Блоги
Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Необхідне Вам лікування співвідносно з Вашою пенсією становить:

Від бабусь-підприємиць з любов’ю: як шиють сумочки та чохли Gudzyk

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати

Gudzyk — це соціальний бізнес, заснований одеськими студентами для пенсіонерів: тут вони шиють з фетру чохли для ґаджетів та сумки. Засновниця проекту Юля Котюк та її колега Юра Гринкевич розповідають не лише про успіхи, а й про невдачі, які трапляються під часи роботи з бабусями — і про перші успіхи підприємства, що складається з 5 швачок.

«—Бабусю, зробимо сумку?»

Ця ідея з’явилися завдяки рідній бабусі засновниці проекту: «Приїхавши вкотре до своєї бабусі, я попросила: “Бабусю, а давай зробимо сумку?”. Тоді я зрозуміла, що вона вміє виробляти такі продукти, не маючи фахової освіти. Водночас мене наздігнало інше питання: “А чому б не спробувати з іншими бабусями?” Тим паче, що проблему матеріальної забезпеченості українських пенсіонерів можна навіть не описувати —  все й так зрозуміло», — розповідає Юля.

Пенсіонерки, що вміють заробляти

За словами засновниці, коли команда проаналізувала ринок, стало зрозуміло, що для пенсіонерів в Україні досить розвинена сфера розважальних та інших курсів. Проте з іншого боку, їх не вчать, як можна заробляти зі своїми вміннями в сучасному світі.

Юра Гринкевич, учасник команди Gudzyk, пояснює: «Історично так склалося, що наші бабусі протягом життя отримали купу навичок. Шиття було одним з основних саме тому, що купити щось на свій смак, а не те, що шите за однією викрійкою на всю комуністичну державу, було складно. Тому нинінші пенсіонери у минулому масово вчилися шити, аби власними зусиллями створювати вироби для себе».

Як 20-річні студенти заснували соціальне підприємство

Сьогодні проекту Gudzyk лише півроку: продажі сумок стартували в на їхній сторінці в Instagram 22 грудня 2017 року.

А почалося створення проекту так: у жовтні 2017-го на хакатоні Enactus ONU —  організації, яка підпорядкована Одеському Національному університетові, —  учасники були в пошуку ідеї, що матиме значну соціальну вагу. Проект мав бути саме соціальним, бо такою є мета організації Enactus ONU: вирішувати економічні, екологічні та соціальні проблеми.

Юля згадує: «Коли я розповіла про цю ідею, одразу 5 учасників Enactus ONU  захотіли приєднатися до Gudzyk». Сьогодні у команді 6 студентів, між якими розподілені обов’язки:

  • Юрій, наприклад, займається фінансами,
  • Олександра відповідає за PR,
  • Аня працює із цільовою аудиторією,
  • Жора приймає корпоративні замовлення.

Усім їм —  трохи більше 20 років, тому проект Gudzyk для них — надзвичайна можливість навчатися підприємництву, кажуть учасники команди.

Як вдалося знайти бізнес-бабусь

На одному з хакатонів новоствореній команді Gudzyk поставили завдання: провести опитування цільової аудиторії (тобто бабусь):

—Тоді ми зіткнулися із тим, що пенсіонери нам не довіряють. Ми не знали, де шукати людей, що могли би впустити нас у свій дім та не думали би, що наша мета — їх пограбувати

Завдяки організації «Добрий обід» в Одесі Gudzyk таки знайшли майстринь. Місія «Доброго обіду» —  безкоштовно годувати щодня усіх тих, чий заробіток сягає максимум 2,5 тис грн, а вік — понад 55 років: «Вони створили таку спільноту навколо себе, де пенсіонери почуваються вільно, вони дуже відкриті. Це —  якраз наша цільова аудиторія».

Зараз в Gudzyk — 5 швачок, усі вони працюють вдома. «Ті бабусі, які пускають нас у свій будинок, коли ми приносимо їм матеріали й особисто розмовляємо з ними, в основному відкриті до спілкування», — діляться враженнями підприємці.

Як відбувається розподіл зароблених грошей

Кожна працівниця отримує за певний виріб фіксовану суму. Приміром, за чохол вона заробить 100 грн, витративши на нього кілька годин. А от за більший продукт, наприклад, сумку — 150 грн. “

— Ми хочемо зробити так, щоби кожна майстриня заробляла приблизно однаково. Решту прибутку ми вкладаємо в рекламу. Окрім цього, покращуємо наше виробництво, — розповідає Юля. Сьогодні команда Gudzyk на цьому проекті жодних грошей не заробляє, всі учасники — волонтери.

За словами співзасновниці, станом на травень 2018 року всі продажі йдуть через Instagram. Було вирішено зосередитися на цій платформі після того як  одна блогерка купила у команди сумочку за власні кошти: «Вона залишила позитивний відгук на своїй сторінці, де сотні підписників, і наші замовлення вмить зросли. Тоді ми зрозуміли: в Instagram є попит і споживач».

Чому роблять сумки саме з фетру, а не зі шкіри

— Бо так можна шити сумочки, не маючи жодного спеціального обладнання. Якщо шкіру, не маючи навичок, легко порізати не вийде, то з фетром проблем не виникає. Якщо зробив помилку — це не біда: розпоров і без проблем переробив. На цьому матеріалі можна вчитися.

Завдання, що вдаються працівницям геть непросто

Якщо бабуся лише вчиться робити сумки, то 3 год на день їй вистачає. Якщо вона вже «набила руку», на все йде година-дві, розповідає Юля.

Деякі з виробів, — як-от чохли для ґаджетів, — виготовляються під індивідуальні  параметри кожного клієнта. Часто з цим виникають труднощі: потрібно пояснити майстрині, які параметри чохла, де потрібно залишити запас, а також потрібно, щоби вона всю цю інформацію не забула, записала і не загубила папірець з нотатками.

Юля зауважує: «Нам пощастило, що наш споживач дуже лояльний до помилок —  розуміє, що ми працюємо з бабусями».

Джерело:
До списку новин