Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.
Жити сьогодні дешевше, аніж помирати. Адже найдорожчий квадратний метр у столиці не в елітних районах, а на кладовищі. Місць там уже давно катастрофічно не вистачає, тому ціни захмарні. А якщо додати інші необхідні для поховання послуги та атрибути, то похорон – це неабияка розкіш.
Через це популярнішою стає кремація. У кого ж переконання не дозволяють спалити тіла своїх рідних, змушені ховати їх на сільських кладовищах – там зазвичай платити за вічний спокій не потрібно. А зараз уряд пропонує узаконити “біопоховання” або “екопоховання”, як вигідну та екологічно чисту альтернативу звичному погребінню тіла.
То скільки ж в Україні налічується кладовищ, чи зобов’язана держава надавати місце для поховання безкоштовно, чим вигідніша кремація, які ще способи захоронення тіла можуть з’явитися найближчим часом, і в яку суму обійдеться похорон?
Щороку – майже 158 га нових кладовищ
За даними Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, у населених пунктах нашої держави розміщено 33 тисячі місць поховання. Значна частина з них, а саме 29 тисяч, знаходяться у сільській місцевості. Зокрема у Київській області налічується 1340 кладовищ, 159 з них – у містах та селищах. Та й функціонують вони не всі.
Якщо врахувати, що лише за минулий рік в Україні померло 526 тисяч осіб (за даними Держстату), то ця кількість місць для поховання мізерна. Давайте порахуємо: одна могила займає в середньому 3 квадратні метри, тобто за рік 157,8 гектарів займають кладовища. Це приблизна цифра, адже потрібно враховувати не лише площу могил, а й прохідних доріжок і т. д. Для порівняння, площа футбольного поля “Олімпійського” – 7140 квадратних метрів. 157,8 га – 221 футбольне поле. Фахівці прогнозують, що існуючих кладовищ Україні вистачить ще на 10-12 років. А що далі?
Альтернативні способи поховання
Проблема з дефіцитом місць для поховань існує не лише в Україні, а й в усьому світі. Така ситуація змушує людство замислюватися про альтернативи традиційному способу поховання. Адже крім того, що це дорого, то ще й дуже шкодить екології. А це, своєю чергою, впливає на здоров’я тих, хто ще живий. Тіло померлої людини обробляють формаліном – це токсична та канцерогенна речовина. Після захоронення вона потрапляє у ґрунтові води, що суттєво впливає на екологію. А якщо взяти ще тонни пластику зі штучних квітів та вінків, який роками не розкладається, то ситуація невесела.
Про кремацію
Кремація – це спалення тіла померлого та повернення родичам у вигляді праху або захоронення на території колумбарію. Середня вартість такої послуги в Україні – 651 гривня. Плюс ціна урни – від 500 гривень. Якщо додати ще витрати на перевезення, відспівування та решту атрибутів – обійдеться кремація у понад 4000 гривень. Порівняно з традиційним способом поховання у землю, сума трішки менша. Але скористатися таким способом можуть далеко не всі – наразі в Україні кремацію проводять лише у Києві, Одесі та Харкові. Три крематорії на всю країну дуже мало, у той час як у Німеччині їх уже близько 200.
За даними органів місцевого самоврядування, у 2017 році в Україні кремували 26 тисяч померлих осіб. Це лише 5% від загальної кількості похованих. Для порівняння, у США кремації піддають понад 50% померлих, а в Японії – 98%.
У кремації також є недоліки. Коли тіло нагрівають до температури 900 градусів, витрачається багато газу. Через це в атмосферу викидається вуглець, ртуть та інші шкідливі речовини, що також шкодить екології.
Біопоховання, або стати деревом після смерті
Задля економії землі, уряд запропонував зробити законним в Україні “біопоховання”. Це захоронення людського праху у спеціальній біоурні з насінням рослин, що з часом перетворюється на дерево. Для цього використовують спеціальні матеріали, які розкладаються за 5 років і не шкодять екології.
На місці захоронення не буде надгробних плит або пам’ятників – лише табличка з ім’ям небіжчика та датами народження і смерті.
На біопоховання виділятимуть ділянки у парках, скверах або облаштовуватимуть їх на кладовищах. Люди, яким цікавий такий спосіб поховання, завчасно можуть обрати, яким деревом хочуть стати після смерті. На місці захоронення не буде надгробних плит або пам’ятників – лише табличка з ім’ям покійного та датами народження і смерті. Такий спосіб поховань поширений у Європі. Скільки коштуватиме таке поховання в Україні – невідомо. Але значно дешевше традиційного. Поки що ідея перебуває на рівні законодавчої ініціативи. Вона має як прихильників, так і тих, хто проти. Зокрема у церкві наголошують, що екопоховання суперечать традиціям.
