25 травня у всіх країнах Євросоюзу набрав чинності закон, який забороняє оприлюднювати фото людини на будь-яких платформах без її письмової згоди. Як діятиме новий закон, як він вплине на українців, у яких випадках можна не просити згоди на публікацію та що чекає на порушників?
Як діє закон GDPR?
Загальний регламент про захист даних (General Data Protection Regulation) — документ, що регулює використання персональних даних, який ухвалили на зміну Директиви про захист даних, що діяла з 1995 року. Регламент є наднаціональним і передбачає, що усі 28 країн ЄС і Європейської економічної зони мають його виконувати.
Закон має забезпечити контроль за персональними даними та спростити бізнес-процеси, що передбачають обробку даних. Зокрема, особисті дані не можна обробляти, якщо їх власник не надав особистої згоди або якщо це не обґрунтовано регламентом. Обробка передбачає збір, запис, зберігання інформації про певну особу, а персональні дані — будь-яка інформація, що ідентифікує людину: від імені, прізвища, адреси проживання та паспортних даних до оприлюднення фотографій.
Нововведення для фотографів
У роз’яснювальному документі «Захист даних та вулична фотографія», який описує нововведення Регламенту щодо фотографування, йдеться, що головною вимогою до фотографів є отримати персональну згоду від усіх осіб, що зафіксовані на фото, перед публікацією або використанням фото з комерційною метою. Оптимально, якщо згоду на публікацію буде зафіксовано письмово. Якщо людина надає згоду на публікацію, автор має точно вказати, де саме буде планує опублікувати світлину. Якщо як місце публікації ви вказуєте конкретне видання/сайт, то розміщення фото у соцмережі вважатимуть порушенням законодавства.
До відповідальності за порушення закону однаково можуть притягнути як фотографів, так і журналістів, відеографів та митців.
Коли нові правила не діють?
Якщо фотограф або будь-яка інша особа використає особисті дані, зокрема і фото, в особистих цілях, то згідно зі статтею 5, Закон про захист персональних даних застосовувати не будуть. Це стосується фото, що не публікуватимуть у ЗМІ чи соцмережах, а залишать у архіві, розмістять на робочому столі комп’ютера чи, наприклад, роздрукують на стіні у власній кімнаті. Щоб перевірити, чи підпадають фото під дію Закону, можна відповісти на питання:
- • чи фото зроблене у публічному місці?
- • чи зафіксована особа публічна?
- • чи має оприлюднена світлина суспільний інтерес?
- • чи було зроблено фото під час публічної події?
Коли можна без дозволу публікувати фото?
Якщо фотограф опинився в умовах, коли немає можливості запитати дозволу на публікацію, у законі передбачили крайню необхідність для оприлюднення фото без дозволу — розмити (заблюрити) обличчя людей на фото.
Яка відповідальність за порушення Закону?
Якщо людина, чиє фото оприлюднили без її особистої згоди, надішле скаргу до Управління Комісара із захисту інформації, відомство має її розглянути та притягнути фотографа до відповідальності. Його можуть змусити видалити фото із соцмережі або сайту та накласти штраф, який може сягати 20 мільйонів євро.
Як Закон вплине на Україну?
Нові правила можуть торкнутися українських бізнес-компаній, які працюють із іноземними клієнтами. Це пов’язано також і з тим, що глобальні соцмережі, на кшталт Google, Twitter, Gmail, оновлюють політику конфіденційності.
Українцям, котрі перебуватимуть за кордоном у країнах ЄС, також доведеться дотримуватись нового Закону про захист персональних даних. В Україні ж безперешкодна зйомка людей у публічному місці передбачена статтею 307 Цивільного кодексу «Про захист інтересів фізичної особи при проведенні фото-, кіно-, теле- та відеозйомок».
Вікторія Ейсмунт
Дзьобак Володимир
РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ
