заготівельників можна самостійно в інтернет-мережі, звернутися за допомогою до місцевої виконавчої влади або до громадських організацій, які вже мають налагоджені зв’язки. Транспортувати сировину може приватний перевізник-заготівельник, комунальна служба чи навіть хтось із мешканців, хто має відповідний транспорт.

Активісти одного зі столичних мікрорайонів домовилися із заготівельником про транспортування відсортованих відходів. Вони самостійно встановили контейнери та розповсюдили інформаційні листівки про те, де ці контейнери розташовані та  у що них можна класти.

Забезпечте контейнери та приміщення

Для того, аби у вас біля будинку були контейнери для роздільного збору, можна тиснути на владу, яка повинна забезпечувати інфраструктуру, домовлятися із заготівельниками про те, аби контейнери надали у користування саме вони, або ж придбати самостійно.

Якщо купуватимете, зверніть увагу на тип контейнера, який буде зручно забирати саме вашому перевізнику – не кожен має спецтехніку з маніпулятором, аби підняти контейнер і вивантажити його у кузов, частіше встановлюють контейнери з дверцятами, через які можна вийняти пакет із зібраною вторсировиною.

Важлива і форма контейнера. "У людей сформувалася звичка кидати у контейнер все без розбору. Якщо ж бачать контейнер з вузьким отвором, то вже приглядаються, що саме у ньому. Та й не запхаєш туди цілий мішок сміття. Важливо також, аби контейнер, особливо той, у який скидають папір, був захищеним від снігу і дощу", - зауважує голова ГО "Україна без сміття" Євгенія Аратовська.

Заготівельник не їхатиме за маленькими обсягами вторсировини – це зайві витрати на пальне тощо. Приваблюйте великими обсягами та високою якістю сортування. Це дозволить і вам отримувати більше за кожен кілограм. Знайдіть приміщення для тимчасового зберігання. Наприклад, мешканці хрущовки у Дніпровському районі Києва пристосували для цього невеличку прибудову, якою раніше користувався двірник. Сортуючи те, що можна легко продати, за півроку вони назбирали вторсировини на 2,5 тис. грн, а потім ту саму суму заробили вже за результатом місяця. Отримані кошти витратили на датчики руху для лампочок біля під’їздів, а також на благоустрій території та встановлення огорожі. Крім того, у них майже на 50% зменшилися витрати на вивезення сміття.

Мотивуйте

Коли людина розуміє, для чого саме їй займатися сортуванням відходів, бачить результат такої діяльності, це стає для неї гарним стимулом. До того ж,  хтось може усвідомити, що сортувати відходи насправді нескладно, і призвичаюється до цього.

У цьому відношенні легше з дітьми: вони готові сприймати як належне те, що відходи слід сортувати, і можуть позитивно вплинути навіть на старше покоління. У Великій Британії саме діти змогли змінити ситуацію із налагодженням сортування. У школах їх змалечку привчали сортувати сміття, вони приходили додому і розповідали, як сортувати відходи, вже батькам. 

Тому налагодити роздільне збирання у школах у чомусь навіть простіше, ніж у будинках.

Крім того, школярів приваблює те, що вони можуть самостійно вирішити, на які потреби класу витратити зароблені гроші. 

Залучайте місцеву владу

Будьте наполегливі у відносинах з місцевою владою. Навіть якщо вона швидко не вирішує питання із налагодженням роздільного збору, варто "нагадувати про себе". Крім того, влада може допомогти знайти приватні компанії, які фінансуватимуть проект.

"Просунути" свою ініціативу "нагору" змогли учні школи №2 у смт Козова на Тернопільщині, і тепер проект під назвою "Європейська Козова" успішно працює. "Відходи у школі ми сортуємо вже три роки. Ми неодноразово зверталися до влади, намагалися поширити це на всю громаду. Зрештою, у серпні 2017 року нам повідомили, що цей проект погодився профінансувати агрохолдинг. Він забезпечував фінансування, а діти і вчителі почали проводити просвітницьку роботу. Учні зустрічалися з громадою і пояснювали, як сортувати відходи, розказували, які контейнери і в яких місцях для цього стоятимуть. Наприкінці вересня Козову забезпечили контейнерами для сортування відходів", – розповідає вчителька Надія Атаманчук.

А от команда школярів з міста Українськ Донецької області зараз активно працює над проектом, який вони розробили під час тренінгу Zero Waste School у Києві. Налагодили стосунки із мерією – і коштом міста закупили картонні контейнери для пластику й паперу та коробки для батарейок і кришечок, які встановлять на кожному поверсі школи.

"Для міста ж наш мер замовив великі жерстяні баки для роздільного збирання відходів. Але ми поки що їх не встановлюємо. Спочатку потрібно навчити дітей, які своєю чергою навчатимуть своїх батьків. Після цього ми поставимо усі баки", – розповіла викладач Українськівської школи Тетяна Ковтун.

Zero Waste School – освітній проект Klitschko Foundation за підтримки Фундації Coca-Cola, який має на меті дати молоді знання, заохотити ініціативність, впровадити культуру сортування відходів, додати впевненості у своїх можливостях впливати на життя і розвиток громад.