Capsula Mundi: замість труни – яйце
Дизайнери з Італії Анна Чітеллі й Рауль Бретцель пропонують свій метод екопоховання. Замість труни тіло будуть класти у капсулу з органічного матеріалу – спеціально обробленої стружки дерева. Цікаво, що за їхнім задумом тіло у яйцеподібну Capsula Mundi розміщуватимуть у позі ембріона. Це своєрідний символ початку нового життя, адже капсула разом з тілом будуть поживними речовинами для дерева, яке посадять після поховання згори.
Промесія або Кріомація
Цей спосіб як альтернатива кремації винайшов шведський біолог у 1999 році. Тіло померлого заморожують рідким азотом до -196 градусів Цельсія. Це його кристалізує та робить крихким. Спеціальним пристроєм тіло роздроблюють до порошку, який переміщають у екоскриню та закопують. Вона розкладається протягом 6-12 місяців. Наразі цей метод не пробували застосовувати до людського тіла. Його випробовували на тушах свиней. Процедура дороговартісна.
Кріоніка
А якщо ви маєте надію через декілька століть після смерті ожити, вам підійде кріоніка. Тут, як і при кріомації, тіло заморожують рідким азотом. У ньому ж і зберігають тіло. Для чого? А щоб у майбутньому небіжчика розморозили і оживили, якщо вчені знайдуть спосіб це зробити. У світі існує всього декілька кріонічних фірм. Коштує така процедура від 35 до 300 тисяч доларів. Хоча гарантій щодо відродження у майбутньому ніхто не дає. Залишається вірити у диво. В Україні ж поки такої послуги немає.
Грибний костюм замість труни
Художниця із США Дже Рим Лі запропонувала одягати трупи у костюми, які потім з’їдатимуть свого власника. Так, жінка пропонує переробляти тіла померлих. Свій проект вона назвала Infinity Mushrooms – “Гриби нескінченності”. Суть у тому, що після смерті тіло людини покриватимуть желатином, щоб він, розчиняючись, живив спори грибів. Скільки часу знадобиться, щоб повністю “переробити” тіло, поки що не відомо. Не відомо також, як бути з похованням. Під землею грибниця рости не буде, а залишати труп на поверхні – не вихід. І вартість такого “задоволення” під питанням.
Ресомація
Ресомацію називають одним з найбільш екологічно чистих способів поховання. Тіло розміщують у камеру з лужним розчином і нагрівають до 180 градусів. Через три години воно повністю розчиняється, після чого вже зовсім стерильною водою спускається у каналізацію. Залишається лише трішки останків кісток. Ця процедура не розповсюджена, бо лише на обладнання для неї у США потрібно витратити близько 650 тисяч доларів.
Стати салютом після смерті
Британська компанія Heavens Above Fireworks пропонує своїм клієнтам святковий відхід на той світ. Людський прах змішують з наповнювачами для салютів. Отже, покійний – частина великого салюту у свою пам’ять. Ця ж компанія пропонує й інший цікавий спосіб: останки покійного відправляють у космос. Коштуватиме це від 700 доларів, а за 10 тисяч можна й Місяць облетіти.
Діаманти та олівці з мертвих тіл
Ідею синтезувати дорогоцінні камені з померлих запропонувала компанія LifeGem. Для цього необхідно близько 250 грамів праху, який нагрівається у спеціальній печі. Так утворюється графіт, потім камінь піддають пресу з величезним тиском. Молекули зчеплюються одна до одної і набувають форму діаманта. Він нічим не відрізняється від природних каменів. Завдяки такому способу померлого родича завжди можна носити з собою: чи то на пальці, чи то як підвіску на шиї. Вартість послуги від 2500 до 25 тисяч доларів.
А от майстриня Надін Джарвіс робить із праху померлих олівці. За її підрахунками, з однієї людини у середньому виходить 240 олівців. На них вона викарбовує роки життя і важливі події померлого. Коли олівці сточуються, коробка наповнюється стружкою, яка потім знову буде перетворена у прах.
Підпоховання або вдвох не тісно
Цьогоріч Верховна Рада зареєструвала законопроект про внесення змін у сфері поховання. У ньому впровадили таке поняття як підпоховання. Таке практикувалося і раніше, але можна було підпоховати у вже існуючу могилу лише родичів померлого. Хоча, якщо подивитися оголошення в Інтернеті, українці давно торгують могилами своїх рідних. Беруть за місце від 4000 доларів. Можна знайти й за 10 тисяч. На руки ви отримуєте усі документи з відомостями, хто ж стане новими сусідами вашого родича.
Зараз уже законно можна буде підпоховати будь-кого за згодою власника могили або ж органів місцевої влади. Але тільки через 15-20 років після першого поховання. Поховання урни з прахом у родинну могилу дозволяється незалежно від часу.
Скільки коштує вічний спокій
Які б там способи поховання не придумували, поки найпоширенішим залишається традиційне поховання тіла у землю. Коштує увесь обряд чимало, тому багато людей ще за життя починають збирати гроші для достойного відходу у той світ. Місце на кладовищі киянам обійдеться дорого, хоча держава має виділяти його безкоштовно. На Байковому кладовищі воно коштує, як однокімнатна квартира.
За даними Мінрегіону, у 2017 році середня вартість поховання в Україні склала 4385 гривень. Найдорожче ця процедура обходиться киянам – 6795 гривень. Наразі існує багато агентств, які допомагають з організацією похорону. Там вам запропонують від найскромнішого (економваріант) до найрозкішнішого з vip-домовинами, розпорядниками у фраках, червоною доріжкою, салютами та навіть траурними голубами.
Пройшовши приватними ритуальними службами столиці, підрахували, що у середньому організація ними похорону вартуватиме 15 тисяч гривень. Найдешевші труни – від 1200 гривень. А от за елітні можна заплатити 100 тисяч і більше. Хрест на могилу коштує від 750 гривень, вінки – від 300. Якщо з живих квітів, то від 4000 гривень. За перевезення тіла та копання могили беруть 5000. За вас навіть можуть оформити усі необхідні документи про смерть. Вартість такого бонусу 700 гривень, хоча самі ви зробите це безкоштовно.
Можна навіть замовити декор могили – вартуватиме таке “задоволення” від 30 тисяч гривень. А також біля неї можуть встановити намет для прощання з небіжчиком. Одним словом, за гарну плату вам організують похорони, розкішніші за весілля.
Зрозуміло, що конкуренція у ритуальному бізнесі величезна. Тому й ціни захмарні. Якщо бажаєте зекономити, краще звертатися до державного ритуального бюро, у якому ціни регулюються державою. Для порівняння, тут можна обрати домовину від 700 гривень. Труна з дерева вартуватиме 6400. Хрести, такі ж як у приватному – по 750, вінки – від 130. Процедури омивання, одягання та бальзамування тіла коштуватимуть 1500 гривень. Хоча, відповідно до закону, це все має бути безкоштовним. Загалом, на поховання доведеться витратити близько 6000 гривень. Це мінімум і без врахування поминальних обідів.
Зрештою, від смерті ніхто не застрахований. І зрозуміло, що у будь-якому випадку, на похорони доведеться викласти чималу суму. Але навіть добре, що у сучасному світі можна обрати, у який спосіб людина знайде вічний спокій. І може уже через декілька десятків років в Україні з’являться новітні способи поховання, перераховані вище. Якщо потрібно вмирати, чому б не зробити це екологічно?
Довідка: Недобросовісні ритуальні працівники можуть скористатися важким емоційним станом родичів померлого. Тому пропонуємо вам список послуг, які за законом мають бути безкоштовними: 1. Перевезення тіла покійного з місця смерті до моргу на експертизу. 2. Розтин та зберігання тіла у морзі. 3. Постмортальні послуги (обмивання, перевдягання та перекладання у труну). 4. Місце на кладовищі зобов’язані надати безкоштовно. У законі України “Про поховання та похоронну справу” є окрема стаття щодо цього. 5. Не потрібно платити і за документи (довідку про причину смерті, лікарське свідоцтво про смерть, свідоцтво про поховання).
Категорії людей, чиє поховання повністю оплачує держава:
1. Героїв України. 2. Учасників та інвалідів бойових дій. 3. Інвалідів Другої світової війни. 4. Героїв Радянського союзу. 5. Повних кавалерів ордена слави та трудової слави. 6. Осіб, нагороджених 4 і більше медалями “За відвагу”. 7. Героїв соціалістичної праці.
Дзьобак Володимир
РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ
